Постанова № 32184517, 27.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Справа № 803/1321/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

з участю представника позивача Семенюк Л.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В., Вдовин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за приватного підприємства «Волиньспецекспорт» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Волиньспецекспорт» (далі - ПП «Волиньспецекспорт») звернулося до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013р. № 0006541503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 617грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 654грн.25коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- норми Податкового кодексу України не ставлять віднесення платником податків сум до податкового кредиту в залежність від їх обліку по конкретних рахунках, натомість право позивача на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникло після отримання належним чином оформлених податкових накладних на придбані вантажні автомобілі в листопаді 2012 року, а право на віднесення до бюджетного відшкодування - після оплати частинами придбаного товару;

- під час перевірки податковому органу були надані усі необхідні бухгалтерські документи, які свідчать про правомірність дій підприємства.

Представник позивача в судових засіданнях та наданих суду додаткових письмових поясненнях від 25.06.2013р. позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задовольнити, додатково зазначивши, що Луцькою ОДПІ у квітні 2013 року було проведено перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року, за результатами якої складено довідку та підтверджено правомірність формування такого бюджетного відшкодування в сумі 45 521грн., яке сформовано, в тому числі, й за рахунок сум ПДВ з операції купівлі-продажу вантажних автомобілів (договір №30/11 від 30.01.2012р.), відповідно незрозумілим є факт підтвердження податковим органом в одному місяці сум ПДВ та заперечення в іншому. При цьому, представник позивача зазначила, що дана сума бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2013 року в розмірі 45 521грн. відшкодована підприємству, про що свідчить копія банківської виписки з рахунку позивача.

Відповідач в поданому суду письмовому запереченні від 17.06.2013р. та представники відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- в ході перевірки відповідачем було встановлено, що придбані позивачем згідно договору купівлі-продажу №30/11 від 30.011.2012р. вантажні автомобілі обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і не обліковувались по рахунку 10 «Основні засоби», право власності на вказані транспортні засоби підприємством зареєстровано Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області лише у грудні 2012 року та лютому 2013 року, тобто станом на кінець листопада 2012 року не використовувались позивачем у господарській діяльності;

- при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ враховується наявність майна, що обліковується по рахунку 10 «Основні засоби», незалежно від процесу його отримання (придбання чи їх спорудження (будівництва) самостійно), відповідно дане майно (транспортні засоби) не може брати участь в бюджетному відшкодуванні по декларації за лютий 2013 року.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:

ПП «Волиньспецекспорт» в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року (подана до Луцької ОДПІ 15.03.2013р.), із врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року (подана до Луцької ОДПІ 18.04.2013р.), заявлено до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року 65 058грн.

З 26.04.2013р. по 08.05.2013р. працівником Луцької ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Волиньспецекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року, про що складено акт від 17.05.2013р. №2841/15.3/35694224.

Перевіркою встановлено порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті якого ПП «Волиньспецекспорт» завищило суму бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2013 року на 26 617грн.

Не погоджуючись із змістом та висновками акту від 17.05.2013р. №2841/15.3/35694224, позивач в адміністративному порядку у встановлені законодавством строки подав заперечення на акт, яке було залишене без задоволення.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006541503 від 30.05.2013р., яким позивачу згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 617грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 654грн.25коп.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту від 17.05.2013р. №2841/15.3/35694224 висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування на 26 617грн. ґрунтується на тому, що ПП «Волиньспецекспорт» в листопаді 2012 року придбало вантажні автомобілі і після придбання обліковувало їх в період виникнення від'ємного значення, тобто в листопаді 2012 року, по бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а не по рахунку 10 «Основні засоби», оскільки реєстрацію таких транспортних засобів було здійснено лише в грудні 2012 року (3 автомобілі) та лютому 2013 року (1 автомобіль), тобто придбаний товар в листопаді 2012 року не використовувався в господарській діяльності, а отже суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту за такими господарськими операціями не могли брати участь у бюджетному відшкодуванні за лютий 2013 року.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200 7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.10, 200.11 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. а) п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 200.7., 200.8, 200.10 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.3 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

Судом встановлено, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року (період за який виправляються помилки - лютий 2013 року) та додатку №3 - розрахунку суми бюджетного відшкодування задекларувало до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 65 058грн. ПДВ та згідно з даними додатку 2 до уточнюючого розрахунку, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ПП «Волиньспецекспорт» постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за даними платника становить 65 058грн. та складається із сум ПДВ, які виникли у листопаді 2012 року - 44 950грн., грудні 2012 року - 15 000грн., січні 2013 року - 5 108грн.

Причиною виникнення від'ємного значення є придбання у листопаді 2012 року 4-х вантажних автомобілів у ТзОВ «Л-Транс» на підставі договору купівлі-продажу №30/11 від 30.11.2012р., про що виписано 4 податкові накладні від 30.11.2012р.: №68 на загальну суму 94 200грн., в т.ч. ПДВ - 15 700грн., №69 на суму 101 400грн., в т.ч. ПДВ - 16 900грн., №70 на суму 70 200грн., в т.ч. ПДВ - 12 700грн., №71 на суму 62 700грн., в т.ч. ПДВ - 10 460грн.

Представниками відповідача не заперечується той факт, що позивач під час здійснення господарських операцій не вчиняв порушень податкового законодавства, фактів продажу товарів нижче собівартості перевіркою не встановлено, відмова податкового органу підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 32 617грн. - є те, що придбані позивачем транспортні засоби не належали останньому на праві власності, оскільки були зареєстровані у грудні 2012 року (3 автомобілі) та лютому 2013 року (1 автомобіль), а отже не використовувались в господарській діяльності до вказаного часу, та обліковувались на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а не рахунку 10 «Основні засоби».

Факт здійснення оплати та наявності у ПП «Волиньспецекспорт» відповідних податкових та видаткових накладних, договору купівлі-продажу у акті перевірки та представниками в судових засіданнях не заперечується.

Поряд з цим, п.200.5 ст.200 Податкового кодексу встановлює лише два випадки коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на невикористання позивачем придбаних автомобілів в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Власне факт початку використання придбаних позивачем транспортних засобів не у листопаді 2012 року, а у грудні 2012 року та лютому 2013 року жодним чином не впливає як на правомірність формування ним податкового кредиту за операціями з придбання таких транспортних засобів та подальше формування бюджетного відшкодування з ПДВ, визначальним є лише той факт, що підприємство придбало такі вантажні автомобілі саме з метою подальшого використання в господарській діяльності, яка полягає, в тому числі, в наданні послуг з перевезення вантажів.

Норми чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та повернення суми бюджетного відшкодування в разі обліку ТМЦ на рахунку «Капітальні інвестиції», а не «Основні засоби».

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів та переконливих аргументів, у підтвердження своїх заперечень, відповідач суду не надав, правомірність свого рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - не довів.

Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.05.2013 року № 0006541503 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 26 617грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 6 654грн.25коп., не відповідає вимогам Податкового кодексу України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 30.05.2013р. №0006541503.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Волиньспецекспорт» 332грн.72коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 02 липня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук