ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" червня 2013 р.Справа № 916/1265/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙО УКРАЇНА"
до відповідача: Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс"
про стягнення заборгованості у сумі 238 845,80 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Коваль О.Л. - за довіреністю №05/06/13 від 05.06.2013р.;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙО УКРАЇНА" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар, у розмірі 234 865,50 грн., пеню у розмірі 3301,84 грн., 3% річних в розмірі 678,46 грн., а всього - 238 845,80 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення "Фреш Фуд Агро Плюс" умов укладеного між сторонами по справі Договору поставки №03/132 від 14.03.2011р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.
Ухвалою суду від 20.05.2013р. було порушено провадження у справі №916/1265/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач - ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДР (а.с.26-28), про що свідчать поштові повідомлення (а.с.29,65) у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2011р. між ТОВ „БЕЙО УКРАЇНА" та ПП „Фреш Фуд Агро Плюс" був укладений договір поставки №03/132 (а.с.6-10), відповідно до п.1.1. якого ТОВ „БЕЙО УКРАЇНА" (Постачальник) зобов'язався поставляти у зумовлені Сторонами строки другій стороні - ПП „Фреш Фуд Агро Плюс" (Покупцеві) насіння овочевих, культур, виробництва «Бейо-Заден» Голандія (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка Товару здійснюється Постачальником згідно замовлень Покупця, за умови наявності Товару на складі компанії-виробника. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою, факсом або поштою.
Відповідно до п.12.1. Договору сторони погодили, цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором .
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що приймання-передачі товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних накладних на товар.
Згідно п.4.2. Договору Покупець виконує попередню оплату у розмірі 60% вартості замовленого згідно рахунку-фактури товару. Залишок коштів 40% Покупець перераховує Постачальнику до 15.08.2012р. згідно з рахунками фактури, які постачальник виставляє на його прохання.
Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.
При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір поставки №03/132 від 14.03.2011р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ "БЕЙО УКРАЇНА" було поставлено на користь ПП„Фреш Фуд Агро Плюс" товар на суму 627 930,60 грн., про що свідчать підписанні Постачальником і уповноваженим представником Покупця видаткові накладні №РН00617 від 26.03.2013р. на суму 506 329,80 грн. (а.с.12), №РН00907 від 08.05.2012р. на суму 121 600,80 грн. (а.с.13).
Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов договору виконав не у повному обсязі, а саме: сплатив грошові кошти за поставлений товар у сумі 368 065,1 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.15-18), у зв'язку із чим у ПП„Фреш Фуд Агро Плюс" виникла заборгованість перед ТОВ "БЕЙО УКРАЇНА", яка станом на 19.10.2013р. склала 259 865,50 грн.
19.10.2012р. між ТОВ „БЕЙО УКРАЇНА" та ПП „Фреш Фуд Агро Плюс" було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №03/132 від 14.03.2011р. (а.с.11), відповідно до п.1, якої Постачальник підтвердив, що покупець здійснив наступні оплати по Договору:
- у розмірі 116 892,86 грн. від 02.03.2012р.;
- у розмірі 202 531, 92 грн. від 26.03.2012р.;
- у розмірі 48 640,32 грн. від 08.05.2012р.
Пунктом 2 Додаткової угоди, на підставі взаємної згоди, сторони вирішили, що наступні оплати за Договором здійснюється Покупцем за нижченаведеним графіком:
2.1. Оплату у розмірі 25 000 грн., Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 30.11.2012р.
2.2. Оплату у розмірі 25 000 грн., Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 30.12.2012р.
2.3. Оплату у розмірі 25 000 грн., Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 31.01.2013р.
2.4. Оплату у розмірі 25 000 грн., Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 28.02.2013р.
2.5. Оплату у розмірі 25 000 грн., Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 31.03.2013р.
2.6. Остаточний розрахунок у розмірі 134 865,50 грн., Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 30.04.2013р.
Однак, як встановлено судом, відповідач в порушення умов Договору та Додаткової угоди свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, сплативши лише 25 000 грн., про що свідчить виписка з банку (а.с.15-18), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на час розгляду справи складає 234 865,50 грн.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 234 865,50 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕЙО УКРАЇНА" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 3301,84 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згадою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Положення ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, згідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення строків оплати Товару відповідно до п. 4.1., Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Однак, при перевірці розрахунку пені позивача (а.с.42), судом було встановлено його помилковість в частині визначення кількості днів, у зв'язку з чим, судом, за допомогою системи „Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок суми пені.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення2500001.12.2012 - 04.12.201247.5000 %0.041 %*40.982500031.12.2012 - 13.05.20131347.5000 %0.041 %*1372.952500001.02.2013 - 13.05.20131027.5000 %0.041 %*1047.952500001.03.2013 - 13.05.2013747.5000 %0.041 %*760.272500001.04.2013 - 13.05.2013437.5000 %0.041 %*441.78134865.5007.05.2013 - 13.05.201377.5000 %0.041 %*387.97
Таким чином, пеня складає 4051,90 грн., однак суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в межах, заявлених позивачем, в розмірі 3301,84 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних в розмірі 678,46 грн., суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с.23), дійшов висновку щодо його правильності та задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Фреш Фуд Агро Плюс" ( 67600, Одеська обл.., Біляївський район, м. Білявка, вул. Комінтерна, буд. 141, ідентифікаційний код 36860163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕЙО УКРАЇНА" (02099, м. Київ, вул.. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 35390512) заборгованість у розмірі 234 865 /двісті тридцять чотири вісімсот шістдесят п'ять/ грн. 50 коп., пеню в розмірі 3 301 /три тисячі триста одна/ грн. 84 коп., 3 % річних в розмірі 678 /шістсот сімдесят вісім/ грн. 46 коп., судовий збір в розмірі 4 776 /чотири тисячі сімсот сімдесят шість/ грн. 91 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.07.2013р.
Суддя Щавинська Ю.М.
Судове рішення № 32187044, Господарський суд Одеської області було прийнято 26.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1265/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: