Постанова № 32184678, 17.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 червня 2013 року 16 год. 52 хв. № 826/7114/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа: Національна спілка письменників України, про скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 17 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 16 травня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" (також далі - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (також далі - відповідач) про скасування постанови відповідача від 26 квітня 2013 року № 137/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (також далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що викладені у ній висновки не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 31 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та, відповідно до ч. 2 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Національну спілку письменників України (також далі - третя особа).

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 10 червня 2013 року.

Представники третьої особи також заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових поясненнях по справі, наданих суду у судовому засіданні 10 червня 2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 22 квітня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (також далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 22 квітня 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (також далі - протокол), яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 25 квітня 2013 року.

Крім того, 22 квітня 2013 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (також далі - припис), яким позивача зобов'язано у строк до 22 травня 2013 року усунути виявлені правопорушення згідно з вимогами чинного законодавства.

Слід зазначити, що акт перевірки, протокол та припис складено у присутності законного представника позивача, однак будь-яких зауважень щодо проведення перевірки та/або складання за її результатами відповідних документів законним представником позивача не внесено.

У зв'язку з невиконанням позивачем вимог припису, 26 квітня 2013 року відповідачем складено оскаржувану постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 103230,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п. 1, 3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року № 22, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України та входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.

Основними завданнями Інспекції є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, проектних рішень, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Згідно з п.п. 1, 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у ході якої виявлено, що нежитловий будинок (Будинок літераторів), розташований за адресою: вулиця Банкова, 2 у Печерському районі міста Києва, належить на праві власності третій особі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності, виданого Фондом державного майна України від 15 лютого 1999 року на підставі наказу від 03 лютого 1999 року № 198 та акту приймання-передачі від 15 лютого 1999 року (також далі - свідоцтво).

Між третьою особою та позивачем 21 січня 2010 року укладено договір оренди нежилих приміщень (реєстраційний № 80) (також далі - договір оренди), за умовами якого третя особа зобов'язалась передати, а позивач - прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., що знаходяться у будинку Спілки письменників України, розташованому за адресою: місто Київ, вул. Банкова, 2, що складає 20/100 частини від нежилого будинку, загальною площею 1931,10 кв.м. (також далі - приміщення, будівля).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 1.5 розділу 1, п. 2.1 розділу 2, підпункту 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 договору оренди, приміщення належать третій особі на підставі свідоцтва.

Передача приміщень здійснюється після отримання третьою особою передоплати у розмірі 2-х місячної орендної плати - за перший та останній місяць строку оренди приміщень, але в будь-якому випадку не пізніше ніж через 10 банківських днів із дати підписання договору оренди.

Приміщення передаються позивачу для ведення ним господарської діяльності (у т.ч., але не виключно, для розміщення ресторанного комплексу).

Строк оренди приміщень починається із дати підписання договору та закінчується 31 грудня 2017 року.

Позивач має право на власний розсуд та за власні кошти здійснювати переобладнання і покращення приміщення, що орендується, за умови отримання на це дозволу позивача та компетентних державних органів у випадках, визначених чинним законодавством.

На замовлення позивача проектною організацію, а саме товариством з обмеженою відповідальністю "АПГ Анни Кирій" (також далі - проектна організація) розроблено проект "Реконструкція з пристосування частини нежитлових приміщень з прибудовою та влаштуванням літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць по вул. Банковій, 2 у Печерському районі м. Києва" (також далі - кафе), яким передбачено влаштування одноповерхової прибудови, загальною площею 182,40 кв.м., зі сторони дворового фасаду будівлі та нових сходів, реконструкцію з пристосуванням існуючих приміщень загальною площею 390,60 кв.м., внаслідок чого основні техніко-економічні показники кафе змінено, а саме загальна площа приміщення після реконструкції збільшилась до 535,10 кв.м. Крім того, змінено зовнішні геометричні розміри приміщень та будівлі в цілому (шляхом влаштування прибудови), а також їх функціональне призначення.

До того ж, проектною організацію неправильно визначено категорію складності об'єкту, а саме замість IV категорії складеності визначено ІІІ категорію.

Зокрема, з наявних у матеріалах справи копій декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 22 серпня 2011 року № КВ08311031151, та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої відповідачем 16 січня 2012 року № КВ14312000311 (також далі - декларації), вбачається, що об'єкту визначено ІІІ категорію складності.

У ході проведення перевірки виявлено, що прибудова, збудована позивачем, фактична площа якої складає 130,50 кв.м., займає частину земельної ділянки, наданої Спілці письменників України, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 07 травня 2001 року № 76-4-00022.

Документи, підтверджуючі право власності/користування частиною земельної ділянки, що займає вказана прибудова, позивачем не оформлені.

Тобто, позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 22 серпня 2011 року за № КВ08311031151Ю, вказано відомості про земельну ділянку, яка не надана йому у користування та не передана у власність.

Згідно з наказом Міністерства культури і туризму України від 03 лютого 2010 року № 28/0/16-10, будівля взята на облік як пам'ятка архітектури, охоронний № 44-Кв.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (також далі - Порядок), клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 січня 2013 року № 7/16-641, категорія складності будівлі пам'ятки місцевого значення має бути прийнята не менш ніж IV.

IV категорія складності об'єкту також підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна експертиза" від 18 квітня 2013 року № 3/1804/119.

Таким чином, як вбачається з викладених положень та обставин, позивачем у деклараціях зазначено недостовірну інформацію про категорію складеності об'єкта, у зв'язку з чим позивачем проведено будівельні роботи з реконструкції із пристосуванням частини нежитлових приміщень з прибудовою та влаштуванням літнього майданчику для розміщення кафе без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що підтвердженням реконструкції будівлі є зміни поверхових планів та експлікацій приміщень, які відображені в технічних паспортах, виданих Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 24 грудня 2009 року (інвентаризаційна справа № 35589) до реконструкції та від 05 грудня 2011 року (інвентаризаційна справа № 35589) після реконструкції.

Згідно з ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

З викладених положень та обставин суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

До того ж, у матеріалах справи міститься копія наказу відповідача від 14 травня 2013 року № 15д "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації", яким скасовано реєстрацію декларацій позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача та третьої особи надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа: Національна спілка письменників України, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа: Національна спілка письменників України, про скасування рішення відповідача.

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третій особі у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2013 року