Постанова № 32184513, 17.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа № 805/4832/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0004671700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1190,00 грн. та від 05.01.2012 року № 0000011700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ в м. Докучаєвську, відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1190,00 грн. та від 05.01.2012 року № 0000011700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість, оскільки такі штрафні санкції застосовані відповідачем до позивача за порушення, здійснені у другому-четвертому кварталах 2011 року, при цьому, позивач перейшов на загальну систему оподаткування з 1 кварталу 2011 року, а тому у відповідності до ст. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України фінансові санкції не застосовуються, зокрема, до платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. Таким чином, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, а тому просить у судовому порядку їх скасувати.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що на думку відповідача, звільнення від фінансових санкцій за ст. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України поширюється на осіб, що перейшли на загальну систему оподаткування внаслідок цілеспрямованого волевиявлення платника податків, вчиненого у передбачений законодавством спосіб, тобто подання відповідної заяви. Отже, за наявності обставин, що вказують на втрату права перебування особи на спрощеній системі оподаткування, така особа несе відповідальність на загальних підставах. У зв'язку з зазначеним, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Сторони у судове засідання 17.06.2013 року не з'явилися з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи положення ч. 4 та ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 04.05.2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, місцезнаходження - 85740, АДРЕСА_1.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що ДПІ у м. Докучаєвську застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції, а саме:

- у розмірі 1190,00 грн. за результатами акту перевірки від 30.08.2011 року № 0168/1700/НОМЕР_3, про що прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0004671700. Наведена сума штрафних санкцій застосована відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу.

- у розмірі 1020,00 грн. за результатами акту перевірки від 08.01.2012 року № 319/1700/НОМЕР_3, про що прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012 року № 0000011700. Наведена сума штрафних санкцій також застосована відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що у 2010 році ФОП ОСОБА_1 згідно з Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (діючого у 2010 році; дію Указу припинено (згідно із Законом України від 4 листопада 2011 року № 4014-VI) перебувала на спрощеній системі оподаткування, ст. 1 якого, зокрема, установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Позивач мав свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_4, виданого ДПІ у м. Докучаєвську 01.04.2010 року з правом здійснення виду діяльності «Будівництво».

Станом на 31.12.2010 року обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у позивача становив 503 135,00 грн.

Згідно ст. 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

З урахуванням наведеного відповідач зазначив, що позивач повинен зареєструватися як платник податку на додану вартість згідно зі ст. 183 Податкового кодексу України, станом на 20.01.2011 року.

Позивачем 25.05.2011 року подано до ДПІ у м. Докучаєвську реєстраційну заяву за формою 1-ПДВ щодо реєстрації платником податку на додану вартість, та 01.06.2011 року отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за № НОМЕР_5 серії НОМЕР_6. Отже з 01.06.2011 року позивач є платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом, позивач не заперечує проти неподання ним податкових декларацій з податку на додану вартість, в результаті чого податковим органом застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції.

Разом з тим, позивач не погоджується з застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій на загальних підставах у розмірах згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, не враховуючи при цьому положення ст. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки застосування штрафних (фінансових) санкцій по спірним податковим повідомленням-рішенням відбулося за порушення, які здійснені у другому-четвертому кварталі 2011 року.

Так, наведеною нормою встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

З огляду на таке, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача та представника відповідача судом встановлено, що штрафні санкції за не подання позивачем до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість нараховані, починаючи з 01.01.2011 року.

Спірні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача відповідачем штрафних санкцій прийняті 07.10.2011 року та 05.01.2012 року. Отже на вказаний час діяли норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Щодо застосування п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» для прийняття податковим органом рішення для застосування штрафних (фінансових) санкцій, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Отже, за наведеною нормою вбачається, що звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у II - IV календарних кварталах 2011 року такі категорії осіб: платники податку на прибуток підприємств; платники податків, що перейшли на загальну систему оподаткування.

При вирішенні питання щодо кола порушень податкового законодавства, на які поширюється передбачене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільнення від фінансової відповідальності, суд виходить з такого.

Установлене Перехідними положеннями Податкового кодексу України звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток (першої категорії осіб, зазначених у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України) пов'язане з перебуванням таких осіб у статусі платника цього податку.

Правові наслідки перебування особи у статусі платника податку на прибуток пов'язані саме з відносинами, що виникають у процесі справляння цього податку. Відповідно фінансові санкції, від яких звільняються платники податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, можуть стосуватися лише податкових правопорушень, вчинених особами як платниками податку на прибуток, тобто порушення правил справляння виключно цього податку.

Водночас відповідальність за порушення інших норм податкового законодавства, які не пов'язані із справлянням податку на прибуток, застосовуються до платників податків на загальних підставах.

Пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено окреме звільнення від відповідальності у вигляді фінансових санкцій осіб, що раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.

Як слідує з аналізу цієї норми Перехідних положень Податкового кодексу України, зазначене звільнення впроваджене разом зі звільненням від відповідальності інших платників податку на прибуток, а отже, не тотожне йому і має самостійний правовий зміст. При цьому такий зміст не можна обмежувати звільненням колишніх платників єдиного податку тільки від фінансових санкцій за порушення правил справляння податку на прибуток.

Обмежувальне тлумачення норми пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України позбавляє цю норму окремого правового змісту щодо платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування.

Справді, всі платники податку на прибуток, незалежно від того, чи перебували вони раніше в статусі суб'єктів спрощеної системи оподаткування, звільнені від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства щодо правил сплати податку на прибуток за наслідками діяльності другого - четвертого кварталів 2011 року. Якщо особа, яка раніше перебувала на спрощеній системі оподаткування, набуває статусу платника податку на прибуток, то передбачене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільнення від фінансових санкцій поширюється на неї, як і на решту платників податку на прибуток, незалежно від того, що раніше така особа була платником єдиного податку.

Таким чином, окрема вказівка законодавця щодо осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування, вказує на особливий сенс звільнення таких осіб від фінансових санкцій за наслідками діяльності за другий - четвертий квартали 2011 року.

За відсутності відповідних обмежень у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлене цією нормою звільнення повинне поширюватися на будь-які порушення податкового законодавства, вчинені особами, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування, а не тільки на порушення цими особами правил справляння податку на прибуток.

Таким чином, особи, що перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності в другому - четвертому кварталах 2011 року, незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушено.

Наведене також узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладене у листі від 04.05.2012 року № 1197/12/13-12.

З урахуванням наведеного, пояснень сторін та аналізу нормативних актів, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідають обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представником позива надано достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Водночас, відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 149,11 грн.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0004671700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1190,00 грн. та від 05.01.2012 року № 0000011700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби від 07.10.2011 року № 0004671700 про застосування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1190,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби від 05.01.2012 року № 0000011700 про застосування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, місцезнаходження - 85740, АДРЕСА_1) здійснені нею судові витрати у розмірі 149,11 грн.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 17 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.