Рішення № 32182842, 02.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Справа № 909/653/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного Акціонерного Товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького,6,м.Київ 1,01001

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького, 59а,м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості у сумі 15 988 406,53 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Пількевич В.В.- юрисконсульт, (довіреність № 14-60 від 22.03.2013р. )

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованості в сумі 15 988 406,53 грн., з яких: 15 131 242,49 грн. - основний борг, 680074,76 грн. пені, 136014,95 грн. інфляційних та 41074,33 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.13 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.06.13. Ухвалою суду від 13.06.13 розгляд справи відкладено на 02.07.13 через нез"явлення в засідання представника відповідача.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області №58 від 20.06.13 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, справу №909/653/13 передано на розгляд судді Цюх Г.З.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору №12-373-БО купівлі-продажу природного газу від 11.07.12.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 04.06.13 та 13.06.13, повідомлення про вручення яких містяться в матеріалах справи (а.с.3,56).

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між сторонами по справі 11.07.12 укладено Договір купівлі-продажу природного газу №12-373-БО, згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов"язався передати у власність відповідачу (покупцю) у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом серпня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 20 394 917,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу (а.с.18-22).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ в сумі 5 263 675,36, заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 15 131 242,49 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 15 131 242,49 грн. заборгованості за переданий природний газ обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 680074,76 грн. пені, 136014,95 грн. інфляційних та 41074,33 грн. - 3 % річних, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять днів) додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені. інфляційних та 3 % річних, наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 15 131 242,49 грн. - основний борг, 680074,76 грн. пені, 136014,95 грн. інфляційних та 41074,33 грн. - 3 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 68820 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232, 233 ГК України, ст.ст.509, 526, 530, 546, 549, 612, 617, 624, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості у сумі 15 988 406,53 грн. - задоволити.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007 код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ-1, 01001, код 20077720) - 15 131 242 (п"ятнадцять мільйонів сто тридцять одну тисячу двісті сорок дві) грн. 49 коп. - основного боргу, 680074 (шістсот вісімдесят тисяч сімдесят чотири) грн. 76 коп. пені, 136014 (сто тридцять шість тисяч чотирнадцять) грн. 95 коп. інфляційних, 41074 (сорок одну тисячу сімдесят чотири) грн. 33 коп. - 3 % річних. та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.07.13

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_помічник судді Шунтов О. М. 04.07.13