Ухвала суду № 32185255, 04.07.2013, Миронівський районний суд Київської області

04.07.2013 Єдиний унікальний № 371/1049/13-к

Провадження №1-кп/371/61/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Пархоменко В.М

при секретарі - Овчаренко В.С

за участю прокурора - Москаленка В.І

захисника -ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миронівка кримінальне провадження №32012100000000002 внесене до ЄРДР 22.11.2012 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Матусів, Шполянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого, мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого, -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України

в с т а н о в и в :

05.06.2013 року до Миронівського районного суду Київської області надійшли обвинувальний акт і угода про визнання винуватості, укладена 30.05.2013 року між старшим прокурором відділу прокуратури Київської області Амеліним О.В. та ОСОБА_2 підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012100000000002 від 22.11.2012 року.

Згідно обвинувального акта, наказом № 120/1-К від 01.09.2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф» (ЄДРПОУ 36263844, зареєстрованого 05.08.2010 Миронівською районною державною адміністрацією в Київській області за юридичною адресою: Київська область, м.Миронівка, вул..Леніна, буд.130, взятого 13.09.2010 року Миронівською МДПІ на облік як платника податків). Будучи службовою особою вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, в період з вересня 2011 року по листопад 2011 року, ОСОБА_2 вчинив службову недбалість, яка виразилась у неналежному виконанні ним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, ОСОБА_2, в період з вересня 2011 року по листопад 2011 року являвся службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно- господарські обов'язки, а тому забов»язаний : відповідно до ст..67 Конституції України та чинними на той час п.п.2-6 ст.8, п.п 2.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст..11 Закону України «Про систему оподаткування», п.10.1 ст.10 Закону України « Про податок на додану вартість», ст..16,47,48,49,180 Податкового кодексу України. Сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, організувати ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, організувати подання до державних податкових органів та інших державних органів, відповідно до вищевказаних Законів, декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов»язкових платежів) в установлені законом терміни, а також нести відповідальність: за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, відповідати за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних, за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів, (обов»язкових платежів), і додержання законів про оподаткування, відповідати за достовірність і своєчасність визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність внесення його до бюджету відповідно до закону, в порушення вище вказаного законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, неналежно виконував свої обов»язки при наступних обставинах.

15.08.2011 року ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» в особі виконуючого обов»язки директора ОСОБА_4, після перемоги у тендері на поставку цукру-піску для Аграрного фонду України підписано договір № 12-Ц з відповідними додатками до нього та отримано на банківський рахунок грошові кошти у розмірі 85 000000 грн., як попередню оплату за цукор-пісок. При цьому до банківського рахунку ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» фактично ОСОБА_4 доступу не мав та правом їх використання не володів. Будь-яких договорів на придбання цукру-піску у ТОВ «Донбасбудсервіс» за період перебування на вказаній посаді не укладав та не підписував.

31.08.2011 року, тобто після отримання на банківський рахунок ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» грошових коштів у сумі 85 000 000 грн. як попередньої оплати за цукор-пісок, ОСОБА_4, рішенням засновників ТОВ « ВВІКО» звільнено з посади виконуючого обов»язки директора ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» та 01.09.2011 року призначено на посаду директора громадянина ОСОБА_2, а також 06.09.2011 року головного бухгалтера ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» ОСОБА_5, яким про господарську діяльність підприємства до моменту їх призначення на посаду нічого відомо не було.

У подальшому на початку жовтня 2011 року головний бухгалтер ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» ОСОБА_5 за вказівкою засновника ТОВ «ВВІКО» ОСОБА_6 (співзасновниками якого є члени його родини): мати ОСОБА_7 та батько ОСОБА_7), який фактично контролював діяльність ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» (ЄДРПОУ 36263844) та його службових осіб, здійснюючи таким чином керівництво зазначеним підприємством, перебуваючи у офісному приміщенні за адресою: м. Миронівка вул.. Леніна, будинок 130 достовірно знаючи, що операція із придбання цукру-піску у ТОВ «Донбасбудсервіс» у серпні 2011 року не проводилися, та грошові кошти на ТОВ «Донбасбудсервіс» від ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» у розмірі 67 000 000 грн. не перераховувалися. Первинні документи зі сторони ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» про отримання цукру-піску не підписані та на балансі ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» вказаний цукор не обліковувався, в порушення п.п.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України незаконно включила до складу податкового кредиту підприємства операцій з придбання цукру-піску у ТОВ «Донбасбудсервіс», який фактично не придбався, чим умисно занизила суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 10 307 901, 71 грн.

Після складання головним бухгалтером ОСОБА_5 податкової декларації з податку на додану вартість підприємства ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» за серпень 2011 року з додатками №5 на підставі завідомо неправдивих документів про поставку ТОВ «Донбасбудсервіс» цукру-піску в адресу ТОВ «ВІК-Р.С.Ф», остання надала її для підпису директору ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» ОСОБА_2, який підписав зазначену декларацію, до якої було внесено недостовірні дані. У подальшому 04.10.2011 року з порушенням встановленого законодавством терміну ОСОБА_5 подана вказану декларацію до Миронівської ОДПІ, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді несплаченого до бюджету податку на додану вартість на суму 10 307 901 грн., яка перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян більше, ніж у 250 разів.

При цьому ОСОБА_2 у період із вересня 2011 року по листопад 2011 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» за адресою: Київська область м. Миронівка вул.. Леніна, 130 самоусунувся від виконання своїх службових обов»язків як директора товариства, не встановивши обставин та підстав включення головним бухгалтером вказаного підприємства ОСОБА_5 до податкової звітності даних про нібито здійснені фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Донбасбудсервіс», достовірно знаючи при цьому про відсутність на обліку та у складських приміщеннях ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» відповідної кількості цукру-піску.

Крім того, ОСОБА_2 у період вересня-листопада 2011 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» за адресою Київська область м. Миронівка вул.. Леніна, 130, мав реальну можливість пересвідчитися у достовірності проведених операцій між ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» та ТОВ «Донбасбудсервіс», враховуючи те, що головний бухгалтер ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» передавала йому на підпис первинні фінансово-господарські документи по взаємовідносинах із ТОВ «Донбасбудсервіс», які були складені від його імені за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, коли він ще не займав зазначену посаду та від підпису яких він відмовився.

Також директор ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» ОСОБА_2, маючи можливість складену та подану головним бухгалтером ОСОБА_5 державну податкову звітність ТОВ «ВІК-Р.С.Ф», а також факт та обставини її підписання та подання до Миронівської ОДПІ Київської області з порушенням терміну, внаслідок неналежного ставлення до виконання своїх службових обов»язків, в порушення вищеперерахованих норм чинного законодавства та підзаконних нормативних актів, не вчинив жодної з вищевикладених дій, тобто не виконав покладені на нього службові обов»язки та не перевірив документи, тим самим фактично не організувавши належного ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до акту №365/23-011/23238336 від 09.12.2011 року « Про результати позапланової виїзної перевірки» ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» код ЄДРПОУ 36263844 з 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 10.02.2009 року по 30.09.2011 року» встановлено порушення п.п. 192.1.1. п.192.1 ст. 192, п.п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI , в результаті чого завищено податковий кредит із податку на додану вартість у розмірі 10 307 901 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.367 ч.2 КК України як неналежне виконання ним своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них(службова недбалість), що спричинило державі тяжкі наслідки у вигляді несплачених за 2011 рік до бюджету податків на загальну суму 10 307 901 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За змістом укладеної 30.05.2013 року між прокурором та підозрюваним угоди, сторони погодилися на беззастережне і повне визнання ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі підозри й призначення останньому покарання у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Москаленко В.І просить затвердити укладену угоду, посилаючись на наявність правових підстав для її затвердження; підозрюваний ОСОБА_2 визнав свою вину в службовій недбалості, запевнив у добровільності укладання ним 30.05.2013 року угоди про визнання винуватості та просив затвердити вказану угоду.

Вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про необхідність відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КК України.

Положеннями п. 2 ч. 1ст.468 та ч. 4 ст.469 КПК України передбачено можливість укладення угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1679/0/4-12 від 15.11.2012 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне з таких рішень:

а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення

б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження, або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження.

Ухвала про відмову в затвердженні угоди про примирення чи визнання винуватості оскарженню не підлягає.

На виконання ч. 7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання взятих на себе за угодою зобов»язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку.

Відповідно до вимог ст.472 КПК України в угоді визначається покарання, яке буде призначене судом у випадку затвердження угоди і постановлення вироку. Однак при узгодженні покарання прокурору обов"язково потрібно враховувати положення КК України, а саме, що за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, покарання може бути призначено нижче меж, установлених у санкції статті(частини статті) або призначено більш м"який вид основного покарання, не зазначеного у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України - ст.69 КК України.

Санкцією частини 2 статті 367 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п"яти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п"ятидесяти до семисот п"ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Узгоджуючи покарання сторони не врахували вимоги ст.65 КК України, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступіню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Підстави для призначення більш м"якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Дані вимоги КК України сторонами не були враховані при узгодженні покарання, не було узгоджене додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, а також не був узгоджений порядок і строк відшкодування шкоди у розмірі 10 307 901грн.

За таких обставин необхідно відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 314 ч.3.п.1, 474 ч.7, 472, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 30.05.2013 року між старшим прокурором відділу прокуратури Київської області Амеліним О.В та ОСОБА_2, підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012100000000002 від 22.11.2012 року, повернути прокурору, який затвердив обвинувальний акт, для продовження досудового розслідування в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис В.М.Пархоменко

З оригіналом вірно

Суддя В.М.Пархоменко