Рішення № 32188371, 25.06.2013, Новоодеський районний суд Миколаївської області

25.06.2013

Справа № 482/941/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2013 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Ітріна М.В.,

при секретарі Шведовій Я.О., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2013 року Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 23.05.2008 р. між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002-14093-230508, за яким боржнику відкрито кредитну лінію, ліміт якої розраховується Банком самостійно.

Вказали, що боржник порушив свої зобов'язання по договору і станом на 15 квітня 2013 р. існує заборгованість в сумі 11 166,82 грн, яку просили стягнути, а також судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, але у резолютивній частині позовної заяви (п. 4) просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково. Стверджує, що картковий рахунок закритий Банком з 01 березня 2010 р., отже незважаючи на те, що погашав борг згоден сплатити 1 400 грн у виді процентів, який згоден погасити, а в решті просив відмовити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23 травня 2008 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002-14093-230508, за яким боржнику відкрито кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн і встановлено її ліміт в розмірі 3 000 грн (пункт 1.3. Договору), з процентною ставкою за користування кредитом відповідно до Правил та тарифів Банку.

Зі змісту тарифів на обслуговування платіжних карток видно, що відсоткова ставка річних складала 29,90 %.

Приводом та підставою звернення до суду з позовом Банк зазначає те, що боржник не виконав свої зобов'язання відповідно до укладеного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 15 квітня 2013 р. складає 11 166,82 грн, з яких:

заборгованість за тілом кредиту - 3 467,44 грн;

заборгованість за відсотками - 2 995,48 грн;

заборгованість за комісіями - 4 703,90 грн;

За правилами ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що у відділенні Банку йому повідомили про те, що картковий рахунок за спірним договором закритий з 01 березня 2010 року. Вказав, що своєчасно погашав борг по кредиту, за що працівники банку пропонували взяти інший кредит, але допускає, що ним не сплачено у повному обсязі відсотки по кредиту.

У змісті позовної заяви представник Банку не надала повний та детальний розрахунок щодо моменту виникнення заборгованості по тілу кредиту, нарахування відсотків та комісії. Незрозуміло виникнення боргу відповідача і з додатку до позовної заяви, який викладений у формі таблиці.

Проте, з цього додатку видно, що з наданого Банком розрахунку ціни позову випливає, що боржник, у період з 26 травня 2008 р. по 13 квітня 2009 р. зняв з карткового рахунку 4 550 грн, а у період з 10 червня 2008 р. по 02 лютого 2010 р. ним погашено борг у сумі 4 995 грн, що останній не заперечує.

Таким чином, позивач письмовими доказами не обґрунтував та недовів суду виникнення боргу в сумі 11 166,82 грн, однак ураховуючи те, що відповідач визнає борг щодо недоплати відсотків у сумі 1 400 грн, то ця сума підлягає стягненню у безспірному порядку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Банку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (р/р 26250902615406, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 002-14093-230508 від 23 травня 2008 року в сумі 1 400 (одна тисяча чотириста) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (р/р 6499100199, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 229,40 (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

.