Рішення № 32178836, 01.07.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 622/1846/12

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.07.2013

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря Гладишко Н.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи

про визнання договору оренди землі недійсним, та витребування і повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до ПСП ім.Цюрупи з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що є власником земельної ділянки, розташованої на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка знаходиться в користуванні у відповідача відповідно до договору оренди землі, укладеного 21.04.2009р. від її імені з ПСП ім.Цюрупи. Однак зазначений договір оренди вона не підписувала і не доручала іншій особі підписувати його. З вказаних підстав позивачка просить суд визнати цей договір оренди землі недійсним, витребувати у відповідача та повернути їй земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримали, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, та додатково зазначивши, що про існування оспорюваного договору оренди землі позивачка взнала лише в 2012 році.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно ПСП ім.Цюрупи, користується для сільськогосподарського виробництва земельною ділянкою, належною позивачці. Договір про оренду цієї ділянки з нею було укладено в письмовій формі, вона погоджувалась на укладення вказаного договору, про що свідчить те, що позивачка отримувала за користування своєю землею орендну плату в ПСП ім.Цюрупи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 039867 ОСОБА_2 є власником земельної ділнки площею 2.5984 га, розташованої на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.5).

2

21 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та ПСП ім.Цюрупи було укладено договір, відповідно до якого в оренду відповідачу передавалась вищевказана належна позивачці земельна ділянка. Зазначений договір 10.09.2009р. було зареєстровано Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру у Державному реєстрі земель за № 040922100077(а.с.53).

З пояснень представника позивачки встановлено та не заперечується відповідачем те, що зазначеною земельною ділянкою, належною ОСОБА_2, на даний час користується ПСП ім.Цюрупи.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ст.ст.14, 16, 18, 19 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі укладається у письмовій формі і набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підстави визнання недійсним договору оренди землі, передбачені частиною 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Пунктом 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання його недійсним є відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8 Порядку, а також порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 15 Закону України "Про оренду землі".

В статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено істотні умови договору оренди землі, відсутность яких в договорі оренди землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Крім того, ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Тобто, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання вимоги, передбаченої ч.3 ст.203 ЦК України, щодо того, що волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З висновку №1/491 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.04.2013р. вбачається, що договір оренди землі від 21.04.2009р., укладений від імені ОСОБА_2 з ПСП ім.Цюрупи, підписаний не ОСОБА_2, а іншою особою(а.с.97-101).

З пояснень представника позивачки в судовому засіданні, вбачається, що позивачка не підписувала вказаний договір оренди землі та акт передачі землі, а також не надавала доручень іншим особам на підписання вказаних документів від її імені.

Доказів, які б ставили під сумнів вищевказанний висновок експерта, а також відносно того, що вищевказаний договір оренди землі від імені ОСОБА_2 був підписаний іншою особою за її дорученням, відповідач суду не надав.

3

Таким чином, оскільки позивачка як орендодавець не підписувала спірний договір оренди, згоди та повноважень на його укладення й підписання іншій особі не надавала, є всі підстави вважати доведеною відсутність у неї волевиявлення на укладення цього договору, а сам договір, виходячи з положень передбачених ч.1 ст.215 ЦК України - недійсним у звязку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч.3 ст.203 цього Кодексу. Вказане також свідчить, що між позивачкою та відповідачем не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, зокрема, і щодо строку його дії, розміру орендної плати тощо.

З врахуванням викладеного , позовні вимоги ОСОБА_2 суд задовільняє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею по справі судовий збір та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 203, 205, 215, 216 ЦК України , Законом України "Про оренду землі", ст. ст.10, 11, 88, 209, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовільнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.5984 га, укладений 21 квітня 2009року між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Цюрупи, зареєстрований у Ружинському відділенні Житомирської регіональної філії центру державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2009р. За № 040922100077.

Витребувати у Приватного підприємства імені Цюрупи та повернути ОСОБА_2 належну їй відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 039867 земельну ділянку площею 2.5984 га , розташовану на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені нею по справі, в сумі 1350грн.01 коп. (Одна тисяча триста п"ятдесят гривень 01 копійку).

Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення направити відповідачу.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Ружинського районного суду Житомирської області письмову заяву про його перегляд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення це рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя З. Б. Руденко.