Постанова № 32189655, 31.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2013р. Справа № 104400/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): Славянського Д.Д.,

апелянта (відповідача у справі): Борсенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційні скарги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС, м.Ужгород, Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд", м.Чоп, Закарпатська обл.

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012р. у справі № 2а-0770/259/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд", м.Чоп, Закарпатська обл.

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС, м.Ужгород

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

23.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ужгородської міськрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №40/17-2/13583782 від 20.12.2011р. в частині податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб-найманих працівників на загальну суму 8146,68грн., в тому числі донарахованого податку на доходи в сумі 6480,00грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 1666,68грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012р. адміністративний позов ТзОВ "Експорттрансбуд" задоволено частково, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20.12.2011р. №40/17-2/13583782 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб-найманих працівників у розмірі 3037,50грн. (в тому числі, за основним платежем 2430,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 607,50грн.), у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач та відповідач із зазначеною постановою суду першої інстанції не погодились, оскаржили її з мотивів безпідставності, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою позов задоволити повністю.

У судовому засіданні Львівського апеляційного адміністративного суду 31.05.2013р. представники апелянтів надали пояснення та підтримали доводи апеляційних скарг. Також представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача з мотивів, викладених у приєднаних до матеріалів справи письмових запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, письмових заперечень на апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТзОВ "Експорттрансбуд" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Ужгородської міськрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби підлягає відхиленню, виходячи з наступних міркувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №40/17-2/13583782 від 20.12.2011р. в частині податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб-найманих працівників на загальну суму 8146,68грн., в тому числі, донарахованого податку на доходи в сумі 6480,00грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 1666,68грн.

Працівниками Ужгородської МДПІ під час проведеної виїзної планової документальної перевірки було встановлено, що згідно наказу №006/к від 10.02.2010р. фізичну особу-іноземця громадянку Російської Федерації ОСОБА_4 призначено головним бухгалтером ТОВ "Експорттрансбуд" з 11.02.2010р. із заробітною платою згідно штатного розпису в розмірі 1800,00грн. Під час перевірки відомостей нарахування/виплати заробітної плати працівникам та даних 1-ДФ головному бухгалтеру заробітна плата з квітня 2010 року по червень 2011 року не нараховувалась та не виплачувалась. Крім того, на громадянку Російської Федерації в 2010 році не було оформлено дозвіл на працевлаштування в Україні у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №322 від 08.04.2009р. У зв'язку з чим, перевіркою встановлено неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) із заробітної плати за період з квітня по грудень 2010 року у розмірі 30% та з січня по червень 2011 року - у розмірі 15%.

Такий висновок працівників податкового органу позивач вважає безпідставним, у зв'язку з тим, що 06.10.2009р. між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір №06/09 про надання послуг, відповідно до умов якого останньою безоплатно здійснювались певні види робіт, а саме, виконувались роботи з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, готувались, підписувались і подавались податкова звітність та звітність до державних цільових фондів. Позивач вважає, що стосунки між ТзОВ "Експорттрансбуд" та бухгалтером-підприємцем мають не трудовий, а цивільно-правовий характер, тобто норми Кодексу законів про працю України та правила внутрішнього трудового розпорядку на такі відносини не поширюються, а сторони в даному випадку керуються лише нормами Цивільного кодексу України. Позивач зазначив, що заробітна плата головному бухгалтеру дійсно не нараховувалась та не виплачувалась, податок з доходів фізичних осіб із винагороди не утримувався на підставі пп. 9.12.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Указу Президента України №727 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Також позивач стверджував, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована у відповідності до вимог Закону України "Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Крім того, правомірність її перебування на території України відповідає порядку, встановленому чинним законодавством, а саме: Законами України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", а також Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, а тому жодних законодавчих норм порушено не було.

Львівський апеляційний адміністративний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу критичної оцінки посилання позивача на договір №06/09 про надання послуг, укладений між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 06.10.2009р., як на підставу відсутності трудових відносин з головним бухгалтером підприємства з огляду на те, що вказаний договір був наданий лише до суду та не пред'явлений працівникам податкового органу під час проведення перевірки, незважаючи на неодноразові звернення останніх з відповідними листами щодо надання у повному обсязі всіх документів, що належать до предмета перевірки (листи Ужгородської МДПІ від 15.11.2011р. №5644/10/23-1, від 18.11.2011р. №5712/10/23).

У відповідності до вимог п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Фізична особа-підприємець виконує роботи, надає послуги замовнику як приватний підприємець винятково на підставі цивільно-правових договорів. Оскільки здійснення підприємницької діяльності регулюється нормами господарського та цивільного права, оформлення відносин підприємства з фізичною особою як підприємцем можливе лише на підставі цивільно-правового договору.

Водночас фізична особа-підприємець має право працювати на умовах трудового договору як на тому підприємстві, на якому вона надає послуги чи виконує роботи за договором цивільно-правового характеру, так і на іншому. Здійснення підприємницької діяльності не перешкоджає особі укласти трудовий договір з роботодавцем.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" №006/к від 10.02.2010р. ОСОБА_4 призначено головним бухгалтером позивача з 11.02.2010р. у зв'язку з передпологовою та декретною відпусткою головного бухгалтера ОСОБА_5

Судом першої інстанції правильно відхилено твердження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" щодо помилковості видачі працівниками кадрової служби підприємства зазначеного наказу, оскільки він був підписаний директором підприємства та з ним була під особистий розпис ознайомлена ОСОБА_4.

Проте, Закарпатським окружним адміністративним судом дано неправильну оцінку тому факту, що в період з квітня 2010р. по червень 2011р. позивач не нараховував та не здійснював виплати заробітної плати ОСОБА_4. Ці обставини знайшли своє підтвердження в процесі судового розгляду, зокрема вони випливають із письмових доказів та не заперечуються самим відповідачем. Відсутність нарахувань та виплат заробітної плати тягне за собою неможливість нарахувань та сплати податку з таких доходів у відповідний період.

Відповідно, неправильним є подальший висновок суду першої інстанції з посиланням на норми трудового на податкового законодавства щодо існування обов'язку відповідача нараховувати та виплачувати заробітну плату, згідно із штатним розписом, а також утримувати/сплачувати податок з суми такого доходу.

Беручи до уваги наведене вище, Львівський апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012р. у справі №2а-0770/259/12 винесена з порушенням норм матеріального права, викладені у ній висновки не відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог ч.1. ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ужгородської міськрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012р. у справі №2а-0770/259/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" до Ужгородської міськрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, - задоволити частково.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012р. у справі №2а-0770/259/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" до Ужгородської міськрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, - задоволити частково.

3. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 р. у справі №2а-0770/259/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорттрансбуд" до Ужгородської міськрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №40/17-2/13583782 від 20.12.2011р. в частині податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб-найманих працівників на загальну суму 8146,68грн., в тому числі донарахованого податку на доходи в сумі 6480,00грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 1666,68грн.

4. У решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 р. у справі №2а-0770/259/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя Р.Б. Хобор

Повний текст постанови виготовлено 05.06.2013р.