Постанова № 3218881, 11.11.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7972/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

   11 листопада 2008 року                                                                                          м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -  Перцової Т.С.

при секретарі – Карамушко І.І.

за участю представників сторін :

позивача – Літвінцевої О.О.

відповідача – Пивоварова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Іноземного підприємства «Ровена» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Іноземне підприємство «Ровена» (надалі - ІП «Ровена»)звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова), в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.04.08р. №0000632330/0, від 03.06.08р. №0000632330/1, від 04.08.08 №0000632330/2 згідно яких, ІП «Ровена» визначена сума податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 499 664,66грн. (за основним платежем – 361 440,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 138 223,89 грн.)та № 0000642330/0 від 25.04.08р., №0000642330/1 від 03.06.08р., від 04.08.08 №0000642330/2 згідно яких, визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 265384,50грн. (у т.ч. за основним платежем – 176923 грн., за штрафними санкціями – 88461,50 грн.).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що понесені ним витратина оплату послуг комісіонерів ТОВ фірма «Пранк» і ПП «Апія», здійснені в межах виконання зобов'язань за дійсними договорами комісії і безпосередньо пов'язані із його господарською діяльністю.

В позові вказує, що у зв'язку з придбанням послуг, до складу валових витрат ІП «Ровена»віднесено суму у розмірі 1627811,62 грн. (1953373,94 грн. з урахуванням ПДВ). Позивач посилається, на наявність у платника податку всіх необхідних первинних документів, які передбачені діючим законодавством України. Вважає, що заниження сум з податку на прибуток та податку на додану вартість не відбулося, а відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними на його думку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. 

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харковата її представники у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились, просять суд у позові відмовити, оскільки вважають оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на те, що від проведених фінансово-господарських операцій в рамках договорів комісії отримало збиток у розмірі 1 445 763,08 грн., суму якого ІП «Ровена» включило до складу валових витрат. На думку відповідача збиткові господарські операції не надають право на нарахування податкового кредиту та включення витрат по таким операціям до складу валових витрат підприємства.

Як вважає відповідач, з посиланням на ст. ст. 3, 42, 57 Господарського Кодексу України, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено валові витрати на загальну суму 1 445 763,08 грн., у тому числі у 1 кварталі 2007р. у сумі 287 500 грн. у 2 кварталі 2007р. у сумі 616 666,04 грн., 3 квартал 2007р. у сумі 541 597,04 грн. На цій підставі контролюючим органом було встановлено, що ІП «Ровена» було занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 361 440,77 грн. та в порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було занижено податок на додану вартість у загальній сумі 176 923 грн., у тому числі за травень 2007р. - у сумі 14 234 грн. за червень 2007р. - у сумі 32 785 грн., за липень 2007р. - у сумі 37 674 грн., за серпень 2007 р. - у сумі 92 230 грн., та як наслідок завищено від’ємне значення з ПДВ у сумі 3 910,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що з 28.02.2008 р. по 27.03.2008р. фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Іноземного підприємства «Ровена»з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 02.11.2006 по 30.09.2007, за результатами якої складений акт  від 01.04.08г. № 734/23-304/34632497.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова встановлені порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР – позивачем завищено суму валових витрат на 1445763,08 грн., чим занижено об’єкт оподаткування на 1445763,08 грн., у результаті чого занижено податкове зобов’язання по податку на прибуток на 361440,77 грн. (1 квартал 2007 року – 71875 грн., II квартал 2007 року – 154166,51 грн. III квартал 2007 року – 135399,26 грн.); порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР „Про податок на додану вартість” (з урахуванням змін та доповнень), за рахунок чого донараховано податку на додану вартість на суму 176923 грн. (травень 2007 року – 14234 грн.; червень 2007 року – 32785 грн.; липень 2007 року – 37674 грн.; серпень 2007 року – 92230 грн.) та ухвалено відповідно податкові повідомлення-рішення: №0000632330/0 від 25.04.08р., згідно якого, ІП «Ровена»нарахована сума податкового зобов'язання по податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 499664,66 грн. (у т.ч. за основним платежем – 361440,77 грн., за штрафними санкціями – 138223,89 грн.) та № 0000642330/0 від 25.04.08р, згідно якого, ІП «Ровена»визначена сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 265384,50 (у т.ч. за основним платежем – 176923 грн., за штрафними санкціями – 88461,50 грн.)

Не погодившись з зазначеними повідомленнями-рішеннями, ІП «Ровена»була подана до ДПІ у Ленінському районі м. Харковапервинна скарга від 12.05.2008  №11, за результатами розгляду якої, рішенням від 30.05.08р.№5210/10/25-016податкові повідомлення-рішення від 25.04.2008 року №0000632330/0та № 0000642330/0були залишені без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за №567/5758) платнику податків було направлено податкові повідомлення-рішення від 03.06.08р.№0000632330/1, №0000642330/1.

Не погодившись з Рішенням №5210/10/25-016 від 30.05.08р.ДПІ у Ленінському районі м. Харкова,ІП «Ровена»  подало повторну скаргу №18 від 09.06.2008р. до ДПА у Харківській області.

Рішенням №2822/10/25-103 від 25.07.08р. ДПА у Харківській області було залишено повторну скаргу ІП «Ровена»без задоволення,аподаткові зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ згідно податкових повідомлень-рішень від 04.08.08 №0000632330/2, та від 04.08.08  №0000642330/2 - були залишені без змін.

Як зазначено в акті перевірки від 01.04.2008р. № 734/23-304/34632497, складеного за результатами перевіркиДПІ у Ленінському районі м. Харкова, між комітентом ІП «Ровена» і комісіонерами ТОВ фірма «Пранк» та ПФ «Апія» було укладено договори комісії на реалізацію товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). За умовами договорів комісіонер зобов’язується за дорученням  комітенту, за плату здійснювати від свого імені, та за рахунок комітента в строк і порядку, встановлені договором, правочини з продажу ТМЦ комітента, а комісіонер має право на отримання комісійної винагороди і відшкодування витрат пов’язаних з виконанням доручення комітента. Розмір комісійної винагороди зазначається в акті виконаних робіт. На виконання умов договору комісіонер здійснює реалізацію ТМЦ та надає комітенту звіт про виконання доручення.

Як вбачається із матеріалів справи, ІП «Ровена» було придбано у ТОВ фірма «Тагіт» товари на загальну суму 4835062,5 грн., у тому числі ПДВ 805843,75 грн. Частину  витрат  на їх придбання на суму 2 568 143,87 грн. ІП «Ровена» включило до складу валових витрат підприємства, а інші товари на суму 1753289,76 грн. (з урахуванням ПДВ), згідно приписів п.7.9 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до валових витрат не були зараховані, оскільки їх придбання було здійснено у межах договору комісії на закупівлю з ПФ «Апія» (договір №283/06 від 01.12.2006 р.).

За договором комісії від 01.01.2007р. № 42/07 частину власних ТМЦ за рекомендованою вартістю реалізації на суму 3980 146,71 грн., в тому числі ПДВ 663357,75 грн., було передано  комісіонеруТОВ фірма «Пранк».До валових доходів ІП «Ровена», згідно звітів цього комісіонера, за перевіряємий період включило суму 3316 788,92 грн. та до податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму 663 357,75 грн. Комісійна винагорода, визначена актами виконаних робіт, складає 1 515 000,0 грн., у тому числі ПДВ 252 500,0 грн. та включена підприємством до складу валових витрат у сумі 1 262 500,0 грн. та до податкового кредиту згідно податкових накладних на суму 110 833,0 грн.

Крім цього, інші власні товари, які були придбані у ТОВ фірма «Тагіт», були передані на реалізацію комісіонеруПФ «Апія» за договором комісії від 01.01.2007р. № 181/04/07 за рекомендованою вартістю реалізації на суму 1 055 000,0 грн., в тому числі ПДВ 175 833,33 грн. ІП «Ровена», згідно звіті комісіонера, включило до складу валового доходу суму 879 166,67 грн. та до податкових зобов'язань з ПДВ суму 175 833,3 грн. Комісійна винагорода за реалізацію цього товару склала 420 000 грн. у тому числі ПДВ 70 000 грн. Зазначена сума комісійної винагороди включена ІП «Ровена» до складу валових витрат у сумі 350 000 грн. та до податкового кредиту з ПДВ у сумі 70 000 грн.

У зв’язку з чим, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова вважає, що ІП «Ровена» від проведених фінансово-господарських операційв рамках договорів комісії, з урахуванням сплачених комісіонерам винагород, отримало збиток, суму якого включило до складу валових витрат у розмірі 1445 763,08 грн., чим було порушено пп. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на посилання відповідача на порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд вважає з необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено визначення господарської діяльності - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно статуту ІП «Ровена» продаж товарів, у тому числі й через посередників (комісіонерів), віднесено до основного виду діяльності підприємства. Оскільки послуги комісіонерів безпосередньо пов’язані з продажем товарів, що в свою чергу приносить комітенту  ІП «Ровена» дохід, то отримання таких послуг безумовно пов’язане з його господарською діяльністю. Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх зв’язок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки суб’єкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Положеннями п.1.17 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що терміни та поняття, зокрема «валові витрати виробництва  (обігу)», приймаються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Слід відмітити, що згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 цього ж Закону наведений перелік витрат які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб. Пунктом 5.11 ст.5 цього ж Закону заборонені будь які додаткові обмеження по віднесенню до валових витрат платника податків, ніж ті, що зазначені в Законі.

Як вбачається з наведеного переліку, витрати у вигляді розрахунків за послуги посередників при здійсненні продажу товарів у будь якому розмірі,  до витрат які не пов’язані з господарською діяльністю, не віднесені.

Як встановлено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. ...Не належать віднесенню до валових витрат суми збитків платника податків, здійснених у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) зв’язаним з таким платником особам.

Матеріалами перевірки не зафіксовано, що комісіонери ТОВ фірма «Пранк» чи ПФ «Апія» є по відношенню до ІП «Ровена» пов’язаною чи афільованою особою, а нарахування та виплата комісійної винагороди здійснена на підставі Акта виконаних робіт та Звіту комісіонера, передбачених умовами договору комісії, тобто ці витрати належним чином  підтверджені первинними документами, що не заперечується відповідачем.     

Таким чином, суд встановив, що позивач у межах  своєї господарської діяльності, з метою одержання доходів, здійснював продаж ТМЦ через комісіонерів, при цьому понісши витрати на оплату їх послуг. Ці витрати були правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства, оскільки підтверджені первинними бухгалтерськими документами і до переліку витрат, які не пов’язані з веденням господарської діяльності, не входять.

З огляду на посилання відповідача на порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Комісійна винагорода, по своїй правовій природі є платою за послуги, що у свою чергу, згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» відноситься до об’єктів оподаткування з ПДВ.

Згідно пп. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як зазначено вище, судом було встановлено, що отримані комітентом ІП «Ровена» послуги від комісіонерів використовувались у господарській діяльності підприємства. Тобто ІП «Ровена» правомірно включило суму податку з ПДВ, сплаченого у зв'язку з оплатою винагород комісіонерів  ТОВ фірма «Пранк» і ПП «Апія», до складу податкового кредиту. Порядок формування комісійної винагороди визначений в тексті договорів комісії, де зазначено, що розмір винагороди встановлюється у акті виконаних робіт (наданих послуг).

Посилання відповідача на наявність обов'язкового позитивного результату у платника податку від здійснення окремої фінансово-господарської операції з продажу товарів, а саме прибутку, не мають під собою обґрунтованих підстав, оскільки суб’єкти підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

З додаткових пояснень позивача вбачається, що розмір комісійної винагороди залежить від ринкових факторів та фактично вчинених дій комісіонера. Крім того, до матеріалів справи залучені документи, які свідчать про відсутність «збитковості» по наведених операціях.

Таким чином суд не виявив підстав для відмови позивачу віднести певні суми до складу податкового кредиту. 

Незаконне втручання й перешкоджання господарської діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їхніх посадових осіб при здійснені ними державного контролю і нагляду забороняються (ст. 19 Господарського  кодексу України).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, вибору споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.

Тобто, господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання на основі вільного вибору і на власний ризик, і лише має на меті отримання прибутку, а відповідно господарська діяльність не завжди  призводить  до  позитивного  результату  та до отримання прибутку.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить жодних посилань на залежність права платника податків віднести витрати понесені ним у зв’язку з оплатою послуг комісіонерів до складу валових витрат від отримання прибутку з окремої фінансово-господарської операції по продажу ТМЦ.  Тобто, зіставлення рівня витрат підприємства, пов'язаних зі збутом ТМЦ, з розміром отриманої націнки від реалізації ТМЦ не передбачено податковим законодавством.

Таким чином, посилання відповідача на неправомірність завищення позивачем валових витрат, у зв’язку із включенням в них витрат послуг комісіонерів, є необґрунтованим та неправомірним.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

За таких умов, факти порушень вказані в акті перевірки від 01.04.08г. № 734/23-304/34632497 слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення  суми  податкового  зобов’язання  з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі499 664,66грн. (за основним платежем – 361 440,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 138 223,89 грн.) та з податку на додану вартість у загальному розмірі 265384,50грн. (у т.ч. за основним платежем – 176923 грн., за штрафними санкціями – 88461,50 грн.), тому податкові повідомлення-рішення від 25.04.08р. №0000632330/0 та № 0000642330/0 від 25.04.08р. є протиправними і повинні бути скасовані,  як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 03.06.08р. №0000632330/1, від 04.08.08 №0000632330/2, №0000642330/1 від 03.06.08р., від 04.08.08 №0000642330/2, суд зазначає, що останні були винесені органом податкової служби за результатами розгляду скарги позивача на таку ж саму суму зобов’язань (визначення суми податкового зобов’язання), що були застосовані відповідно податковими повідомленнями-рішеннями від 25.04.08р. №0000632330/0 та № 0000642330/0 від 25.04.08р., що суперечить приписам ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв’язку з чим підлягають скасуванню.

Викладене вище є підставою для задоволення судом позовних вимог ІП «Ровена» в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов Іноземного підприємства «Ровена» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 25.04.2008р. № 0000632330/0, від 03.06.2008р. № 0000632330/1, від 04.08.2008р. № 0000632330/2 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток у розмірі 499664,66 грн., у т.ч. за основним платежем – 361440,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 138223,89 грн.

Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 25.04.2008р. № 0000642330/0, від 03.06.2008р. № 0000642330/1 та від 04.08.2008р. № 0000642330/2 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 265384,50 у т.ч. за основним платежем – 176923 грн., за штрафними санкціями – 88 461,50 грн. 

Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства «Ровена», код 34632497, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 14.11.2008 року.

Суддя                                                 (підпис)                                                          Т.С. Перцова