Рішення № 32185653, 27.06.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2093/13-ц

Провадження № 2/229/541/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом

обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що позивач є постачальником теплової енергії у багатоквартирні житлові будинки м.Дружківки.

У 2012році позивач вже звертався до міського суду із заявою про видачу судового наказу на суму 4359,97грн, та 21.01.2013року за № 2-н/229/26/2013 було видано судовий наказ на зазначену суму. Але 14.02.2013року ухвалою суду даний наказ скасовано.

Відповідно до ст. 118 ЦПК України звертаються із позовом.

11.06.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір гарантії про погашення заборгованості №3202 на суму 4633,97грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку невиконання вимог договору , підприємство має право звернутися до суду за захистом своїх інтересів відносно стягнення загальної суми боргу, що виникла на час звернення до суду.

Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично отриману теплову енергію, у зв'язку з чим порушив умови сплати за спожиту теплову енергію. Станом на 01 грудня 2012року за відповідачем лічиться заборгованість перед позивачем за фактично отриману теплову енергію у сумі 4359,97грн (на час винесення судового наказу).

Просять стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОКП "Донецьктеплокомуненерго" заборгованість в сумі 4359,97грн, також судові витрати в сумі 229,40грн.

В судовому засіданні представник позивача Чабанова пояснила, що відповідачі були споживачами теплової енергії за адресою АДРЕСА_1. Спожиті послуги оплачували не в повному обсязі, тому виник борг. Власником квартири був ОСОБА_1. Його син, ОСОБА_2, мешкав в квартирі і також користувався послугами тепломережі. В травні 2006року ОСОБА_2 уклав договір про реструктуризацію заборгованості, яка виникла станом на 01.05.2006року в сумі 4633,97грн. Згідно умовам договору він зобов'язався сплачувати заборгованість щомісячно в сумі 77,23грн до 11 травня 2011року. Станом на 01 грудня 2012року ОСОБА_2 частково сплатив заборгованість, тому існує борг в сумі 4359,97грн, який вони і просять стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що він був власником квартири АДРЕСА_1 до квітня 2006року. Проживав у цій квартирі до 20 лютого 2002року. Його син, ОСОБА_2, мешкав в квартирі до травня 2006року 03 квітня 2006року він продав цю квартиру. Ніякого договору про реструктуризацію заборгованості не укладав. Не заперечує, що ОСОБА_2 міг укладати такий договрі. Оскільки він не є власником квартири, і не укладав ніякого договору, вважає, що за ним не може існувати заборгованість. Просить в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_2

Суд дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню .

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги " споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім»ї власника квартири зобов»язані брати участь у витратах по утриманню квартири і при домової території та проведенню ремонту.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, його син ОСОБА_2 були споживачами теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1, до 03 квітня 2006року, оскільки ОСОБА_4 являвся власником цієї квартири, а ОСОБА_1 мешкав в квартирі до її продажу (а.с. 4,5).

Плата за теплову енергію, передбачена Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21. 07. 2005року № 630. Відповідно до п. 18 Правил № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно п. 20 цих Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Згідно п. 21 Правила у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку за 1 кв. м (куб метр) опалювальної площі (об'єму) квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 не сплачували отриманні послуги з теплопостачання в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01 травня 2006року у них виникла заборгованість за фактично отриману теплову енергію в сумі 4633,97грн (а.с.6).

Судом встановлено, що після продажу квартири, 11 травня 2006року , відповідач ОСОБА_2 уклав договір № 3202 з позивачем, згідно якому отримав розстрочку у погашенні заборгованості з теплопостачання, що утворилася станом на 01.05.2006року в сумі 4633,97грн і зобов'язався з 11 травня 2006року до 11 травня 2011року щомісячно сплачувати в рахунок заборгованості 77,23грн (а.с.3,5,29).

Уклавши такий договір, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу перед ОКП «Донецьктеплокомуненерго» за послуги з теплопостачання.

Судом встановлено, що після укладення договору реструктуризації в рахунок погашення заборгованості відповідачами було сплачено 10 серпня 2006року 210,28грн, 20 червня 2007року - 274грн, 16 липня 2007року 274грн (а.с.6). Доказів, що оплата відбувалася не ОСОБА_4, а новим власником квартири, позивачем не надано. Більш того, як вбачається з особового рахунку з серпня 2006року нарахувань за послуги не відбувається, а представник позивача пояснила, що квартира відключена від центрального опалення, у зв'язку з індивідуальним опаленням.

Таким чином станом на 01 грудня 2012року заборгованість складає 3875,64грн (із розрахунку 4633,97-210,28-274,0-274,0), а не 4359,97грн, як заявлено позивачем.

Наявність у відповідачів заборгованості підтверджує невиконання ними обов'язків, передбачених п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №630, по своєчасній оплаті наданих послуг.

Судом встановлено, що у січні 2013року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 4359,97грн.

21 січня 2013року видано судовий наказ № 2н/229/26/2013, яким стягнуто зазначену суму. Але ухвалою суду від 14 лютого 2013року даний наказ скасовано, оскільки між сторонами виник спір про право (а.с.2).

Відповідно до ст. 105-1, 118 ЦПК України заявлені стягувачем ОКП "Донецьктеплокомуненерго" вимоги про стягнення з боржників ОСОБА_1 боргу станом на 01.12.2012року в сумі 4359,97грн. можуть бути розглянуті у позовному провадженні.

Оскільки відповідачі добровільно заборгованість за теплову енергію не сплачують, вона підлягає стягненню з них у примусовому порядку в сумі 3875,69грн.

В решті позову необхідно відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40грн. по 114,70грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88,209,212-215, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами та доповненнями), суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Обласного Комунального Підприємства „Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рахунок №26006962494214 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м.Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 26221744, заборгованість за послуги з теплопостачання станом на 01 грудня 2012року в сумі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п"ять) грн 69коп

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на р/р 26005060163780 у КБ "Приватбанк" м.Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05540853 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев"ять)грн. 40 коп. по 114,70грн з кожного.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Л. Панова