Рішення № 32187333, 27.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 р. Справа №923/690/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В,, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до публічного акціонерного товариства "Херсонський Хлібокомбінат", м. Херсон

про стягнення 22798 грн. 05 грн.

за участю представників:

позивача - Кривцун В.А. представник, дов. № 01-4/03 від 08.01.2013р.;

відповідача - Колесникова Г.П. представник, дов. № 767 від 01.04.2012р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 21605 грн. 43 коп. заборгованості за постачання теплової енергії, 205 грн. 27 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 987 грн. 35 коп. пені за порушення договірних зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що сума боргу за спожиту теплову енергію перерахована ним позивачу в повному обсязі. Посилаючись на скрутне фінансове становище просить суд зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №157 від 01 жовтня 2012 року з додатковою угодою №1 від 01.03.2013 р. (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач - оплачувати вартість наданих позивачем послуг.

Згідно з пунктом 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем було виставлено відповідачу в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року рахунки для оплати вартості теплової енергії №296 за жовтень 2012 р. на суму 491 грн. 95 коп., за листопад 2012 року на суму 5327 грн. 47 коп., за грудень 2012 року на суму 5711 грн. 42 коп., за січень 2013 року на суму 5711 грн. 42 коп., за лютий 2013 р. на суму 5147 грн. 48 коп., за березень 2013 р. на суму 2927 грн. 71 коп., за квітень 2013 р. на суму 287 грн. 98 коп.

Таким чином, вартість послуг з постачання теплової енергії, що були надані відповідачу в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року становить 25605,43 грн.

Відповідачем вартість спожитої теплової енергії оплачено частково в сумі 4000 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 21605 грн. 43 коп.

Заборгованість відповідача за спожиті у період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. послуги позивачем обчислена вірно, за тарифами встановленими постановою НКРРКП від 30.09.2011 р. №141.

Після звернення позивачем до суду з даним позовом, відповідач платіжними дорученнями №1272 від 24.05.2013 р., №1291 від 03.06.2013 р., №1294 від 06.06.2013 р., №330 від 12.06.2013 р., №392 від 14.06.2013 р. перерахував позивачу суму боргу в повному обсязі.

Враховуючи сплату відповідачем суми боргу провадження у справі в частині стягнення 21605 грн. 43 коп. заборгованості за постачання теплової енергії підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 29961 грн. 01 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 205 грн. 27 коп. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку пунктом 12 договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості теплової енергії 987 грн. 35 коп. пені за період з 21 листопада 2012 року по 30 травня 2013 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків

Суд, враховуючи, що належні до сплати штрафні санкції (пеня) надмірно великі порівняно з основною заборгованістю позивача, яка була повністю погашена після звернення з позовом, а також приймаючи до уваги незначний період прострочення виконання зобов'язання, вважає за необхідне зменшити розмір пені з 987 грн. 35 коп. грн. до 296 грн. 21 коп.

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Як зазначено в п. 9.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 205 грн. 27 коп. 3% річних та 296 грн. 21 коп. пені. В задоволенні позову в частині стягнення решти пені має бути відмовлено. Провадження у справі в частинні стягнення 21605 грн. 43 коп. боргу - припинено.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства (73000, вул. Червоностудентська, 30, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00380267, р/р 26006353102992 в ПАТ "Дамантбанк", МФО 320854) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 205 грн. 27 коп. 3% річних, 296 грн. 21 коп. пені, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення решти пені, у зв'язку зі звільненням від її сплати.

4. Провадження у справі в частині стягнення 21605 грн. 43 коп. боргу припинити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова