Рішення № 32187006, 03.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/39/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

03.07.2013 Справа № 908/1890/13

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Комунарського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69057, АДРЕСА_1; адреса за договором: 69000, АДРЕСА_2 /крамниця/)

Про стягнення 6 712 грн. 05 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Кузьміна С. Ю. - дов. 3 42/27 від 03.01.2013р., Альохіна О.В. - дов. № 4094/27 від 18.06.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Комунарського району м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя, про стягнення 6 712 грн. 05 коп. суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 501743 від 01.10.2006 року за період з грудня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 6 454 грн. 47 коп., 3 % річних в сумі 42 грн. 93 коп. та пеню в сумі 214 грн. 65 коп.

Позивач надав суду письмові пояснення у справі, в яких зазначив наступне: по-перше, договір №501743 від 01.10.2006 року про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом - Договір) вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну його дії не заявила про розірвання Договору (п. 10.4 Договору). Відповідач звертався до позивача з заявою про розірвання даного Договору, але для того, щоб припинити договірні відносини необхідна повна відсутність мереж теплопостачання. Система централізованого опалення приміщення Відповідачки в будинку АДРЕСА_2 є невід`ємною частиною внутрішньобудинкової системи централізованого опалення і інженерного обладнання всього житлового будинку, призначена для обслуговування більше одного приміщення в багатоквартирному будинку і проектувалась згідно вимог СніП „Опалення вентиляція та кондиціювання", з урахуванням втрат теплоти через огороджувальні конструкції сусідніх приміщень. Важливою й непереборною властивістю централізованого теплопостачання є технічна нероздільність системи, у якій робота кожного елемента системи теплопостачання й кожного споживача гідравлічно впливає на роботу всіх елементів системи. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України (ч.2 ст. 382 ЦК України). Відключення відповідача від мереж централізованого теплопостачання не можливе на підставі дії „Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання ..." затвердженого Наказом Мінбуду України № 4 від 22.11.2005р. (зі змінами, внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу за № 169 від 06 жовтня 2007р.). Все це було роз`яснено відповідачу в письмовому вигляді, в листах вих. №528 від 14.05.2010р. та вих. № 1000 від 14.09.2010р. Таким чином, договірні відносини між позивачем та відповідачем не припинялися та діють і на теперішній час. Згідно п. 11.1 Договору „Невід`ємними частинами цього Договору є: Додатки до Договору № 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6" та інших додаткових угод чи додатків до Договору не існує. По-друге, позивачем на адресу відповідача направлялися акти приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2012 року по квітень 2013р., в яких визначалася її кількість та вартість. Споживач не повернув акти приймання-передачі за спірний період Теплопостачальній організації. В актах приймання-передачі теплової енергії вказано: „Один примірник оформленого належним чином акту підлягає поверненню теплопостачальній організації. У разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту, акт вважається погодженим". Згідно п. 6.7 Договору „Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3, тел. НОМЕР_2, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну". Таким чином, згідно умовам Договору, Споживач повинен нарочно отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період та повертати один примірник акту оформлений належним чином. Теплопостачальна організація не зобов`язана направляти поштою вищезазначені документи, це не передбачено умовами Договору. Не надавши жодних заперечень, щодо кількості відпущеної йому теплової енергії, зазначеної у щомісячних Актах приймання-передачі теплової енергії, та, відповідно, щодо нарахованих сум до сплати, відповідач фактично погодився з ними. Враховуючи те, що відповідач за вказаний період не здійснював оплат, заборгованість за спожиту теплову енергію за договором складає 6 454 грн. 47 коп. Позивач здійснював нарахування цілком законно та обґрунтовано. Обов'язок відповідача стосовно сплати за спожиту теплову енергію викладений у п. 6.1. Договору - а саме :"Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків...". Позивач направляв відповідачу претензію про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію в розмірі 24 692 грн. 05 коп. станом на 29.03.2013 року. Зазначену претензію позивачем було надіслано заказною кореспонденцією, з врахуванням часу поштового перебігу в межах одного населеного пункту (максимум 7 діб), Відповідач мав отримати вказану вимогу щонайбільше 05.04.2013 року. З цієї дати відповідач повинен був чи сплатити вищезазначену суму чи направити заперечення щодо пред'явленої вимоги. Зазначених дій з боку відповідача не було. Тим паче, що частина боргу, яка вказана в претензії вже стягнута господарським судом Запорізької області № 20/5009/3974/11 від 05.08.2011 року в розмірі 10 975 грн. 88 коп. за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року, господарським судом Запорізької області № 5009/662/12 від 18.04.2012 року в розмірі 3 763 грн. 06 коп. за період з травня 2011 року по грудень 2011 року та господарським судом Запорізької області № 5009/3723/12 від 26.11.2012 року в розмірі основного боргу 5 236 грн. 39 коп. 373 грн. 45 коп. пені, 80 грн. 55 коп. 3 % річних за період з січня 2012 року по квітень 2012 року. Вищезазначені рішення набули законної сили та для виконання даних рішень були видані судові накази. На підставі цього, позивач робить висновок, що договірні відносини між позивачем та відповідачем не припинялися. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Укладені договори необхідно виконувати на тих умовах, на яких було досягнуто згоду сторін, і не повинні змінюватися. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою відповідача.

03.07.2013р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

В матеріалах справи знаходиться копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16609762 від 10.06.2013 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: 69057, АДРЕСА_1.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.05.2013 року та про відкладення розгляду справи від 13.06.2013р. були надіслані відповідачу на дві адреси: 69057, АДРЕСА_1; 69000, АДРЕСА_2 /крамниця/.

Ухвали суду направлялись відповідачу з поштовими повідомленнями, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів, поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.

На день прийняття рішення, поштове відділення не повернуло суду повідомлення про вручення або не вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, доказом направлення відповідачу ухвал є відбиток штампу вихідної кореспонденції на зворотній стороні ухвал із зазначенням кількості відправлених примірників цих ухвал сторонам.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали відповідачу по справі.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

01.10.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячий воді № 501743 з додатками (надалі - договір).

В пункті 10.1 договору вказано, що договір набуває чинності з 01.10.2006р. і діє до 30.09.2007р.

Відповідно до п. 10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Позивач надав суду копію листа відповідача вих. № 1 від 09.04.2010 року, в якому відповідач гарантував сплатити існуючу на той час заборгованість позивачу та просив з 01.06.2010 року розірвати договір № 501743 від 01.10.2006 року купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді. Також, у даному листі відповідач повідомив позивача про те, що з 01.06.2010 року не буде проводити оплату за спожиту теплову енергію (а. с. 41).

Даний лист був отриманий позивачем 19.04.2010 року, про що свідчить відповідна відмітка на самому листі за вх. № 513 (ар. с. 41).

Листом вих. № 528 від 14.05.2010 року позивач надав відповідачу відповідь на його лист № 1 від 09.04.2010 року, де зазначив відповідачу, що займане відповідачем приміщення є вбудованим в житловий будинок і має систему опалення суміжну із житловим будинком, та посилаючись на п. п. 29, 1.4.4, 1.4.6 Правил надання послуг з централізованого опалення, гарячому та холодному водопостачанню та водовідведенню вказав про неправомірність відключення від централізованого теплопостачання належного відповідачу приміщення (ар. с. 42).

26.08.2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій просив розірвати договір, попередив про те, що термін дії договору пролонговуватись не буде, і в подальшому, з 01.10.2010 року, сплата за спожиту теплову енергію проводитися не буде, а договір буде вважатися розірваним (ар. с. 43).

Вказана заява була отримана позивачем 26.08.2010 року, про що вказано на самій заяві.

У відповідь на заяву відповідача позивач надав лист про неможливість розірвання договору вих. № 1000 від 14.09.2010 року, в якому зазначив, що відключення приміщення відповідача від мережі централізованого теплопостачання не можливе на підставі дії „Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання …", затвердженого Наказом Мінбуду України № 4 від 25.11.2005 року (із змінами). На підставі викладеного, позивач вказав, що вимоги відповідача про розірвання договору задовольнити не може (а. с. 44). Вказаний лист був направлений відповідачу 15.09.2010р., про що свідчить фіскальний чек (а. с. 44 на звороті).

В пункті 10.2 договору сторони передбачили, що договір припиняє свою дію у випадках:

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення господарським судом;

- ліквідації однієї із сторін.

Позивач не надав відповідачу письмову згоду на припинення договору, доказів звернення в господарський суд з позовною заявою про розірвання договору відповідач не надав суду, позивач та відповідач не були ліквідовані.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що в судовому порядку спірний договір не був розірваний.

Оскільки випадки, вказані в п. 10.2 договору не настали, договір не може вважатися припиненим, та продовжує свою дію.

Відповідач продовжує отримувати теплову енергію на підставі спірного договору (в актах приймання - передачі теплової енергії та в рахунках на оплату теплової енергії є посилання на спірний договір), заперечень на акти, в строк встановлений договором, відповідач позивачу не надав (а. с. 26-35).

Відповідач продовжує отримувати теплову енергію, а відповідно до п. 4 Правил користування теплової енергією, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007р., користування теплової енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії.

Крім цього, в ч. 2 ст. 35 ГПК України вказано, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В матеріалах справи є рішення господарського суду Запорізької області від 05.08.2011р. по справі № 20/5009/3974/11, яким дана оцінка листам відповідача про розірвання договору, та яким встановлено, що договір не припинив свою дію та продовжує діяти. Вказане рішення не було оскаржено та набрало законної сили.

Таким чином, є рішення господарського суду, в якому брали участь ті самі сторони, яким встановлені факти, які не доводяться знову при розгляді даної справи.

Також в матеріалах справи знаходяться рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2012р. по справі № 5009/662/12 та від 26.11.2012р. по справі №5009/3723/12, які набрали законної сили, згідно яким з відповідача стягнута заборгованість за період з травень 2011р. по квітень 2012р. на підставі спірного договору.

На підставі договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячий воді № 501743 від 01.10.2006р. відповідач отримав у позивача теплову енергію за період з грудня 2012 року по березень 2013 року на суму 6 454 грн. 47 коп., що підтверджується рахунками та актами приймання - передачі теплової енергії за вказаний період (а. с. 26-30).

Відповідно до пунктів 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання - передачі.

За умовами п. 6.4 договору, споживач (відповідач у справі) зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно пункту 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. 6.6.1 договору, отриманий Акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5днів, по Україні - 7 днів).

Відповідач до позивача за отриманням документів не з'являвся, документи були надіслані відповідачу поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів та фіскальних чеків поштового відділення.

Згідно п. 6.6.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та, оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведенім остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопо стачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у господарському суді.

Пунктом 3.2.26 договору також передбачено, що споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання - передачі теплової енергії в гарячій воді.

Відповідач акти не підписав, причини не виконання умов договору (не підписання актів в установлений строк) позивачу не вказав. В актах приймання-передачі вказано, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Відповідач не надав позивачу підписані акти приймання-передачі або заперечення на акти.

Позивач оформив акти, згідно з п. 6.6.2. розділу 6 договору, а, відповідно, такі акти являються погодженими і є підставою для проведення оплати.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу теплову енергію, направив відповідачу акти приймання - передачі теплової енергії, рахунки на оплату.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, вартість спожитої теплової енергії в сумі 4 563 грн. 67 коп. не оплатив.

Суду також не було надано доказів оплати відповідачем суми 6 454 грн. 47 коп.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 454 грн. 47 коп. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у термін до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.01.2013 року по 30.05.2013 року в сумі 42 грн. 93 коп.

Фактично, за вказаний період сума 3 % річних становить 42 грн. 96 коп., однак суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, тому спір розглядається в рамках заявленої суми, а тому з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 42 грн. 93 коп.

Відповідно до положень п. 7.2.8 договору, у разі не сплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Позивач здійснив нарахування пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла на період в який стягується пеня, та просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.01.2013 року по 30.05.2013 року в сумі 214 грн. 65 коп.

Фактично, за вказаний період з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 214 грн. 86 коп., однак суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, тому спір розглядається в рамках заявленої до стягнення суми.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 214 грн. 65 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 35, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса за договором: 69000, АДРЕСА_2 /крамниця/; ідент. код НОМЕР_1; р/р невідомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В; код ЄДРПОУ 32121458; п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", МФО 313957) основний борг в сумі 6 454 (шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 47 коп., 3 % річних в сумі 42 (сорок дві) грн. 93 коп., пеню в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 65 коп. та судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено: 03.07.2013р.

Суддя Л.С. Місюра