Ухвала суду № 32185040, 30.05.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження:№ 22ц/790/3592/13 Головуючий 1 інст. - Смірнова Н.А.

Справа № 2025/2-472/11 Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія:договірна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого Карімової Л.В.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

при секретарі Гопко А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку (ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечну квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 шляхом її продажу на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», виселення відповідача та інших зареєстрованих осіб з цієї квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 червня 2011 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки - вказану квартиру з визначенням способу її реалізації відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з зняттям з реєстраційного обліку всіх мешканців квартири, без надання іншого жилого приміщення (а.с. 65).

28 лютого 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду в порядку вимог ст. 220 ЦПК України з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо виселення ОСОБА_1 та інших зареєстрованих осіб з вищевказаної квартири, посилаючись на те, що це питання було предметом розгляду суду, але в резолютивній частині рішення не зазначено.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2013 року в ухваленні додаткового рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати цю ухвалу суду як постановлену з порушенням процесуального закону та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та ухваленню додаткового рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі, суд на підставі ч.2 ст. 220 ЦПК України та п.2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виходив з того, що сплив строк виконання рішення суду від 24 червня 2011 року.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи, вимогах закону та є передчасним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З матеріалів справи та тексту описової та мотивувальної частини заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 червня 2011 року вбачається, що питання про виселення відповідача вирішувалося судом, однак в резолютивній частині рішення про це не зазначено, хоча є висновок суду «без надання іншого жилого приміщення» (а.с. 65).

На зазначене суд першої інстанції, видаючи виконавчий лист стороні у справі, уваги не звернув і не вирішив самостійно питання відповідно до ст. 220 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 220 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Між тим суд першої інстанції, помилково ототожнюючи поняття строку на виконання судового рішення та строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, не з'ясував: чи був пропущений ПАТ КБ «ПриватБанк» процесуальний строк, передбачений ст. 220 ЦПК України, поважність причин його пропуску, чи є клопотання позивача про його поновлення і можливість його поновлення судом відповідно до ст. 73 ЦПК України.

При цьому судом першої інстанції також не враховані вимоги процесуального права про те, що заява, яка подана до суду з пропуском процесуальних строків, підлягає залишенню без розгляду. Відмова в ухваленні додаткового рішення в порядку ст. 220 ЦПК України можлива лише за відсутності підстав, а не пропуску процесуального строку.

Посилаючись на вимоги п.2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції не з'ясував чи звертався ПАТ КБ «ПриватБанк» до відділу державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження, чи до суду з заявою в порядку вимог ст. 371 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено порядок вирішення питання, встановленого ст. 220 ЦПК України, тому скасовує оскаржувану ухвалу і передає питання на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2.ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312 , ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2013 року скасувати і питання передати на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: