Рішення № 32178075, 10.06.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1326/13-ц

Справа № 2/226/539/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Рибкіній І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Бояр С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював у Відокремленому підрозділі «Шахта Стаханова» державного підприємства «Красноармійськвугілля» протягом 25 років 10 місяців на дільниці конвеєрного транспорту, з них майстром гірничим - 13 років 8 місяців, заступником начальника дільниці - 11 років 8 місяців (всього має 28 років 7 місяців підземного стажу). Під час роботи гірничим майстром керував та контролював виконання робіт гірничими робітниками у зміні безпосередньо на робочих місцях. Під час роботи заступником начальника дільниці займався організацією безперебійної, безаварійної роботи конвеєрного ланцюжка з транспортування гірничої маси з виробничих дільниць, забезпеченням безпечних умов праці при обслуговуванні та проведенні ремонту конвеєрів. Контролював умови праці, ведення робіт на дільниці у відповідності до технічної документації, правил і норм безпеки. Також відвідував робочі місця у підземних гірничих виробках згідно з нормами мінімального відвідування підземних робочих місць, перебуваючи в підземних умовах протягом 6 годин за кожне відвідування з обстеженням та підлягав при цьому впливу шкідливого фактору «пил», концентрація якого перевищувала гранично допустимі норми, що призвело до професійного захворювання.

14.12.2012 року Обласною клінічною лікарнею профзахворювань у м. Донецьку відповідно до медичного висновку 2673/2505 йому було встановлено хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність другого ступеню.

14.02.2013 року був складений Акт №1 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, акт затверджено 15.02.2013 року головним державним санітарним лікарем міст Красноармійська, Димитрова, Красноармійського району Лазарєвим В.О. У п.17 Акту вказано, що причиною виникнення професійного захворювання є концентрація пилу на робочих місцях ОСОБА_3, яка складала від. 8 до 43,62 мг/мЗ (при ГДВ - 4 мг/мЗ). У п.18 Акту- вказано, що з метою ліквідації і запобігання

виникнення професійних захворювань пропонується адміністрації підприємства забезпечити виконання заходів з комплексного знесилення гірничих виробок шахти.

28 березня 2013 року при огляді Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією м. Донецька (довідка № 132924) йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності, третя група інвалідності. Після проходження МСЕК, він до теперішнього часу продовжує лікування.

Моральна шкода в зв'язку з професійним захворюванням йому не призначалася та не відшкодовувалась.

Проте внаслідок професійного захворювання йому заподіяна моральна шкода, яку він відчував з часу захворювання та продовжує відчувати до теперішнього часу.

Враховуючи вище викладене позивач вважає, що з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на його користь слід стягнути 50 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах позивача, посилаючись на документи надані до позовної заяви.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля» позовні вимоги не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. О.Г. Стаханова» державного підприємства «Красноармійськвугілля» протягом 25 років 10 місяців на дільниці конвеєрного транспорту, з них майстром гірничим - 13 років 8 місяців, заступником начальника дільниці - 11 років 8 місяців (всього має 28 років 7 місяців підземного стажу). Під час роботи гірничим майстром керував та контролював виконання робіт гірничими робітниками у зміні безпосередньо на робочих місцях. Під час роботи заступником начальника дільниці займався організацією безперебійної, безаварійної роботи конвеєрного ланцюжка з транспортування гірничої маси з виробничих дільниць, забезпеченням безпечних умов праці при обслуговуванні та проведенні ремонту конвеєрів. Контролював умови праці, ведення робіт на дільниці у відповідності до технічної документації, правил і норм безпеки. Також відвідував робочі місця у підземних гірничих виробках згідно з нормами мінімального відвідування підземних робочих місць, перебуваючи в підземних умовах протягом 6 годин за кожне відвідування з обстеженням та підлягав при цьому впливу шкідливого фактору «пил», концентрація якого перевищувала гранично допустимі норми, що призвело до професійного захворювання. (а. с. 6-7).

14.12.2012 року Обласною клінічною лікарнею профзахворювань у м. Донецьку відповідно до медичного висновку 2673/2505 йому було встановлено хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність другого ступеню. (а. с. 8-9).

14.02.2013 року був складений Акт №1 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, акт затверджено 15.02.2013 року головним державним санітарним лікарем міст Красноармійська, Димитрова, Красноармійського району Лазарєвим В.О. У п.17 Акту вказано, що причиною виникнення професійного захворювання є концентрація пилу на робочих місцях ОСОБА_3, яка складала від. 8 до 43,62 мг/мЗ (при ГДВ - 4 мг/мЗ). У п.18 Акту- вказано, що з метою ліквідації і запобігання виникнення професійних захворювань пропонується адміністрації підприємства забезпечити виконання заходів з комплексного знесилення гірничих виробок шахти. (а. с. 10-11).

28 березня 2013 року при огляді Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією м. Донецька (довідка № 132924) йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності, третя група інвалідності. Після проходження МСЕК, він до теперішнього часу продовжує лікування. (а. с. 13-16).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення

його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворюванням на виробництві позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50 % працездатності в зв'язку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_3 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленного підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля», пов'язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці", «Правил безпеки у вугільних шахтах", що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 50 %.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 250 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору - в розмірі 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві, задовольнити частково частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_3 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Димитровського

міського суду

Донецької області І.Г.Перекупка