Ухвала суду № 32182990, 03.07.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про відмову в прийнятті позовної заяви

"03" липня 2013 р. № 927/820/13

Суддя Романенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 1338 вих-13 від 19.06.13

за позовом: Прокурора Носівського району, вул. Вокзальна, 4, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17100, в інтересах держави

в особі позивача: Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 21404776, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Носівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04061799, вул. Центральна, 19, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17100

Предмет спору: про визнання незаконним розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Підстави відмови в прийнятті заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[-,=,\], де [-,=,\] - відповідні пункти № 1...3 статті 62 ГПК України.

Прокурором Носівського району в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держземагентства у Чернігівській області подано позов до Носівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження в.о.голови Носівської районної державної адміністрації від 11.01.2013 за №23 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким громадянці ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності (запасу), на території Носівської міської ради.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Згідно з частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 ГПК України.

З даної позовної заяви вбачається, що прокурор Носівського району звернувся в інтересах держави в особі позивача - Головного Держземагентства у Чернігівській області про визнання незаконним розпорядження Носівської райдержадміністрації оскільки воно суперечить вимогам статті 122 ЗК України, видано неправомочною особою в зв'язку з порушенням повноваження органу виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, яким є Головне управління Держземагентства у Чернігівській області.

Таким чином, даний спір - є спором за участю двох державних органів виконавчої влади, що виник у зв'язку з здійсненням суб'єктами владних повноважень владних управлінських функцій у правовідносинах, у яких дані державні органи реалізують повноваження власника землі, тобто є спором між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції з передачі земельних ділянок із земель державної власності.

Позивач та відповідач виконують делеговані повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування і є суб'єктами владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України.

Тобто позивач, як суб'єкт владних повноважень, звернувся з позовом до відповідача саме як до суб'єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування.

З огляду на заявлені підстави та предмет позову, а також суб'єктний склад та характер правовідносин сторін, спір у даній справі підвідомчий суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до пункту 1 статті 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовні матеріали повернути прокурору.

Додаток на 11 арк.

Суддя Романенко А.В.