Рішення № 32187078, 27.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 р. Справа № 923/597/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Одеської філії ПАТ "Київстар", м. Одеса,

до малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області,

про стягнення 12828,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Корнєєва К.М., юрисконсульт, довіреність № 125 від 04.03.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Одеської філії ВАТ "Київстар" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з малого приватного підприємства "Таврія" (відповідач) заборгованість в сумі 12828,97 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови генеральної угоди №0636/2005 на корпоративне використання послуг мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM та додаткової угод до неї від 25.07.2008р., положення ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України та положення ст.ст. 193, 218 ГК України.

У судовому засіданні 27.06.2013р. представником позивача надано суду витяг з ЄДРПОУ щодо місцезнаходження відповідача. Даний документ прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.06.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач або уповноважений його представник у судове засідання 27.06.2013р. вдруге не прибув, витребуваних судом документів не надав, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи без його участі не заявляв, про причини неявки суду не повідомив.

Судові акти направлялись на адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ІІ т. а.с. 19-21) з рекомендованими повідомленнями.

Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2. постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 10 серпня 2005 року між закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі Одеської філії "Київстар Дж.Ес.Ем." (оператор), яке 14.03.2011р. змінило назву на приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Одеської філії ПАТ "Київстар" та малим приватним підприємством "Таврія" (клієнт) було укладено генеральну угоду №0636/2005 на корпоративне використання послуг мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM (надалі договір), відповідно до умов якого оператор надає клієнту послуги мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM у мережі оператора, далі - "послуги зв'язку", включаючи послуги міжнародного роумінгу, системи коротких повідомлень, передачі факсів та даних (п. 1.1).

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, генеральна угода №0636/2005 на корпоративне використання послуг мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM від 10.08.2005р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

В п. 2.6 договору зазначено, що послуги зв'язку клієнт сплачує відповідно до існуючих правил і тарифів оператора у відповідності з рахунками, що виставляються оператором.

25.07.2008р. сторони уклали додаткову угоду до Генеральної угоди, якою доповнили генеральну угоду наступними пунктами, а саме:

- п. 2.7 передбачає, що у випадку несплати та/або неповної оплати рахунку, що виставляється оператором, протягом 10 банківських днів з моменту виставлення такого рахунку, клієнт за вимогою оператора сплачує на його користь пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. У випадку, якщо розмір заборгованості клієнта по особовому рахунку перевищить суму 8000 грн. або у випадку несплати клієнтом виставленого оператором рахунку протягом 10 банківських днів з дати виставлення такого рахунку оператор має право без погодження призупинити надання послуг зв'язку всім абонентам клієнта, що обліковується на такому особовому рахунку, до повного погашення заборгованості по зазначеному особовому рахунку. Під моментом оплати в межах цієї угоди розуміється момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок оператора. При частковій оплаті рахунку наступний рахунок надається оператором з урахуванням вищезазначеної неустойки. При цьому зобов'язання клієнта по оплаті заборгованості і пені в повному обсязі залишаються чинними;

- згідно п. 4.6 - строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (пені), передбаченої п. 2.7 цієї угоди, встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 ЦК України. нарахування неустойки (пені) передбаченої п. 2.7 угоди, здійснюється протягом всього часу існування заборгованості клієнта перед оператором.

28.07.2008р. сторони уклали угоду №1516404 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, відповідно якої оператор надає абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент користується вищенаведеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в цій угоді (п. 2).

На виконання положень генеральної угоди №0636/2005 від 10.08.2005р., додаткової угоди від 25.07.2008р. та угоду №1516404 від 28.07.2008р. позивачем протягом 2005-2008р. на особовий номер відповідача №1516404 було підключено 150 телефонних номерів телекомунікаційної мережі ПАТ "Київстар", що підтверджується відповідними замовленнями на послуги мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 (І т. а.с. 21-173).

Згідно п. 3.2.1 останньої угоди, абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентська плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового зв'язку, абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість за 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, в тому числі за спрощеною процедурою, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

На виконання договірних зобов'язань з оплати отриманих послуг за період з липня 2010 року по грудень 2012 року позивачем відповідачеві виставлені рахунки (І т. а.с. 174-203).

Відповідачем договірні зобов'язання з оплати отриманих послуг стільникового мобільного зв'язку у період з травня 2010 року по лютий 2012 року не виконі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 10735,75 грн., що підтверджується розрахунком позивача (І т. а.с. 4-5).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом становить 10735,75 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 10735,75 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10735,75 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Право нарахування пені сторони узгодили в п.2.7. додаткової угоди від 25.07.2008р., у випадку несплати та/або неповної оплати рахунку, що виставляється оператором, протягом 10 банківських днів з моменту виставлення такого рахунку, клієнт за вимогою оператора сплачує на його користь пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Доказів сплати нарахованих сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1288,29 грн., 3% річних у розмірі 526,54 грн. та пені у розмірі 278,39 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з малого приватного підприємства "Таврія" (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, буд. 22-А, код ЄДРПОУ - 14129039) на користь приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, буд. 51, код ЄДРПОУ - 21673832) суму основного боргу у розмірі 10735,75 грн., суму пені у розмірі 278,39 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1288,29 грн., суму 3% річних у розмірі 526,54 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко