Рішення № 32181358, 02.07.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/23750/2012

Провадження № 2/521/2545/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 червня 2013 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря- Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Український державний інститут з проектування обєктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Український державний інститут з проектування обєктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на такі обставини.

В Одеській філії Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» позивач працював на посаді інженера II категорії Дорожнього відділу з 07.07.2010 року. 01.09.2012 року його було переведено на посаду інженера І категорії Дорожнього відділу. Він мав наміри продовжувати роботу на даному підприємстві, що підтверджується тим, що підвищував свій кваліфікаційний рівень в даній галузі, навчаючись в Одеській державній академії будівництва та архітектури, яку закінчив в 2012 році. 31.10.2012 року у зв'язку з тим, що виплата заробітної плати в Філії «Одесадіпродор» проводилась нерегулярно та те, що працівників було переведено на роботу з неповним робочим часом, а саме три дні на тиждень, на вищезазначену дату існувала заборгованість по виплаті заробітної плати з липня 2012 року. Враховуючи те, що заробітна плата є його єдиним засобом для існування та те, що позивач має споживчі кредити оплату по яких треба здійснювати регулярно, щоб отримати хоч якісь кошти він був змушений звільнитися за власним бажанням. Однак, відповідачем по теперішній час не виплачено позивачу заробітну плату за період з 01.07.2012 року по 31.10.2012 року, що в сумі, після утримання податків і зборів, становить 2800,76 грн. Неодноразово він звертався до керівництва Філії особисто з проханням розрахуватися з ним повністю, пояснюючи, що він знаходиться зараз у дуже скрутному матеріальному положенні, не може знайти роботу, наближаються новорічні свята, але ніяких результатів, крім того, що це викликало у позивача почуття приниженості та роздратування, це не дало. Оскільки досі не ліквідувало заборгованості по заробітній платі, для захисту своїх порушених прав він змушений звернутися до суду.

На підставі вищевикладеного просив: стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2800, 76 грн.; стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» на його користь моральну шкоду в сумі 6000,00 грн.; стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» на його користь компенсацію за затримку розрахунку у розмірі 3006,15 грн.

Після остаточного уточнення позивачем своїх позовних вимог він просив стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» на його користь моральну шкоду в сумі 6000,00 грн.; стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» на його користь компенсацію за затримку розрахунку у розмірі 10908,03 грн., оскільки за час розгляду справи відповідачем проведено розрахунок та виплачена заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за останні два місяці.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, про що надав свої заперечення.

В своїх запереченнях представник відповідача посилається на те, що на сьогоднішній день вся дорожня галузь України знаходиться у скрутному становищі, в тому числі і Одеська філія «Одесадіпродор». Відповідно до Статуту ДП «Укрдіпродор» від 03.11.2011 року та Положення «Про Одеську філію «Одесадіпродор» від 24.03.2009 року джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності (п.7.3.1). Метою діяльності Філії є розроблення конкурентно-спроможної проектної документації і надання послуг дорожнім та іншим організаціям згідно з укладеними господарськими договорами. Аналізуючи фінансово-господарську діяльність ОФ «Одесадіпродор» за 2012 рік, можна зробити висновок, що чистий дохід від реалізації продукції досить незначний, що не дає змоги покрити всі витрати. Основною причиною виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати є несвоєчасний розрахунок замовників (основним з яких є Служба автомобільних доріг України в Одеській області, фінансування якої здійснюється з державного бюджету) за виконану роботу по проектно-кошторисній документації, що підтверджується підписаними ними договорами №2611,2610,2609, 2608 (копії яких та додаткових угод до них містяться в матеріалах справи) та відсутністю їх фінансування з державного бюджету і постійним перенесенням строків виконання робіт, а не безпосередньою виною роботодавця. Крім заборгованості по заробітній платі на сьогодні існує заборгованість по сплаті за комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку, мережі Інтернет, а також заборгованість з сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та по сплаті податкових платежів. Саме за вимогою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси виконавчою службою було накладено арешт на всі рахунки Філії. Враховуючи ситуацію, що склалася, сторона позивача вважає, що вини ОФ «Одесадіпродор» у невиплаті заробітної плати немає. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком кількості днів затримки невиплати заробітної плати, оскільки з 01.08.2012 р. працівників ОФ «Одесадіпродор» було переведено на графік роботи з неповним робочим тижнем, а саме три робочі дні на тиждень (копія наказу № 17/1 від 31.05.2012 р.). У листопаді 2012 року працівниками ОФ «Одесадіпродор» відпрацьовано 12 р. днів; у грудні 2012 року - 13 робочих днів; у січні 2013 року - 14 робочих днів; у лютому 2013 року - 12 робочих днів; у березні 2013 року - 12 робочих днів; у квітні 2013 року - 5 робочих днів. Отже, затримка при розрахунку з позивачем становить 68 робочих днів, а не 127 днів.

Також заперечує відповідач і проти вимог про стягнення моральної шкоди, як такої, що не була доведена позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював В Одеській філії Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»-«Одесадіпродор» на посаді інженера II категорії Дорожнього відділу з 07.07.2010 року. 01.09.2012 року його було переведено на посаду інженера І категорії Дорожнього відділу.

31.10.2012 року у зв'язку з тим, що виплата заробітної плати в Філії «Одесадіпродор» проводилась нерегулярно та те, що працівників було переведено на роботу з неповним робочим часом, а саме три дні на тиждень, на вище зазначену дату існувала заборгованість по виплаті заробітної плати з липня 2012 року, враховуючи те, що заробітна плата є його єдиним засобом для існування та те, що позивач має споживчі кредити оплату по яких треба здійснювати регулярно, щоб отримати якісь кошти він був змушений звільнитися за власним бажанням.

За ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Нарахування відшкодування проводиться відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95р. №100 (далі - Порядок), шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Посилання відповідача на відсутність коштів і скрутне становище підприємства та галузі не може бути прийнято судом, оскільки за ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. № 13 сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин, твердження відповідача про відсутність коштів і за цих обставин відсутності вини в його діях не може бути прийнято судом як підстава для відмови у позові.

З урахуванням того, що з 01.08.2012 р. працівників ОФ «Одесадіпродор» було переведено на графік роботи з неповним робочим тижнем, а саме три робочі дні на тиждень (копія наказу № 17/1 від 31.05.2012 р.). У листопаді 2012 року працівниками ОФ «Одесадіпродор» відпрацьовано 12 робочих днів; у грудні 2012 року - 13 робочих днів; у січні 2013 року - 14 робочих днів; у лютому 2013 року - 12 робочих днів; у березні 2013 року - 12 робочих днів; у квітні 2013 року - 5 робочих днів, затримка при розрахунку з позивачем становить 68 робочих днів, а не 127 днів. Цей факт не заперечувався позивачем ані в своїй позовній заяві, що стало одною з причин звільнення, ані в судовому засіданні.

Таким чином, станом на 09.04.2013 року компенсація за затримку розрахунку становить 5840,52 грн. (2147,36 грн. / фактична заробітна плата за останні два місяці роботи /25 днів / кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи /= 85 грн. 89 коп./р розмір середньої заробітної плати / х 68 днів / кількість днів затримки).

Порушенням прав позивача завдало йому душевних страждань, він постійно знаходиться в пригніченому стані, втратив спокій, його самопочуття та психологічний стан погіршився. Позивач був вимушений витрачати свій час на те, щоб поновити свої порушені права, що викликало від нього додаткових, непередбачених раніш, зусиль. Згідно постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 зазначається, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, якщо наявні порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум тощо), які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог законодавства щодо виплати всіх сум при звільненні працівника, ступінь його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що потребували від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає обґрунтованою вимоги щодо стягнення моральної шкоди, яку оцінює в 500,0 грн.

Керуючись ст. ст. 21, 36, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 216 ЦК України, ст. ст. 3, 30 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування обєктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5840,52 грн. (Пять тисяч вісімсот сорок грн. 52 коп.).

Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування обєктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500,0 грн. (Пятсот грн. 00 коп.).

Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування обєктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Гуревський В.К.