Рішення № 32183657, 11.06.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/8455/2012

Провадження № 2/265/145/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

при секретарі Ковальовій М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_9 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 08 червня 2010 року він став учасником ДТП, яке сталося не з його вини, в наслідок чого його автомобіль Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження. Матеріальна шкода складає 57 802,34 грн., що підтверджується висновком №148-020710 експертного автотоварознавчного дослідження від 09 липня 2010 року. Вартість послуг експерта з визначення матеріальної шкоди складає 700 грн. Таким чином загальна матеріальна шкода, яка була спричинена йому в наслідок ДТП складає 58 502,34 грн. Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 05 грудня 2011 року водій ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП в порушенні п.10.1, 16.6 ПДР України, провадження по справі було закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. 28.12.2011 року постановою Апеляційного суду Донецької області апеляційна скарга ОСОБА_3 була задоволена та постанова Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 05 грудня 2011 року скасована, а провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Для відшкодування спричиненої шкоди він звернувся до ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське», однак отримав відмову з посиланням на те, що страховик не відшкодовує шкоди, яка була спричинена при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якого не виникає цивільно - правова відповідальність згідно з законом. При таких обставинах, на думку позивача, відповідно до ч.2 ст. 1188, ст. 1190 ЦК України, матеріальну шкоду повинні відшкодувати відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_11 в солідарному порядку. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 58 502,34 гривень, витрати понесені ним у зв'язку зі зверненням до суду та правову допомогу.

В ході розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги і відповідно до остаточної редакції просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_8, ПрАТ «СТ «Іллічівське» на його користь матеріальну шкоду спричинену в наслідок ДТП в розмірі 58502,34 грн., а також витрати понесені ним у зв'язку зі зверненням до суду та за надання правової допомоги.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання пояснив, що 08 червня 2010 року сталося ДТП. Автомобіль Daewoo Lanos рухався по вул. Макара Мазая, в той час він рухався по вул. 7 проїзд в сторону центра міста, їхав на зелене світло світлофора, в цей час автомобіль Daewoo Lanos почав здійснювати маневр в сторону вул. 7 проїзд і зіткнувся з автомобілем ВАЗ -2107 який рухався у зустрічному напрямку. Після цього автомобіль ВАЗ - 2107 змінив напрямок руху, а саме його змістило праворуч по ходу його руху за межі перехрестя, де він скоїв зіткнення з його автомобілем. В наслідок ДТП йому була спричинена матеріальна шкода в розмірі 57 802,34 грн., яку в добровільному порядку відповідачі відмовилися відшкодовувати. Приблизно рік тому він продав свій автомобіль, відновлювальний ремонт робив за власні кошти. Просив задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги, вказувала на те, що між ОСОБА_3, ОСОБА_11 та страховою компанією були укладені договори страхування, за умовами яких страховик повинен відшкодувати шкоду, при наявності страхового випадку. В наслідок ДТП, автомобілю позивача, була завдана матеріальна шкода, що підтверджується висновком експертизи, яка ніким не оскаржувалась. Також були встановлені винні особи, які не притягались до адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 58 502,34 грн.

Відповідач ОСОБА_3 заперечуючи проти задоволення позовних вимог в судовому засіданні пояснив, що 08 червня 2010 року він рухався по вул. Артема та збирався здійснити поворот в бік вул. 7 проїзд, та пропускав транспорт, який рухався у зустрічному напрямку. Перед ним, в лівому ряду, у зустрічному напрямку, на червоне світло світлофору зупинилось чотири автомобіля та закрили огляд дороги. Він збирався закінчити маневр повороту, однак в цей час, на червоне світло, на перехресток виїхав автомобіль ВАЗ - 2107 під керуванням ОСОБА_11 який рухався на великій швидкості і в наслідок чого відбулось зіткнення з його автомобілем а потім з автомобілем позивача. Його вина в дорожньо - транспортній пригоді відсутня, його автомобіль з автомобілем позивача не стикався, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, вказував на те, що провина ОСОБА_3 в скоєнні дорожньо - транспортної пригоди не доведена, його автомобіль взагалі на контактував з автомобілем позивача, таким чином він не повинен бути відповідачем. Також не згоден з висновками експертизи, оскільки вона була проведена з грубими порушеннями, висновки суперечать дійсності та розрахунки були проведені невірно. Ряд свідків та очевидців вказують на те, що саме ОСОБА_8 порушив правила дорожнього руху, оскільки виїхав на червоне світло світлофора. Посилаючись не необґрунтованість позову, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Допитаний в судовому засідання відповідач ОСОБА_8 пояснив, що 08 червня 2010 року він рухався по пр. Ілліча в бік вул. 7 проїзд в м. Маріуполі. Після того, як він на своєму автомобілі під'їхав до перехрестя, ОСОБА_3 почав рухатися на своєму автомобілі та сталось зіткнення з його автомобілем. В наслідок зіткнення його авто зіткнулось з автомобілем позивача а потім змістило за межі перехрестя. В даній ДТП його провини не було, правила дорожнього руху він не порушував, тому позов є не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_6, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в судовому засіданні пояснив, що відсутність провини ОСОБА_8 в дорожньо - транспортній пригоді підтверджується постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя , в якій вказано, що порушень з його боку не вбачається. Пояснення свідків не можна брати до уваги, оскільки вони суперечать висновку експертизи, яка ніким не оскаржувалась. В даному ДТП вбачається провина ОСОБА_3, що підтверджується адміністративною справою, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог які були пред'явленні до ОСОБА_8.

Представник відповідача ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що а ні ОСОБА_3, а ні ОСОБА_8 не визнанні винними у скоєнні ДТП, а отже цивільно - правова відповідальність не настає, тому страхова компанія не має законних підстав для відшкодування матеріальної шкоди позивачу. Крім того, встановлено, що позивач свій автомобіль продав, і єдиним доказом суми шкоди є висновок спеціаліста, який не встановлює провину відповідачів. Також позивачем не було надано доказів, яку саме суму він витратив на ремонт автомобіля та за яку суму він його продав, тобто ним не було надано доказів не підтвердження своїх вимог.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 08 червня 2010 року у другій половині дня він на своєму автомобілі Шевроле Ланос рухався по вулиці Макара Мазая у напрямку до центру міста. Під'їхавши до перехрестку з вулицею 7 проїзд він зупинився на лівої смузі руху, оскільки загорівся червоне світло світлофору. Перед ним на перехресті зупинилось ще два автомобіля. В цей час, з правого боку, мимо нього проїхав автомобіль ВАЗ 2107 який рухався у напрямку перехрестя. Потім він почув звук удару і побачив як автомобіль ВАЗ після зіткнення відлітив та вдарив автомобіль Volkswagen який стояв на перехресті. Зіткнення сталось на перехресті, однак самого зіткнення він не бачив. Автомобіль ВАЗ рухався зі швидкістю від 90 до 100 км/год на червоне світло світлофору.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що у вечорі 08 червня 2010 року він на своєму автомобілі Волга 3110 рухався по вулиці Макара Мазая у напрямку автовокзалу. Попереду нього у попутному напрямку, на відстані 50-80 метрів, рухався автомобіль ВАЗ 2107. Вказаний автомобіль їхав по лівої смузі руху. На перехресті з вулицею 7 проїзд він побачив, що загорілось червоне світло світлофору і зупинились два автомобіля. Після того, автомобіль ВАЗ перемістився на праву смугу руху та продовжив рухатись. Коли вказаний автомобіль виїхав на перехрестя він зіткнувся з автомобілем Ланос, який здійснював маневр повороту на вулицю 7 проїзд. Після зіткнення автомобіль ВАЗ змінив траєкторію та ще раз зіткнувся з автомобілем Volkswagen який стояв на перехресті та чекав зеленого світу світлофору. Автомобіль ВАЗ 2107 до зіткнення рухався зі швидкістю близька 80 км/год і проїжджав перехрестя на червоне світло.

Допитавши сторони, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами справи встановлено, що 08 червня 2010 року о 16 годині 45 хвилин на перехресті вулиці ОСОБА_15 і вулиці 7-1 проїзд в Іллічівському районі міста Маріуполя сталась дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів, а саме автомобілю «Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_10 під керуванням водія ОСОБА_3, який зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_11 під керуванням водія ОСОБА_8 та який від удару зіткнувся з автомобілем Volkswagen державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9, що потягло за собою механічні ушкодження транспортних засобів.

Постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 05 грудня 2011 року, ОСОБА_3 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України за порушення п.10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із мотивувальною частиною даного судового рішення ОСОБА_3 08 червня 2010 року о 16 годині 45 хвилин на перехресті вулиці ОСОБА_15 і вулиці 7-1 проїзд в Іллічівському районі міста Маріуполя, керуючи автомобілем «Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_10, у порушення п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, повертаючи ліворуч не пропустив транспорт, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_11 під керуванням водія ОСОБА_8, який від удару зіткнувся з автомобілем Volkswagen державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9, що потягнуло за собою механічні ушкодження транспортних засобів.

Згідно постанови апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2011 року, постанова Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 05 грудня 2011 року, якою ОСОБА_3 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та провадження по якій закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, скасовано. Провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Закриття справи за перебігом строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Закриття провадження у справі на підставі ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не є реабілітуючою підставою для звільнення особи від цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно висновків автотехнічної експертизи №286 від 14 жовтня 2011 року з технічної точки зору, в даної дорожньої ситуації водій автомобіля «Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_10, ОСОБА_3 повинний був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 та п. 16.6 Правил дорожнього руху України; в дорожньої ситуації що склалась дії водія автомобіля «Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_10, ОСОБА_3, які не відповідають вимогам п.10.1 та п. 16.6 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з виникненням подій даної дорожньо-транспортної пригоди; в дорожньої ситуації що склалась в діях водія автомобіля «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_11, ОСОБА_8, не вбачається невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з виникненням подій даної дорожньо-транспортної пригоди; в дорожньої ситуації що склалась водій автомобіля «Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_10, ОСОБА_3, виконуючи вимоги п.10.1 та п. 16.6 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді; водій автомобіля «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_11, ОСОБА_8 не мав технічної можливості запобігти зіткненню автомобілів.

Висновки автотехнічної експертизи №286 від 14 жовтня 2011 року, з урахуванням заперечень відповідача ОСОБА_3 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, в ході розгляду зазначеної цивільної справи, спростовані не були.

З огляду на викладене суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 даних в судовому засіданні, оскільки вони були предметом дослідження експерта під час проведення автотехнічної експертизи та були визначенні як технічно неспроможні.

За таких обставин суд приходить до переконливого висновку, що саме відповідач ОСОБА_3 є винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень, через що його власнику, тобто позивачу по справі, спричинена матеріальна шкода.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1192 ЦК України передбачає, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого РЕВ 5 МРВ міста Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль - Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_10.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з подальшими змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, в сенсі наведених норм відповідач ОСОБА_3, як володілець джерела підвищеної небезпеки, має нести зобов'язання за деліктними відносинами, що виникли, зокрема, по відшкодуванню позивачеві шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Суд не приймає посилання позивача щодо солідарного стягнення заподіяної йому шкоди з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства "СТ "Іллічівське" оскільки вважає їх юридично неспроможними в сенсі вищенаведених норм закону і керівних роз'яснень Пленуму ВСУ, а також беручи до уваги положення ст. 1190 ЦК, що регламентує солідарну відповідальність осіб, лише у випадку заподіяння ними шкоди спільними діями або бездіяльністю. В даному випадку встановлено вину у настанні ДТП - суто ОСОБА_3, який під час ДТП керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8574744 від 05 листопада 2009 року страховиком ВАТ "СТ "Іллічівське" застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами на випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_10.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховим випадком, є випадок внаслідок якого спричинено шкоду третім особам в дорожньо-транспортній пригоді, яка виникла за участю застрахованого транспортного засобу і внаслідок якого наступає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застраховано.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до висновків автотоварознавчого дослідження транспортного засобу Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_1 №148-020710 від 09 липня 2010 року, проведеного судовим експертом ОСОБА_16 загальна вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 57802,34 гривень.

Позивачем ОСОБА_1 в ході розгляду цивільної справи суду не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат пов'язаних з проведенням відновлювальних робіт автомобіля Volkswagen Caddy, а так само витрат пов'язаних із сплатою НДС, а тому суд вважає, що розмір матеріальної шкоди, яка спричинена ОСОБА_1, за відрахуванням НДС відповідно до калькуляції, становить 45060,38 гривень.

Відповідно до полісу № ВС/8574744 ліміт відповідальності страховика ПАТ "СТ "Іллічівське" за шкоду заподіяну майну потерпілого складає 25500 гривень, з яких сума 510 гривень це сума франшизи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає що сума матеріальної шкоди спричинена потерпілому в розмірі 24990 гривень, в межах ліміту відповідальності страховика, підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське".

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування спричиненої ним шкоди зобов'язана сплатити постраждалій стороні різницю між фактичним розміром шкоди та страхової виплати.

Зважаючи на положення ст. 1194 ЦК України, в даному випадку стягнення зі страхової компанії матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності страховика, яка є недостатньою для повного відшкодування завданої шкоди, відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди, встановленої оцінкою експерта, що не оспорена стороною відповідача та стягнутою судом з ПАТ "СТ "Іллічівське" сумою. Дана різниця становить 20070,38 гривень, що стягується судом на користь позивача.

Крім того, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума втрати товарної вартості транспортного засобу в розмирі 5213,66 гривень, а також сума франшизи в розмирі 510 гривень.

Що стосується витрат позивача за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 700 гривень, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають оскільки позивачем в судовому засіданні не було надано доказів, а саме первинних платіжних документів, на підтвердження сплати вказаної суми.

На підставі ст.ст. 979, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. 6, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 213 -215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (ідентифікаційний код 25186738), юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 38-б на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9), в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20 070 (двадцять тисяч сімдесят) гривень 38 копійок, суму втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 5 213 (п'ять тисяч двісті тринадцять) гривень 66 копійок та суму франшизи в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, а всього 25 794 (двадцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 04 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя________