Рішення № 32182898, 01.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua =====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01 липня 2013 року Справа № 913/1410/13

Провадження №14/913/1410/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 24 620 грн. 84 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: Барчунінов К.О, юрисконсульт 2-ої категорії, довіреність № 827 від 17.06.2013;

від відповідача: Будянський О.Ю., провідний юрисконсульт, довіреність № 14-82д від 17.06.2013.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 24620 грн. 84 коп., з яких:

- 20795,00 грн. - штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 48662043 у вагоні № 56957814;

- 845,88 грн. - плата за користування вагонами;

- 1309,32 грн. - збір за маневрову роботу;

- 1670,64 грн. - збір за зберігання вантажу.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 31.05.2013 надійшов відзив на позовну заяву № 696 від 28.05.2013, яким відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. У відзиві відповідач посилається на те, що позивачем пропущено 6-ті місячний строк на звернення до суду з позовною заявою. Також відповідач посилається на те, що невірне зазначення відомостей у залізничній накладній не завдало жодних збитків а ні позивачу, а ні іншим учасникам господарських відносин, також відповідач посилається і на інші підстави, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Відзив судом було розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2013 надав заперечення на відзив № 13-11/90 від 12.06.2013 у якому зазначив, що відповідно до чинного законодавства, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1043-р від 19.12.2012, спільної Постанови керівництва залізниці та президії Дорпрофсожу від 07.03.2013 № н-32/29, П-13-10г, телефонографної вказівки управління залізниці від 11.03.2013 № 135А з митою створення сприятливих умов для святкування 1,2 травня - Дня міжнародної солідарності трудящих та 9 травня - Дня перемоги, робочі дні: з п'ятниці - 3 травня було перенесено на 18 травня, з п'ятниці - 10 травня на суботу 1 червня. Таким чином, позовну заяву було надіслано до суду та відповідачу до закінчення останнього дня строку - 13.05.2013.

Заперечення на відзив разом із доданими до нього документами долучено до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2012 року по залізничній накладній № 48662043 на станцію Ніколаєв Придніпровської залізниці на адресу ТОВ "Портінвест Лоджистик" у вагоні (напіввагоні) № 56957814 ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит" зі станції Должанська Донецької залізниці відправлено вантаж - антрацит.

На станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу на 150-тоних механічних вагонних вагах № 0189, повірених 12.04.2012.

При переважуванні вагонів слідів крадіжки та течії вантажу не виявлено, в технічному та комерційному відношенні вагони справні, двері люка закриті, завантаження у вагонах нижче рівня бортів на 20-30 см, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено.

В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 48662043 у графі "маса вантажу в кг визначена відправником" не відповідає масі вантажу на станції призначення, а саме: в накладній у вагоні № 56957814 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70400 кг, що на 1400 кг більш ніж вказано у накладній та на 1400 кг більше ніж вантажопідйомність вагону.

В зв'язку з вищевикладеним, у відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002№ 334, було складено комерційний акт АА № 048337/1447 від 09.11.2012 та комерційний акт АА № 048337/1447/111 від 09.11.2012.

Надлишок вантажу - 1400 кг було відвантажено в автомобіль вантажовідправника та вивезено з території станції.

Невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переваженні зазначеного вагону на станції призначення, про що є відмітка у розділі "Є" комерційного акту АА № 048337/1447/111 від 09.11.2012.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача з відповідача 24620 грн. 84 коп., з яких: 20795,00 грн. - штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 48662043 у вагоні № 56957814, 845,88 грн. - плата за користування вагонами; 1309,32 грн. - збір за маневрову роботу та 1670,64 грн. - збір за зберігання вантажу.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Законом України "Про залізничний транспорт", ст. 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, при проходженні вагону через станцію станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу у вагоні на 150-тоних вагах та виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 48662043 у вагоні № 56957814 не відповідає дійсності, а саме: вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70400 кг, що на 1400 кг більш ніж вказано у накладній та на 1400 кг більше ніж вантажопідйомність вагону, про що було складено комерційний акт АА № 048337/1447 від 09.11.2012 та комерційний акт АА № 048337/1447/111 від 09.11.2012.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничній накладній № 48662043 у вагоні № 56957814 складає - 4159,00 грн.

Штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:

4159,00 грн. х 5 = 20795,00 грн.

Наведені вище норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до частини 2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15 листопада 1999 року за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та за неправильне зазначення його найменування або властивостей з відправника, крім завданих залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення залізницями України.

За неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення залізницями України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, що виникли.

У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 48662043 щодо маси вантажу у вагоні № 56957814.

Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні маси вантажу.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 48662043 у вагоні № 56957814 у розмірі 20795,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 845,88 грн., збору за маневрову роботу у розмірі 1309,32 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі1670,64 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15 листопада 1999 року за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею й забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника, порту, оформлену пам'яткою про користування вагонами (контейнерами) або відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) (з визначенням часу початку і закінчення маневрової роботи), стягується плата в розмірі 60 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів із одного фронту навантажувально-вивантажувальних робіт на інший, переставляння вагонів на ваги для дозування, прибирання їх після переважування та дозування, а також у випадках, коли завантаження або вивантаження виконуються з обов'язковою присутністю локомотива залізниці (пункт 1.8 розділ 2).

Частиною 2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15 листопада 1999 року встановлено, що вантажі, що прибули на станцію призначення і вивантажені на місцях загального користування засобами залізниць, зберігаються протягом доби безоплатно. Термін зберігання починається з 24-ї години дати вивантаження цих вантажів.

Після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами), справляється збір за кожну добу в розмірах:

1,5 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у критих складах, вагонах, контейнерах;

0,9 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів на відкритих складах.

За зберігання небезпечних вантажів справляється збір за кожну добу в розмірах:

2,1 грн. за одну тонну вантажу - при зберіганні в критих складах;

1,2 грн. за одну тонну вантажу - при зберіганні на відкритих складах.

За зберігання дрібних відправок у всіх випадках справляється збір за кожну добу в розмірах 1,5 грн. за одну тонну.

Збір за зберігання рухомого складу на своїх осях ( з одиниці), а також за зберігання тварин ( з голови) справляється в розмірі 1,2 грн. за добу.

Відповідно до пункту 2.8 частини 2 розділу 2 зазначеного Тарифного керівництва № 1 - збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Згідно абз. 19 пункту 4 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів.

Відповідно до пунктів 5,6,8 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (абз. 4 пункт 10 розділ 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999).

На виконання зазначеного пункту Правил користування вагонами і контейнерами станцією Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 09.11.2012 о 10 год. 05 хв. на станцію Должанська Донецької залізниці було надіслано телеграму № 815 з повідомленням про те, що вагон затримано для контрольного переважування.

12.11.2012 станцією Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці було надіслано додаткову телеграму № 127 на станцію Должанська Донецької залізниці з повідомленням про те, що маса вантажу у вагоні №56957814 більш ніж зазначено у накладній, що загрожує безпеці руху. Також у телеграмі станція Запоріжжя Ліве просить направити представника вантажовідправника для вирішення питання щодо надлишку вантажу та подальшого слідування вагону.

В повідомленні станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці № 1172 від 13.11.2012 зазначено, що термін доставки вантажу продовжується з 09.11.2012 до 13.11.2012 - 15 год. 30 хв.

Тобто залізницею було виконано приписи зазначені в абз. 4 пункт 10 розділ 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 і вчасно проінформовано про затримку вагону.

У пункті 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" роз'яснено питання щодо того, чи є обґрунтованою вимога залізниці про стягнення збитків (додаткових витрат), плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажів у вагонах, затриманих на проміжній станції для усунення комерційного браку без наявності відповідної відомості плати за користування вагонами.

Відповідно до статті 124 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу (комерційного браку) тощо.

Під збитками згідно статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України розуміються, зокрема, додаткові витрати, зроблені стороною: вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо.

Таким чином, додаткові витрати залізниці у вигляді збору за подачу й забирання вагонів до пунктів перевантаження (маневрові роботи), ремонту вагонів, виправлення комерційного браку, плата за роботу механізмів і бригад, зайнятих перевантаженням і перевіркою вантажів у затриманих вагонах, плата за охорону вантажів, збір за зберігання, оформлення затримки, телеграфні та інші витрати в межах доведеного можуть бути стягнуті з вантажовідправника (вантажовласника), який припустився комерційного браку під час відвантаження вантажу. Зокрема, доведення факту завдання залізниці збитків і понесених нею витрат через простій затриманих у дорозі вагонів можуть вважатися передбачені Правилами користування вагонами і контейнерами (додатки 3, 4 і 5) : акт про затримку вагонів форми ГУ-23а; наказ про затримку вагонів; повідомлення про затримку вагонів.

Таким чином збитки (додаткові витрати, якщо вони є), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно зі статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Враховуючи вище викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 845,88 грн., збору за маневрову роботу у розмірі 1309,32 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 1670,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 24620 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 37596090) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, одержувач коштів ВСП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" ДП "Придніпровська залізниця" р/р 26007000215001 в ДФ АБ "Експрес-банк" код ЄДРПОУ 04713145, МФО 306964) - 24620 грн. 84 коп., з яких: 20795,00 грн. - штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 48662043 у вагоні № 56957814, 845,88 грн. - плата за користування вагонами, 1309,32 грн. - збір за маневрову роботу та 1670,64 грн. - збір за зберігання вантажу та стягнути витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01 липня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України.

Дата підписання рішення 04 липня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький