Постанова № 32177745, 03.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року

м. Полтава

Справа № 816/3278/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

при секретарі – Лебідь Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства " БМУ - 2 " " Полтаванафтогазбуд " про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 , -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2013 року Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства " БМУ - 2 "Полтаванафтогазбуд " про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 за березень - квітень 2013 року в сумі 49 071,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавському районі та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до законодавства, застрахованим особам за списками №1, № 2, щомісяця до 25 числа. Внаслідок порушення вимог законодавства, у відповідача виникла заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1,№2 за березень - квітень 2013 року в загальній сумі 49 071,02 грн., що підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань чи заперечень на позов до суду не надав.

Відповідно до ч.4. ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ПАТ " БМУ - 2 " " Полтаванафтогазбуд " зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 13.03.1991 року .

За особовим рахунком ПАТ "Будівельне управління №9 " Полтаванафтогазбуд" рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списками №1, № 2 за березень - квітень 2013 року в загальній сумі 49 071,02 грн.

На дату розгляду справи судом відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, що підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника (а.с. 32-33 ).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктами "а" та "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1991 року працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" та "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” та "б - з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за березень - квітень 2013 року, розмір плати відповідача, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, складає 100%.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був у вказаний період відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списках № 1, №2 за ставкою 100% розміру виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання вимог Інструкції, Управлінням Пенсійного фонду України в Полтавському районі на адресу відповідача направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” та "б-з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за березень - квітень 2013 року на загальну. Вказані розрахунки разом з повідомленням №157 від 15.03.2013 року були направлені на адресу відповідача.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 глави 6 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Разом з тим, у встановлений законом строк відповідач витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1,№2 в сумі 49 071,02 грн. позивачу не відшкодував, що підтверджується наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку платника, ПАТ ПАТ " БМУ - 2 " " Полтаванафтогазбуд " та розрахунками позивача . (а.с. 4,32-33 )

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства " БМУ - 2 " " Полтаванафтогазбуд " (код ЄДРПОУ 01291494 ) на користь Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1, №2 за березень - квітень 2013 року в сумі 49 071,02 грн. ( сорок дев"ять тисяч сімдесят одна гривня дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков