Постанова № 32180510, 06.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 р. Справа №805/6720/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання - Березовській Є.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом - Державного підприємства «Макіїввугілля» (м.Макіївка)

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (м. Макіївка)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

за участю

представників сторін:

від позивача: Гладкова Л.Н. за дов.

від відповідача: Іванченко В. А. за дов., Кривцова О.О. за довір.

Державне підприємство «Макіїввугілля» (надалі - Позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - Відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000772330 від 21.11.2012 р. на суму 24900 грн., у тому числі 16600 грн. - основного платежу та 8300 грн. - фінансових санкцій.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Висновки податкового органу щодо проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, є необґрунтованими за відсутності доказів їх обґрунтованості.

Відомості щодо юридичної адреси юридичної особи - ТОВ «Ліга-Груп» були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України та не виключені на момент укладання угоди від 09.09.2011 р. №9/13/185 з ДП «Макіїввугілля».

Відповідачем до ЄДРПОУ не направлено повідомлення про відсутність юридичної особи ТОВ «Ліга-Груп» за її місцезнаходженням, як це передбачено п.5 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Позивач вважає, що діючим в Україні законодавством не передбачена відповідальність Позивача за відсутність юридичної особи-контрагента за її місцезнаходженням.

Позивач також зазначив, що недійсність договору, укладеного між ДП «Макіїввугілля» та ТОВ «Ліга-Груп» не встановлена законом. Більш того, ця угода укладена згідно вимогам діючого законодавства: у письмовій формі, з передбаченням всіх істотних умов. Крім того, до договору з вищевказаним контрагентом були додані копії статутних документів.

На момент укладення договору ТОВ «Ліга-Груп» був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відповідно має право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів, робіт, послуг.

На виконання спірного договору у Позивача наявні первинні документи, що підтверджують факт отримання від контрагента студійного обладнання, при перевірці яких Відповідачем не встановлено порушень щодо їх заповнення.

Крім того, Відповідачем не виконані вимоги щодо порядку та повноти перевірки первинних бухгалтерських документів Позивача та відображення їх в акті, оскільки акт було підписано із запереченнями та в переліку документів, що використовувались перевіряючими, при проведенні перевірки не міститься: акту приймання основних засобів від 30.11.2011, інвентарної картки основних засобів №1946, журналу обліку довіреностей, інвентаризаційного опису станом на 01.10.2012, відомості «№3.3» за листопад 2012 за листопад 2012 р. за бухгалтерським рахунком «631».

У своїх запереченнях до акту перевірки Позивач вимагав від контролюючого органу проведення перевірки відомостей та фактів, що мають значення для фактичного підтвердження операції з використання у господарській діяльності отриманих ТМЦ та фактичної наявності в приміщенні Позивача придбаного студійного обладнання для використання в господарській діяльності та посилається на лист ДПА України №6322/5 від 26.05.2011, який містить такі вимоги, стосовно факту перевірки реального отримання платником податків ТМЦ та їх оприбуткування в бухгалтерському обліку (на виконання доручення Адміністрації Президента України від 18.05.2011 №12-06/111).

Заперечення Позивача до акту перевірки залишені без задоволення. В акті перевірки та у відповіді на заперечення Відповідач посилається на відсутність документів, що підтверджують транспортування товарів, що суперечить рекомендаціям, які містяться у листі ДПА України від 03.02.2009 №2012/7/10-017. А саме, у своїх методичних рекомендаціях ДПА України вказує на те, що перевіряючим слід врахувати, що не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів: переміщення товару, наявності транспортних засобів тощо. Позивач посилається на пп.20.1.5 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Позивач не є ані власником автомобільного транспорту-перевізником, ані замовником автотранспорту. Він є тільки покупцем ТМЦ, та згідно договору №9/13/185 від 09.09.2011 р. приймання товару оформлюється актами приймання-передачі та видатковою накладною. Наявність ТТН договором не передбачено.

Крім цього, відсутня інформація щодо наявності вироку суду про притягнення учасника(учасників) правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Позивач також посилається на лист ДПА України №20289 від 29.09.2010.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, у яких проти позову заперечує з посиланням на акт перевірки ДПІ у Святошинському районі Київської області від 13.08.2012 №304/22-2/36449011 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ліга-Груп», в ході якої встановлено незнаходження зазначеного підприємства за місцем його реєстрації.

Згідно пояснень директора цього підприємства документів з фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ліга-Груп» він жодного разу не складав, не підписував та не подавав, печатку на будь-яких документах він не ставив, довіреності на представлення інтересів від свого імені та від ТОВ «Ліга-Груп» не видавав, коштів з рахунку у банку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність не проводив.

Крім того, старшим слідчим ОВС СВ УСБ України в Київській області 16.01.2012 порушено кримінальну справу відносно директора ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

По-друге, як зазначив Відповідач, за результатами перевірки ДП «Макіїввугілля» по взаємовідносинам з ТОВ «Ліга-Груп» складено акт, із змісту якого вбачається, що податковим органом встановлено певний комплекс обставин стосовно спірної господарської операції.

Так, як зазначив Відповідач, ТОВ «Ліга-Груп» не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів.

Відповідач також вважає, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим первинним документом при транспортуванні вантажу вантажним транспортом, транспортування ТМЦ на території України без наявності ТТН є неможливим. До перевірки зазначених документів надано не було, відповідно не було встановити факт реального настання здійснення постачання ТОВ «Ліга-Груп» студійного обладнання.

Відповідач зазначив, що в ході перевірки позивачем надавались документи не в повному обсязі..

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради 29.04.2003 р., ЄДРПОУ за номером №32442295, як платник податків перебуває на податковому обліку у Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби та зареєстрований як платник податку на додану вартість (Свідоцтво №36516407).

Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було здійснено позапланову виїзну перевірку контрагента ДП «Макіїввугілля» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ліга-Груп» за листопад 2011 р., за наслідками якої складено акт перевірки №6226/22-4/32442295 від 07.11.2012 р.

На підставі акту перевірки Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000772330 від 21.11.2012 р., яким позивачеві згідно п.п.54.3.2 п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз.4 п.123.1 ст.123, п.7 Підрозділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24900 грн. 00 коп., у тому числі основний платіж - 16600 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції в сумі 8300 грн.00 коп.

Як вбачається з акту, перевірка була проведена на підставі п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, наказу від 25.10.2012 р. №1520 та направлень №2751, 2752 від 25.10.12 р., виданих Макіївською ОДПІ Донецької області ДПС.

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16600 грн., стало порушення Позивачем ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228,662,655 та 656 Цивільного кодексу України, правочин щодо виконання умов договору №243 від 25.10.10р., укладений між ДП «Макіїввугілля» та ТОВ «Ліга-груп», є нікчемним, та у порушення п.198.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ДП «Макіїввугілля» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 16600 грн. за листопад 2011 р., нараховану на вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Ліга-Груп», у зв'язку з не підтвердженням факту придбання товарів чи послуг при здійсненні нікчемного правочину.

Акт було підписано Позивачем із запереченнями, які було залишено Відповідачем без задоволення.

В акті перевірки зазначено , що позивачем (Покупець) на підставі договору №9/13 від 09.09.2011 із ТОВ «Ліга-Груп» було придбано студійне обладнання.

Згідно акту приймання основних засобів студійне обладнання має інвентарний номер №2861, дату вводу в експлуатацію 11.2011, код цеху 901.

Разом з тим, як зазначено в акті, позивачем не додано до перевірки журнал обліку довіреностей, у зв'язку із чим неможливо встановити факт отримання товарно-матеріальних цінностей відповідно до документів, наданих підприємством до ДПІ. Тобто, докази отримання ТМЦ від ТОВ «Ліга-Груп» відсутні.

Документів, які підтверджують транспортування товару, до перевірки не надано.

Макіївською ОДПІ отримано інформацію від ДПІ у Святошинському районі Київської області ДПС, яка надійшла листом від 04.09.2012 №3592/7/22-219.

ДПІ в акті перевірки зазначила наступне. ДПІ у Святошинському районі Київської області ДПС отримано акт перевірки №304/22-2/36449011 від 31.08.2012 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ліга-груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.11 по 31.01.12, з якої вбачається, що за місцем реєстрації підприємство не знаходиться, та опитано громадянку ОСОБА_5, яка є директором ТОВ «Техномеблі» та власником приміщення, яка пояснила, що ТОВ «Ліга груп» їй не відомо, ніколи договорів оренди приміщення з ним не укладала, посадові особи ТОВ «Ліга Груп» їй не відомі, у зв'язку з чим співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі здійснено виїзд за місцем реєстрації директора ОСОБА_4, який пояснив, що невстановлена особа на ім'я Володимир запропонувала йому роботу кур'єром, які фактично документи він підписував, точно не розбирався, оскільки не має відповідної освіти Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності до органів ДПІ не підписував, не складав та не подавав, печатку на будь-яких документах він не ставив, довіреності на представлення інтересів від свого імені та від ТОВ «Ліга-Груп» не видавав, коштів з рахунку у банку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність не проводив.

Згідно висновку спеціаліста науково-експертного криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29.09.2011 №1641, податкову звітність за липень 2011 року та серпень 2011 року гр. ОСОБА_4 не підписував.

Крім того, старшим слідчим ОВС СВ УСБ України в Київській області 16.01.2012 порушено кримінальну справу та прийнято до свого провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, відносно громадянина ОСОБА_4, в результаті якої було встановлено, що 24.05.2011 р. з метою фіктивного підприємництва невстановлені особи придбали суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Ліга-Груп». Згідно із статутними документами та документами податкової звітності засновником, директором та головним бухгалтером зазначеного підприємства є громадянин України ОСОБА_4

В той же час встановлено, що ТОВ «Ліга-Груп»має ознаки фіктивності і створено та використовувалось без мети зайняття господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності із переведення безготівкових коштів у готівку, що підтверджується поясненнями громадянина ОСОБА_4

З акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС №304/22-2/36449011 від 31.08.2012р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 по 31.01.2012 викладені обставини, зазначені в акті перевірки №6226/22-4/32442295 від 07.11.2012 р.

Крім цього, як зазначено в акті, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

В акті зазначено, що операції, здійснені ТОВ «Ліга Груп», не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання.

З матеріалів справи також вбачається наступне.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Ліга-Груп» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №9/13/185 від 09.09.2011 р. товару, на виконання умов п.1.1 якого Позивачем було отримано спеціалізований «Комплект студійного обладнання «СВТ.VID» для організації нарад (конференцій) на базі «Роlycom» та «СВТ», далі - Комплекс (Товар), згідно із Специфікацією Комплексу та Технічного Завдання.

Вартість договору відповідно п.3.1 становить 83000 грн., ПДВ - 16600 грн., усього 99600 грн.

Згідно до Специфікації до договору до Комплекту студійного обладнання входить:

1. Комплект студійного обладнання «СВТ.VID» - 56496 грн.

2. Комплект загального монтажного поля центрального сервера (5150-18200-040 та 4870-00296-712). - 31152 грн.

3. Доставка (транспортні витрати) - 996 грн.

4. Монтажні, пуско-налагоджувальні роботи та навчання персоналу - 4956 грн.

Отримання товару та надання послуг з його доставки та монтажу підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 04.11.2011 та актом прийому-передачі наданих послуг від 04.11.2011.

На операцію з продажу Комплекту ТОВ «Ліга Груп» було виписано податкову накладну на суму 99600 грн., у т.ч. ПДВ - 16600 грн.

В акті перевірки зазначено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2011.

Платіжним дорученням №4253 від 03.11.2011на суму 99600 грн. Позивач оплатив отриманий від ТОВ «Ліга Груп» товар.

В подальшому на отриманий Позивачем Комплект введено в експлуатацію, заведено інвентарну карточку обліку основних засобів №1946, присвоєно інвентарний номер 2861 та.

Згідно інвентарного списку основних засобів на початок листопада 2012 р., який міститься в матеріалах справи, студійне обладнання (інв..№2861) обліковується в бухгалтерському обліку позивача, первинна вартість - 83000 грн., остаточна вартість - 67783,37 грн., знос - 16599,96 грн. , що підтверджує використання отриманого обладнання у власній господарській діяльності.

Пунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Матеріалами справи встановлюється, що наведена угода Позивача з ТОВ «Ліга Груп» носить реальний характер, товар фактично отриманий позивачем та використовується в господарській діяльності Позивача.

Крім цього, з акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС №304/22-2/36449011 від 31.08.2012р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 по 31.01.2012 вбачається, що ТОВ «Ліга Груп» була подана декларація з ПДВ за листопад 2011 року, підприємством визначено податкове зобов'язання у сумі 1323095 грн. Спірна операція відображена у податковому обліку ТОВ «Ліга Груп» та у додатку № 5 до зазначеної декларації.

Що стосується товарно-транспортної накладної, на відсутність якої посилається Відповідач, як на заперечення реальності операції, слід зазначити наступне.

Судом оглянути документі, які характеризують технічні властивості та показники обладнання, з яких вбачається, що розміри зазначеного обладнання не потребують перевезення його вантажним транспортом, відповідно товарно-транспортна накладна не оформлюється. Таким чином, відсутність товарно-транспортної накладної у даному випадку не свідчить про нереальність спірної операції.

Посилання ДПІ на відсутність ТОВ «Ліга Груп» за юридичною адресою також не приймається судом до уваги оскільки цей факт встановлений податковим органом після здійснення спірної операції. Решта доводів ДПІ також не можуть бути підставою для збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ оскільки позивачем доведено реальність спірної господарської операції.

Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, необґрунтованість висновків акту перевірки підтверджується зібраними по справі доказами, які містяться в матеріалах справи та доводять реальність укладення угоди купівлі-продажу студійного обладнання у ТОВ «Ліга Груп».

З матеріалів справи вбачаться, що факт придбання, оприбуткування отриманого позивачем товару підтверджується належними первинними документами.

В подальшому отриманий позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності, що також підтверджується зазначеними вище відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Тобто, зазначене свідчить про реальність здійснення позивачем спірної господарської операції.

За таких підстав, відповідачем неправомірно збільшено Позивачеві податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16600 грн.

Штрафні санкції застосовані ДПІ на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, приписами якого встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу,тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що відповідачем неправомірно донараховано позивачеві податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16600 грн., відповідно штрафні санкції в сумі 8300 грн. 00 коп. застосовані ДПІ також неправомірно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, ДПІ незаконно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16600 грн., застосовано штрафні санкції 8300 грн., відповідно позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2012 р. №0001631520 та №0000681510 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 249 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України , ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби №0000772330 від 21.11.2012р., яким Державному підприємству «Макіїввугілля» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16600 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 8300 грн. 00 коп.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» витрати по сплаті судового збору у сумі 249 грн. 00 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2013 р.

Суддя Наумова К.Г.