Ухвала суду № 32178322, 04.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

04 липня 2013 року 810/3357/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Спиридонова В.О., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київської області Кравця Вадима Валентиновича про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року до Київського окружного адміністративного надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київської області Кравця В.В. про визнання дій протиправними, скасування постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 11 грудня 2012 року у виконавчому провадженні №33471725 та зобов'язання відповідача виключити заборону на відчуження майна Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» з Єдиного державного реєстру обтяжень об'єктів нерухомого (рухомого) майна.

Як передбачає частина друга статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження.

За правилами частини першої цієї ж статті суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, а якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно приписів статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

За правилами частини третьої цієї ж статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідно до частини третьої тієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому законодавець надав перевагу строку звернення до суду, встановленому іншим законом або іншою статтею Кодексу адміністративного судочинства України (спеціальному строку).

За приписами частин першої та другої статті 181 Кодексом адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною четвертою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено десятиденний строк для оскарження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №2а-1242/10/1070 від 30 квітня 2010 року, відкрито виконавче провадження №33471725 про стягнення з ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» боргу у сумі 167133,04 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із не погашенням заборгованості у строк, встановлений для самостійного виконання рішення.

11 грудня 2012 року державним виконавцем прийнята постанова, згідно якої накладено арешт на майно ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» у межах суми звернення стягнення - 167133,04 грн.

Постанова про накладення арешту отримана позивачем 25 грудня 2012 року та зареєстрована за №109 вхідної кореспонденції. Саме ця постанова є предметом оскарження. При цьому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити заборону на відчуження майна Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» з Єдиного державного реєстру обтяжень об'єктів нерухомого (рухомого) майна є похідною від позовної вимоги про скасування вказаної постанови відповідача про арешт майна та окремому розгляду не підлягає.

Позивач, після отримання постанови про арешт майна, направляв до Відділу примусового виконання рішень УМВС ГУЮ у Київській області скарги від 26 грудня 2012 року, 10 квітня 2013 року та лист від 12 лютого 2013 року.

За твердженнями ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» відповідь відповідачем було надано лише 15 травня 2013 року листом №1787-16-24/6.2, який позивач отримав 21 травня 2013 року.

Як вже зазначалось, для оскарження постанови про арешт майна боржника встановлено спеціальний строк звернення до суду - 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що позивач отримав оскаржувану постанову 25 грудня 2012 року, то саме з цієї дати починає обчислюватися строк звернення до суду.

За нормами частини другої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку, тобто звернення до органів державної виконавчої служби зі скаргами не є обґрунтованими підставами пропуску строку звернення до суду.

Крім того, ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» навіть після отримання останньої відповіді відповідача від 15 травня 2013 року (отриманої 21 травня 2013 року) із позовом звернувся лише 16 червня 2013 року (відповідно до штампу поштової установи на конверті). Причин не звернення до суду з позовом у цей період позивач не повідомив.

Таким чином, зазначений позов подано Публічним акціонерним товариством «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Одночасно з позовною заявою Публічне акціонерне товариство «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» подало клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними та задоволення клопотання про поновлення такого строку з огляду на вищевикладені обставини.

Суд наголошує, що встановлення строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі відносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто, строк в десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження постанови про проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 34,41 грн. згідно з платіжним дорученням № 171 від 28.05.2013, яке раніше подавалось до суду разом з позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів», залишеною без розгляду ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 у справі № 810/2921/13-а. Цією ж ухвалою Київський окружний адміністративний суд повернув Публічному акціонерному товариству «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київської області Кравця Вадима Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови залишити без розгляду.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами направити позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Спиридонова В.О.