Рішення № 3218224, 03.02.2009, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №2-5/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2009 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чугуївському районі та до Колективного підприємства „Чугуївський райагробуд” про стягнення шкоди у зв’язку із отриманням ушкодження здоров’я на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов’язати відповідача КП «Чугуїврайагробуд», який є правонаступником підприємства ПМК-40, провести перерахунок сум до виплати у зв’язку із трудовим ушкодженням здоров’я та стягнути із КП «Чугуїврайагробуд» заборгованість за перерахованими сумами відшкодування шкоди за період з 01.01.2001 року по 01.04.2001 року одноразово 349 гривень 23 копійки, а також стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чугуївського районі недоотриману суму страхових виплат за період з 01.04.2001 року по 31.12.2006 року у сумі 12940 гривень 81 копійку одноразово. Встановити суму щомісячних страхових виплат з 01.08.2006 року у розмірі 667 гривень 79 копійок та зобов’язати відповідача сплачувати вказану суму щомісячно як страхове відшкодування у зв’язку із трудовим ушкодженням здоров’я з обов’язковим в подальшому перерахунком згідно діючого законодавства.

У ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і остаточно просить суд встановити суму страхових виплат з 01.04.2001 року у розмірі 317,42 гривні, з 01.03.2002 року у розмірі 378,68 гривні, з 01.03.2003 року у розмірі 447,60 гривні, з 01.03.2004 року у розмірі 515,64 гривні, з 01.03.2005 року у розмірі 638,35 гривні, з 01.03.2006 року у розмірі 767,94 гривні, з 01.03.2007 року у розмірі 908,47 гривні, з 01.03.2008 року у розмірі 1022,03 гривні з подальшою корекцією згідно діючого законодавства та стягнути з відповідача недосплачену суму страхових виплат за період з 01.04.2001 року по 01.09.2008 року одноразово 32861 гривню 15 копійок. Від своїх позовних вимог до КП «Чугуївський райагробуд» позивач відмовився у зв’язку із фактичним припиненням існування цього підприємства, оскільки воно ліквідовано ще у 2001 році і існує тільки на папері.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач навів наступне. Працюючи каменярем 6 розряду на посаді бригадира комплексної бригади ПМК-40 у 1982 році отримав травму на виробництві та став інвалідом 3 групи із втратою професійної працездатності у 60% безстроково. Підприємство до 1997 року за рішенням суду сплачувало йому відшкодування втрати здоров’я у сумі 159 гривень 61 копійку і ця сума повинна була у відповідності до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства шкоди, спричиненої робітнику ушкодженням здоров’я пов’язаною із виконанням ним трудових обов’язків» перераховуватися із підвищенням тарифних ставок на підприємстві. Однак підприємство позивачу таких перерахунків з 1997 року не проводило і корекцію суми відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров’я виробничою травмою на коефіцієнт росту тарифних ставок не робило, посилаючись на відсутність виробничої діяльності.

У зв’язку із вступом у дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з 01.04.2001 року підприємство передало усі необхідні документи, які підтверджують право позивача на страхові суми, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чугуївському районі. Відповідач став виплачувати йому суму страхового відшкодування у розмірі 159 гривень 61 копійку щомісячно з 01.04.2001 року, що є порушенням Закону та ст.97 КЗпП України./span>

Представник позивача ОСОБА_2 , підтримуючи позовні вимоги, пояснила суду, що підприємство порушило право позивача на отримання відшкодування шкоди у розмірі не менш гарантованого йому законодавством. Підприємство передало документи у відділення Фонду в Чугуївському районі в 2001 році не перерахувавши розмір відшкодування шкоди. Не застосувавши ст.97 КЗпП України підприємство не встановило розмір тарифної ставки каменяра 6 розряду на посаді бригадира комплексної бригади у відповідності до Галузевої угоди укладеною між Українською державною будівельною корпорацією та Центральним комітетом профспілок працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів на 2001 рік. З вини підприємства Фонд виплачував позивачу щомісячно 159 гривень 61 копійку з 01.04.2001 року і в наступному робив перерахунок страхової суми згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не доплативши йому таким чином за період з 01.04.2001 по 01.09.2008 року 32861 гривню 15 копійок.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду у Чугуївському районі ОСОБА_3 позов не визнала та заперечуючи проти позову вказала на те, що відділення виконавчої дирекції Фонду нараховувало і нараховує позивачу страхові суми згідно документам переданим до Фонду підприємством КП «Чугуївський райагробуд» і у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування …».

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.

Позивач працюючи каменярем 6 розряду на посаді бригадира комплексної бригади в ПМК-40, яке в наступному було реорганізовано в КП «Чугуївський райагробуд», у 1982 році отримав виробничу травму. За висновком МСЕК позивач був визнаний інвалідом третьої групи за профзахворюванням безстроково і йому встановлена втрата 60% професійної працездатності. За рішенням суду з 1997 року підприємство було зобов’язано виплачувати йому відшкодування шкоди у сумі 159 гривень 61 копійку.

Згідно п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи та організації або уповноваженим їм органом шкоди заподіяної працівнику ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою КабМину України №472 від 23.06.1993 року з наступними змінами та доповненнями, перерахунок розміру відшкодування шкоди проводився до 01.04.2001 року у випадках зміни ступеня втрати професійної працездатності, підвищення тарифних ставок (окладів) на підприємстві, де ушкодив здоров’я потерпілий. Таким чином підприємство повинне було корегувати суму відшкодування шкоди водночас із ростом тарифної ставки каменяра 6 розряду на посаді бригадира комплексної бригади. Із наданих відповідачем документів вбачається, що в порушення вимог ст.97 КЗпП України підприємство КП «Чугуївський райагробуд» не підвищувало тарифні ставки з січня 2001 року, не застосовувало Галузеву угоду, яка є обов’язковою для забезпечення трудових прав робітників.

Так згідно із ч.2 ст.97 КЗпП України тарифні ставки встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, які передбачені законодавством, генеральними і галузевими угодами. Причому власник або уповноважений ним орган не має право приймати рішення по питанням оплати праці які погіршують умови, встановлені законодавством та угодами. Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення Генеральної галузевої угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для виконання підприємствами які знаходяться під впливом сторін які підписали угоду.

Таким чином суд вважає можливим при розрахунку та перерахунку розміру відшкодування шкоди потерпілому виходити із тарифних ставок робітника відповідної спеціальності і кваліфікації по галузі згідно із Галузевою угодою. За Галузевою угодою укладеною між Українською державною будівельною корпорацією і Центральним комітетом профспілок працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів на 2001 рік розмір тарифної ставки каменяра 6 розряду на посаді бригадира комплексної бригади склав: 125 гривень (мінімальна заробітна платня по галузі) Х 1,28 (коефіцієнт співвідношення мінімальної заробітної платні до тарифної ставки першого розряду) Х 1,797 (коефіцієнт співвідношення тарифної ставки першого розряду до шостого ) + надбавка у 60% за бригадирство + 24% тарифної ставки надбавки встановленої галузевою угодою спеціалістам 6 розряду за високий професіоналізм - (125Х1,28Х1,797)= 287,52 + 287,52х60% + 287,52х24% = 529 гривень 03 копійки. Таким чином розмір відшкодування шкоди з січня 2001 року не може бути менший: 529,03 х 60% втрати працездатності потерпілим = 317,42 гривні, а позивачу виплачували 159 гривень 61 копійку.

З 01.04.2001 року сума страхових виплат позивачу повинна була складати 317,42 гривні щомісячно. У зв’язку із тим, що підприємство надало Фонду документи у яких розмір щомісячного відшкодування шкоди склав 159 гривень 61 копійку, Фонд щомісячно недоплачував позивачу 317,42 – 159,61 = 157,81 гривня. За період з 01.04.2001 по 01.03.2002 року Фонд недоплатив позивачу 157,81 х 11 місяців = 1735,91 гривні.

З 01.01.2004 року вступив в силу Цивільний Кодекс України, Закон України №435-IV від 16.01.2003 року. Згідно ч.3 ст.1195 ЦК України у суму втраченого заробітку не входить сума соціальної пенсії за інвалідністю. Таким чином Фонд повинен був перерахувати суму щомісячних страхових виплат з 01.03.2004 року згідно ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування…» і перерахунок сум щомісячних страхових виплат проводиться у випадку збільшення в попередньому календарному році середньої заробітної платні у галузях Національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади по питанням статистики. Такий перерахунок проводиться з 01 березня наступного року. При цьому раніше визначена сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. У відповідності з інформаційним листом «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим з 01.03.2004 року» за даними державного комітету статистики України коефіцієнт росту реальної заробітної платні у 2003 році з порівнянням у 2002 року склав 1,152, у 2002 році склав – 1,182, у 2001 році – 1,193. Відповідно на 2004 рік застосовується коефіцієнт – 1,152, на 2005 рік – 1.238, на 2006 рік – 1,203, на 2007 рік – 1,183 і на 2008 рік – 1,125.

Таким чином з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року відповідач повинен був виплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (529,03 х 1,193)=631,13 х 60% = 378,68 гривні, фактично сплачувалося – 188,36 гривні, недоплата щомісячно склала 378,68 – 188,36 = 190,32 гривні. Загальна сума недоплати за цей період склала – 190,32 х 12 = 2283,84 гривні.

З 01.03.2003 року по 01.03. 2004 року відповідач повинен був виплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (631,13 х 1,182)=746 х 60% = 447,60 гривні, фактично сплачував – 222,64 гривні, недоплата склала – 447,60 – 222,64 = 224,96 гривні. Загальна сума недоплати за цей період склала – 224,96 х 12 = 2699,52 гривні.

З 01.03.2004 року по 01.03.2005 року відповідач повинен був виплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (746 х 1,152)=859,39 х 60% = 515,64 гривні, фактично сплачувалося – 256,48 гривні, недоплата склала – 515,64 – 256,48 = 259,16 гривні. Загальна сума недоплати за цей період склала – 259,16 х 12 = 3109,92 гривні.

З 01.03.2005 року по 01.03.2006 року відповідач повинен був виплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (859,39 х 1,238)=1063,92 х 60%=638,35 гривні, фактично виплачувалося – 317,52 гривні, недоплата склала – 638,35 – 317,52 = 320,83 гривні. Загальна сума недоплати за цей період склала – 320,83 х12 = 3849,96 гривні.

З 01.03.2006 року по 01.03.2007 року відповідач повинен був сплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (1063,92 х 1,203)=1279,90 х 60% = 767,94 гривні, фактично виплачувалося 386,16 гривні, недоплата щомісячно склала – 767,94 – 386,16 = 381, 78 гривні. Загальна сума недоплати за цей період склала – 381,78 х 12 = 4581,36 гривні.

З 01.03.2007 року по 01.03.2008 року відповідач повинен був сплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (767,94 х 1,183) = 908,47 гривні (без урахування втрати працездатності у зв’язку із виходом на пенсію за віком), фактично сплачував – 456,82 гривні, недоплата склала – 908,47 – 456,82 = 451,65 гривні щомісячно. Загальна сума недоплати за цей період склала – 451,65 х 12 = 5419,80 гривні.

З 01.03.2008 року по 01.09.2008 року відповідач повинен був сплачувати позивачу страхову суму щомісячно: (908,47 х 1,125)=1022,03 гривні (без урахування втрати працездатності у зв’язку із виходом на пенсію за віком), фактично сплачувалося – 513,92 гривні, недоплата склала – 1022,03 – 513,92 = 508,11 гривні щомісячно. Загальна сума недоплати за цей період склала – 508,11 х 6 = 3048,66 гривні.

Усього відповідачем не доплачено позивачу 32861 гривня 15 копійок за період з 01.04.2001 року по 01.09.2008 року.

Заперечення представника відповідача про те, що оскільки на підприємстві не були встановлені відповідні тарифи заробітної платні, надані документі із відповідними даними про розмір оплати праці позивача, тому немає підстав переглядати розмір страхових сум не відповідає діючому законодавству про працю. Також заперечення представника відповідача про недоведеність застосування тарифних норм оплати праці як каменяра 6 розряду на посаді бригадира комплексної бригади, спростовуються даними трудової книжки Бугайова.

Суд прийняв відмову позивача від позовних вимог до КП «Чугуївский райагробуд», оскільки дійсно це підприємство припинило своє існування у 2001 році. Фактично ліквідовано і існує тільки на папері, так як йде процедура скасування державної реєстрації його у якості юридичної особи.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.97 КЗпП України, ст.ст.29,34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.1195 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чугуївському районі про стягнення недоотриманих сум по відшкодуванню шкоди у зв’язку із отриманням ушкодження здоров’я на виробництві – задовольнити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чугуївському районі розташованого в місті Чугуєві, вулиця К.Лібкнехта,39 код 25865497 МФО 851011 р/р 37174400900460 в УДК у Харківській області на користь ОСОБА_1 одноразово заборгованість страхових виплат у сумі 32861 (тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят одну) гривню 15 копійок.

Встановити суму щомісячних страхових виплат з 01.09.2008 року у сумі 1022 гривні 03 копійки з подальшим перерахунком згідно ст.29 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві в Україні”.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чугуївському районі на користь держави держмито у сумі 328 гривень 61 копійку.

Допустити негайне виконання рішення про стягненні сумі щомісячного платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Суддя: