Ухвала суду № 32177951, 01.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 р.Справа № 821/686/13-а

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Косцової І.П., Стас Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, встановлення наявності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною бездіяльність Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області (надалі - Інспекція, відповідач) щодо не проведення перевірки за його зверненням; встановити наявність належної компетенції у відповідача щодо його спроможності досліджувати факти сплати боргових зобов'язань по заробітній платі та щодо забезпечення відповідачем повного виконання приписів про стягнення боргу із заробітної плати; за наявності необхідної компетенції зобов'язати відповідача провести повторну перевірку для точного встановлення фактів виплати заробітної плати на протязі 1997-2008 років, а, також, вжити конкретних і повних заходів щодо стягнення всіх боргів із заробітної плати, що утворилися у зв'язку з її багаторічною затримкою.

В обґрунтування позивач зазначив, що фактично відповідачем ніякої перевірки здійснено не було, а відповіді Інспекції містять неправдиву інформацію. Також позивач зазначив, що на даний час не встановлено чи була повністю погашена заборгованість ВАТ «Південелектромаш» перед ним.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивач до лютого 1997 року працював на ВАТ «Південелектромаш».

14 липня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства праці та соціальної політики України щодо невиплати компенсації за затримку виплати заробітної плати.

Відповідно до листа Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області від 24 липня 2009 року № 21-01-11/н-250 позивача було повідомлено про проведення перевірки за його зверненням, виявлені порушення та вжиті заходи щодо їх усунення.

Крім того, позивачу роз'яснено, що компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати не повинна нараховуватися.

За дорученням керівництва, державним інспектором праці Кириченко А.Г. проведено первинну перевірку дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування на ВАТ «Південний електромашинобудівний завод».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 05 серпня 2009 року № 21-4-114/2, в якому зафіксовано наступні порушення:

- ст. 116 КЗпПУ - в день звільнення з ОСОБА_1 не проведено остаточного розрахунку належної до виплати суми заробітної плати, тому станом на 01 березня 1997 року створилась заборгованість в сумі 3 296 грн. (розрахунок проведено в січні 2000 року в сумі 600 грн. та у вересні 2008 року - 2696 грн.);

- ст.117 КЗпПУ - станом на 23 липня 2009 року ВАТ «Південелектромаш» не нарахував і не виплатив ОСОБА_1 середній заробіток по 22 вересня 2008 року (день остаточного розрахунку).

Крім того, запропоновано керівнику вказаного підприємства прийняти невідкладні міри по погашенню заборгованості із заробітної плати та усунути виявлені порушення з законодавства про працю; вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у виявлених порушеннях трудового законодавства.

На підставі виявлених порушень Інспекцією 05 серпня 2009 року складено приписи № 21-01-114/002-002 на ім'я виконуючого обов'язки голови правління Коссе В.Г. та № 21-01-114/002-003 на ім'я заступника голови правління з фінансово-економічних питань Корнюка В.А. якими визначено термін виконання до 06 вересня 2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Територіальна державна інспекція праці у Херсонській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вказане підтверджується матеріалами справи та встановленими у судовому засіданні фактами.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, пунктами 1.3 1.4 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 (надалі - Порядок №72)(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) визначалося, що посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Держнаглядпраці) та територіальних державних інспекцій праці (далі - ТДІП) (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) контролюють додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 Указу Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011 встановлено, що Державна інспекція України з питань праці є правонаступником прав та обов'язків Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю - урядового органу, що діяв у системі Міністерства праці та соціальної політики України.

Згідно із вимогами п. 5.2 Порядку №72, якщо за матеріалами перевірки в діях посадових осіб вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України: ст. 172 (грубе порушення законодавства про працю), ст. 173 (грубе порушення угоди про працю) або ст.175 (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), матеріали перевірки негайно направляються до правоохоронних органів із супровідним листом, який підписує начальник ТДІП.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу прокурора м. Нова Каховка Захарова М.Ю. направлено акт перевірки № 21-4-114/2 від 05 серпня 2009 року для розгляду та прийняття відповідного рішення, що підтверджується листом відповідача від 27 серпня 2009 року № 13.

Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень ОСОБА_1 щодо не проведення відповідачем перевірки вимог законодавства про працю на ВАТ «Південелектромаш» та неправдивість відомостей, що містяться у відповідях на звернення позивача, оскільки Інспекцією надано належні докази проведення перевірки за зверненнями позивача.

Доводи позивача, щодо встановлення наявності належної компетенції у відповідача щодо його спроможності досліджувати факти сплати боргових зобов'язань по заробітній платі та щодо забезпечення ним повного виконання приписів щодо стягнення боргів із заробітної плати є безпідставними, оскільки що ні на час проведення перевірки та винесення припису (серпень 2009 року), ні на теперішній час Територіальна державна інспекція праці у Херсонській області не наділена повноваженнями щодо дослідження фактів сплати підприємством боргових зобов'язань по заробітній платі та щодо забезпечення повного виконання приписів щодо стягнення боргів із заробітної плати.

Крім того, у своїх листах відповідач неодноразово роз'яснював позивачу про його право звернутися до суду із позовною заявою про захист порушених прав та інтересів у сфері трудових правовідносин.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта про необхідність зобов'язання відповідача провести повторну перевірку для точного встановлення фактів виплати заробітної плати на протязі 1997-2008 років, а також вжиття конкретних і повних заходів щодо стягнення із ВАТ «Південелектромаш» всіх боргів із заробітної плати, оскільки це спростовується наступним.

Так, процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим Наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390 (надалі - Порядок № 390).

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає підстави для здійснення позапланових заходів.

Враховуючи системний аналіз норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку №390, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення суду не може бути підставою для проведення повторної перевірки щодо порушення законодавства про працю, оскільки види перевірок та перелік підстав для їх проведення чітко визначені чинним законодавством України.

Також, колегія суддів зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо встановлення факту підробки вказаних апелянтом документів та відсутній вирок суду у кримінальній справі щодо визнання винними посадових осіб відповідача у вчиненні підробки документів, твердження апелянта з цього приводу є безпідставними та такими, що не засновані на законі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ч.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, встановлення наявності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання сторонами.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя І.П. Косцова

суддя Л.В. Стас