Постанова № 32180836, 20.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2-а-1286/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представника позивача: Данилюка В.М.

відповідача: Мальованого В.В.,

представника відповідача: Голуб Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20 червня 2013 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач та його представник з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, 04 листопада 2009 року заступником начальника відділу забезпечення надходжень, організаційної роботи по соціальному захисту інвалідів та кадрового забезпечення ОСОБА_5 за участю помічника прокурора Замостянського району м. Вінниці Гнатюк І.М., проведена перевірка ПП "Ювелірна фабрика "Мальва" щодо реєстрації підприємства у відділенні Фонду, заповнення та подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів у 2007 році, а також сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у разі його не виконання.

Наслідки перевірки знайшли своє відображення в акті від 04 листопада 2009 року, з якого вбачається порушення підприємством вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Зокрема, в порушення вимог ч. 9 даної статті, підприємство не зареєструвалось у відділенні Фонду, відповідно до п. 2, п. 3 "Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю", затвердженого постановою КМУ від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Окрім того в порушення вимог ч. 1 ст. 19 Закону, підприємством не подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік та не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 3 робочих місць.

За результатами перевірки відповідачу запропоновано зареєструватись у відділенні Фонду, подати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, в якому розрахувати показники рядків згідно "Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі трьох середньорічних заробітних плат штатного працівника на підприємстві, та пеню, згідно "Порядку нарахування пені та її сплати".

Оскільки відповідач не усунув повністю встановлені порушення, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог позивача.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає таку позицію суду першої інстанції хибною, з огляду на таке.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, у відповідності до наведених норм та на виконання пропозицій Фонду, ПП "Ювелірна фірма "Мальва" до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано відповідні документи для його реєстрації та звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10 лютого 2007 року.

Статтею 19 Закону передбачено, що для підприємств встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Судом встановлено, що в поданому звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2007 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 73 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 1164,1 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 15946,58 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", яка самостійно розрахована відповідачем в звіті, становить 3 особи.

Окрім того, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Ця форма - № 3-ПН (абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 70)

Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики 19 грудня 2005 року № 420, встановлено, що підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання, повинні, за наявності вакансій, у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій).

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів..

Зокрема, частиною 4 даної статті передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, і т.д. самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ст.19 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3 особи, самостійно розрахував, але не сплатив адміністративно-господарські санкції у відповідності до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Частинами 3, 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (далі - підприємства), самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, та виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Одночасно, суд бере до уваги те, що у підприємства немає обовязку підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця і такий висновок узгоджується з чинним законодавством України.

Разом з тим, у підприємства є обов"язок інформувати органи Фонду соціального захисту інвалідів та державної служби зайнятості про наявність вільних місць і лише після виконання цього обов"язку роботодавцем у державних органів виникає обов"язок щодо працевлаштування інвалідів.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав річний звіт за 2007 рік форми 10-ПІ до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9 листопада 2009 року, а інформацію за формою 3-ПН (Звіт про наявність вільних робочих місць) за 2007 рік до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості лише 18 грудня 2007 року

Відтак, відповідач не забезпечив належного інформування Фонду соціального захисту інвалідів для працевлаштування інвалідів та центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) у 2007 році, наслідком чого стало не забезпечення робочого місця інваліда у 2007 році. Доказів протилежного відповідач суду апеляційної інстанції не надав. Враховуючи встановлене, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені, а також про обґрунтованість позовних вимог.

Правомірність звернення позивача до суду підтверджується також й висновками суду, викладеними в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року у справі №2-а-5242/09/0270 за позовом приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва" до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій неправомірними та визнання акту перевірки нечинним. Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року дана постанова про відмову в задоволенні адміністративного позову залишена без змін.

Зазначені обставини, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування цього рішення з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва", 21034, м.Вінниця, вул. К.Маркса, 52-А (банківські реквізити: р/р 26009051331141, ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, код ЄДРПОУ 20115067) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м.Вінниці, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000 , призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 47839,74 грн., пеню в розмірі 10188,50 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "27" червня 2013 р.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.