Постанова № 32185980, 02.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2296/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представників позивача: Томенка Р.В., Дремлюха О.М.

представника відповідача: Герасименка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" (далі - ТОВ "Гідрохаус", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Вінницької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Гідрохаус" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 1214/22-05/35904141 від 05.04.2013 р.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог:

1) п.138.2, пп. 138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на прибуток в загальному на 353977 грн.;

2) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на 354901 грн.;

3) пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 (а) ст. 176 ПК України, в результаті чого нарахована пеня за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 506 грн.

16.04.2013 р. позивач подав заперечення на акт перевірки № 1214/22-05/35904141 від 05.04.2013 р., додавши до них копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед". Крім того, позивач надав копії податкових накладних, зазначених в акті перевірки № 1214/22-05/35904141 від 05.04.2013 р. як відсутні: ТОВ "МТШ" від 11.02.2011 р. № 454 на суму 896 грн. податку на додану вартість (далі - ПДВ); ВАТ "ВСП "Ремтехсільмаш" від 01.04.2010 р. № 59 на суму 525 грн. ПДВ; ТОВ "Квадрокопм" від 29.03.2011 р. № 216 на суму 983,70 грн. ПДВ та від 31.03.2011 р. № 237 на суму 491,85 грн. ПДВ; ТОВ "Гідропрес СГ" від 14.03.2011 р. № 251 на суму 848,40 грн. ПДВ; ТОВ ТПК НАК від 22.03.2011 р. № 188 на суму 260,40 грн. ПДВ; ТОВ "Компанія-Прогрес" від 31.03.2010 р. № 2619 на суму 10020 грн. ПДВ.

За результатом розгляду вказаних заперечень внесено зміни до акта позапланової документальної перевірки № 1214/22-05/35904141 від 05.04.2013 р., зокрема, враховано податкові накладні, зазначені в акті перевірки як відсутні: ТОВ "МТШ" від 11.02.2011 р. № 454 на суму 896 грн. податку на додану вартість (далі - ПДВ); ВАТ "ВСП "Ремтехсільмаш" від 01.04.2010 р. № 59 на суму 525 грн. ПДВ; ТОВ "Квадрокопм" від 29.03.2011 р. № 216 на суму 983,70 грн. ПДВ та від 31.03.2011 р. № 237 на суму 491,85 грн. ПДВ; ТОВ "Гідропрес СГ" від 14.03.2011 р. № 251 на суму 848,40 грн. ПДВ; ТОВ ТПК НАК від 22.03.2011 р. № 188 на суму 260,40 грн. ПДВ; ТОВ "Компанія-Прогрес" від 31.03.2010 р. № 2619 на суму 10020 грн. ПДВ. З урахуванням заперечень ТОВ "Гідрохаус" Вінницька ОДПІ виклала висновки п.2 акта перевірки № 1214/22-05/35904141 від 05.04.2013 р. у новій редакції: встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 340876 грн., в тому числі: в травні 2010 р. на суму 517 грн.; грудні 2011 р. на суму 46627 грн.; лютому 2012 р. на суму 43187 грн.; березні 2012 р. на суму 88282 грн.; травні 2012 р. на суму 36768 грн.; червні 2012 р. на суму 98428 грн.; липні 2012 р. на суму 13459 грн.; серпні 2012 р. на суму 13608 грн.

На підставі акта перевірки № 1214/22-05/35904141 від 05.04.2013 р. з урахуванням внесених до нього змін Вінницька ОДПІ 25.04.2013 р. прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0001782206, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "податок на додану вартість" на 340876 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції в розмірі 85219 грн. та № 0001772206 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача зі сплати податку на прибуток на 353977 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 48563 грн.

Нарахування вказаних грошових зобов'язань відповідач здійснив на підставі не підтвердження реальності та зв'язку із господарською діяльністю ТОВ "Гідрохаус" господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Онікс компані ЛТД".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Гідрохаус", суд першої інстанції виходив з того, що викладені в позовній заяві доводи не спростовують висновків акта відповідача, а відповідач в свою чергу довів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання їх протиправним та скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В період який охоплювала перевірка позивач мав господарські правовідносини, зокрема, із ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Онікс компані ЛТД".

Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань у вказаних правовідносинах підтверджують договори з додатками, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, платіжні доручення про перерахування грошових коштів, товарно-транспортні накладні.

Витрати, понесені ТОВ "Гідрохаус" за результатами вказаних господарських операцій були віднесені до складу валових витрат підприємства та враховані під час визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств, а суми ПДВ, сплачені у вартості отриманих товарів та послуг, враховані при формуванні податкового кредиту.

Висновок щодо позбавлення позивача права на формування валових витрати та податковий кредит по взаємовідносинах TOB "Гідрохаус" з TOB "Константа-Інкорпорейтед" відповідач зробив на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Константа-Інкорпорейтед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.07.11 р. по 30.06.12 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 року №7594/227/37817020 та акту про неможливість проведення звірки TOB "Константа-Інкорпорейтед" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.07.2012 р. по 31.01.2013 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.03.2013 року №437/22.7-37817020. Так, згідно з указаними актами на адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшла копія допиту свідка - гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - засновника TOB "Константа-Інкорпорейтед", а також постанова від 30.08.2012 року щодо порушення кримінальної справи за фактом повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, а саме створення TOB "ВКФ "Горизонталь", код 37889322 та TOB "Константа-Інкорпорейтед", код 37817020 з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 ККУ та об'єднання її в одне кримінальне провадження з кримінальною справою №70-00539. Відповідно до вказаного протоколу допиту гр. ОСОБА_5 повідомила, що відношення до реєстрації TOB "Константа-Інкорпорейтед" не має, ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала.

Щодо взаємовідносин TOB "Гідрохаус" з TOB "Онікс компані ЛТД" відповідач зробив висновок на підставі акта про неможливість проведення звірки TOB "Онікс компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами - продавцями та підприємствами - продавцями за листопад - грудень 2011 р. та січень - березень 2012 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 року № 531/22.4-13/37817014. Відповідно до указаного акта наявність за юридичною адресою: на дату написання акта про неможливість проведення зустрічної звірки стан платника - 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням"; наявність основних виробничих фондів: інформація щодо наявності основних фондів у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС відсутня; чисельність працюючих: згідно з автоматизованими базами даних ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС декларації з податку на доходи фізичних осіб до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС у 2012 році не подавалися. На адресу TOB "Онікс Компані ЛТД" було направлено запит від 01.03.2013 №5964/10/15.2-14. Лист повернувся з пошти з відміткою "за зазначеною адресою не існує". Службовою запискою ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 12.03.2013 №530/7'07-09 було повідомлено про відсутність TOB "Онікс Компані ЛТД" за адресою реєстрації.

Щодо взаємовідносин TOB "Гідрохаус" з TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" Відповідач зробив висновок на підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.10.11 р. по 30.06.12 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 року №7593/22-7/37889322 та акта про неможливість проведення звірки TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.03.2013 №437/22.7-37817020. Так, згідно з указаними актами до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надано копію протоколу допиту свідка - гр. ОСОБА_6.29.08.82 р.н. - засновника TOB "Комерційна фірма "Горизонталь", який було проведено 28.08.12 оперуповноваженим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Шамраєм С.В. Відповідно до вказаного протоколу допиту гр. ОСОБА_6 повідомив, що до фінансово-господарської діяльності TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" не має ніякого відношення; зареєстрував підприємство за грошову винагороду. Також надано копію постанови від 30.08.2012 про порушення кримінальної справи, прийняття до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження, згідно з якою встановлено, що за фактом повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, а саме створення TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" та TOB "Константа-Інкорпорейтед", з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві порушено кримінальну справу, яку об'єднано в одне провадження з кримінальною справою №70-00539.

Крім того, в актах перевірок ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС зазначено, що операції TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відтак операції TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Щодо взаємовідносин TOB "Гідрохаус" з TOB "Компанія "Мармур ЛТД" відповідач зробив висновок на підставі акта про неможливість проведення звірки TOB "Компанія "Мармур ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013 року № 429/22.3-17/37889288. Згідно з висновками указаного акта зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що відповідно до даних автоматизованих інформаційних систем ДПС України станом на дату написання акту, стан платника TOB "Компанія "Мармур ЛТД" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Крім того зазначено, що працівники ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС склали Довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 02.11.2012 р. № 7176/7/07-09, у відповідності з якою місцезнаходження TOB "Компанія Мармур ЛТД" не встановлено.

На думку посадових осіб Вінницької ОДПІ, оскільки фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами не було, первинні бухгалтерські документи, оригінали яких надавались позивачем під час проведення перевірки не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку вказаним висновкам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням зазначених положень, невід'ємною ознакою правомірності віднесення товариством будь-яких витрат, до складу валових витрат та витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

Частиною 1 ст.3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до ст.198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, які підтверджують факт отримання послуг є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

За змістом п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.198 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт придбання позивачем товарів та послуг від ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Онікс компані ЛТД", їх оплата, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні послуг та факт використання подальшої реалізації позивачем в межах його господарської діяльності підтверджені дослідженими в судовому засідання первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні. Виходячи з наведеного, позивач мав право відобразити результати господарських взаємовідносин із вказаними контрагентами у податковій звітності.

Відповідач вказує на наявність певних недоліків у первинних документах, які підтверджують реальність вказаних операцій.

В даному випадку колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що документи та інші дані, які спростовують чи підтверджують реальність здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оскільки реальність вказаних операцій підтверджується вказаними вище документами, недоліки окремих документів не спростовують товарності господарських операцій.

Щодо посилання на вказані акти ДПІ у Солом'янському районі м.Києва, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до даних актів, відповідач робить висновок про відсутність цивільної право- і дієздатності контрагентів позивача через недоліки в їх державній реєстрації, припущень про неможливість здійснення ними господарських операцій в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, транспорту, сировини, матеріалів.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що кожен із контрагентів позивача (ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Онікс компані ЛТД") на момент здійснення господарських операцій знаходився на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення вказаної господарської операції не було анульоване, правочини з цим суб'єктом господарювання, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Крім того, в матеріалах даної справи наявні копії судових рішень (т.5, а.с. 154-226), які свідчать про здійснення вказаними контрагентами позивача господарської діяльності та її відповідність вимогам податкового законодавства.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч.4 цієї статті Кодексу обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Докази, отримані при проведенні перевірки, яка була проведеної в рамках кримінального провадження, в т.ч. і акт перевірки, протоколи допитів мають бути оцінені при розгляді кримінальної справи в суді відповідної інстанції. Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції не має право надавати правову оцінку документам, що містяться в матеріалах кримінальної справи, так як їх оцінка буде надаватися судом, який буде розглядати дану кримінальну справу по суті.

Виходячи з наведеного, отримані в рамках кримінальної справи, акти перевірок та протоколи допитів свідків не можуть бути належними в розумінні ст.70 КАС України. В даному випадку доказом згідно ст.72 України може бути виключно вирок суду, що набрав законної сили.

Також, суд з поміж вказаного також враховує, що згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Однак, наявність обставин, що можуть свідчити про отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди, не була доведена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 25.04.2013 №0001782206 та № 0001772206.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" судові витрати у розмірі 3441 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "05" липня 2013 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.