Вирок № 32177516, 27.06.2013, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 1022/4135/2012

Провадження № 1/376/4/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі - Ткачук А.Г.,

за участю прокурора - Шахрай Ю.І., Коваленка В.А., Редчиць М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ, Южно-

Сахалінської області, Сєвєро-Курильського району, с. Васильєво, росіянина, громадянина

України, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого головою правління Споживчого

Товариства Тетіївського району, жителя АДРЕСА_1,

раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, що передбачають кримінальну відповідальність за ч.2ст. 172, ч.1 ст. 172,

ч.1 ст. 129, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та жительки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, з повною вищою освітою,

одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючої головним бухгалтером

в Тетіївському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з повною загальною

середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину,

приватного підприємця, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ч.3 ст. 358 КК України,

встановив:

Суд визнав доведеним, що голова правління Споживчого товариства Тетіївського району, ОСОБА_1, на вказану посаду обраний 13.03.2003 року позачерговою конференцією Тетіївської райспоживспілки та відповідно до п.35 Статуту СТ Тетіївського району, прийнятого на загальних зборах споживчого товариства 13.03.2003 року і зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією є службовою особою.

Будучи службовою особою, ОСОБА_1 разом із головним бухгалтером СТ Тетіївського району, ОСОБА_2, яка також є службовою особою, 02.09.2005 року в адміністративному будинку СТ Тетіївського району, що розташований в м. Тетієві, Київської області, вул. Кірова, 3, з метою продажу приміщення магазину «Господарчий», що розташований в м. Тетієві, Київської області, вул. Леніна, 38-Б ОСОБА_3 склали і видали завідомо неправдивий документ - довідку за № 272 від 02.09.2005 року про те, що ОСОБА_3 провів повний розрахунок із СТ Тетіївського району в сумі 20250 грн., за нежиле приміщення магазину «Господарчій», загальною площею 189,5 кв.м.

Дану довідку, як голова правління СТ, підписав ОСОБА_1

У подальшому 03.09.2005 року, відповідно до підробленої довідки, між СТ Тетіївського району і ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину «Господарчий», за яким ОСОБА_3 купив вказане приміщення за 20250 грн.

Незаконними діями ОСОБА_1 Споживчому товариству Тетіївського району заподіяно матеріальних збитків у сумі 20250 грн.

ОСОБА_2, працюючи головним бухгалтером СТ Тетіївського району, будучи службовою особою, разом з головою правління СТ Тетіївського району ОСОБА_1, 02.09.2005 року в адміністративному будинку СТ Тетіївського району, що розташований в м. Тетієві, Київської області, вул. Кірова, 3, з метою продажу приміщення магазину «Господарчий», що розташований в м. Тетієві, Київської області, вул. Леніна, 38-Б ОСОБА_3 склали і видали завідомо неправдивий документ - довідку за № 272 від 02.09.2005 року про те, що ОСОБА_3 провів повний розрахунок із СТ Тетіївського району в сумі 20250 грн., за нежиле приміщення магазину «Господарчій», загальною площею 189,5 кв.м.

Видану довідку, як головний бухгалтер, підписала ОСОБА_2

На підставі підробленої довідки, між СТ Тетіївського району і ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину «Господарчий», за яким ОСОБА_3 купив вказане приміщення за 20250 грн.

Незаконними діями ОСОБА_2 Споживчому товариству Тетіївського району заподіяно матеріальних збитків на суму 20250 грн.

ОСОБА_3 03.09.2005 року, в приміщенні приватного нотаріуса Тетіївського районного нотаріального округу Київської області, що знаходиться в АДРЕСА_4, достовірно знаючи, що кошти в сумі 20050 грн. за нежиле приміщення магазину «Господарчий», не сплачував, з метою набуття у власність зазначеного магазину, використовуючи завідомо підроблену довідку № 272 від 02.09.2005 року, уклав із СТ Тетіївського району, в особі ОСОБА_4, договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину «Господарчий», за яким ОСОБА_3 придбав у власність вказане приміщення.

Підсудний ОСОБА_1 в судому засіданні свою вину не визнав і показав, що в період з 06.04.2001 року по 13.06.2008 року працював директором госпрозрахункової філії «Топаз» на громадських засадах і безоплатній основі Тетіївського споживчого товариства.

За час перебування на посаді директора госпрозрахункової філії «Топаз» прийом, звільнення, організація роботи та оплата праці найманих працівників проводилася відповідно до діючого трудового законодавства.

24.10.2008 року їхав у Господарський суд Київської області на судове засідання, яке мало відбутись о 12 годині. По дорозі мав намір заїхати до контори Споживчого товариства Тетіївського району, щоб взяти необхідні документи. Під'їхавши до приміщення «Універсального магазину» близько 7-ої години побачив, що на східцях, які ведуть на другий поверх, знаходилися люди. Двері в приміщення магазину були пошкоджені. Зрозумівши, що здійснюється рейдерський захват належного на праві власності Споживчому товариству Тетіївського району приміщення, в якому зберігається вся бухгалтерська документація по Споживчому товаристві Тетіївського району та його особисті речі перед тим, як вийти з автомобіля, взяв із собою іграшковий пістолет внука, який лежав в салоні автомобіля. Даний пістолет виготовлений із пластмаси. Тримаючи пістолет у правій руці під полою куртки, в яку був одягнутий, підійшов до східців «Універсального магазину», де знаходилися ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ще двоє незнайомців. На його запитання, що тут відбувається, чоловіки нічого не пояснювали, а стояли пліч-опліч та не пропускали його в середину «Універсального магазину». Всі його намагання пройти в магазин були марними. Потім хтось сказав «Дивись у нього в руках іграшковий пістолет» і дані чоловіки дружно розсміялись. Зрозумівши, що в даній ситуації нічого не вдіє, почав спускатись зі східців і в цей момент під'їхав ОСОБА_7 та депутат місцевої ради, ОСОБА_8, які виходили з автомобіля, а він у цей час ховав пістолет, оскільки йому стало неприємно, що з нього сміються. По приїзду ОСОБА_7 він зрозумів, що захват приміщення організував саме ОСОБА_7, який був заступником начальника Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області та вже неодноразово намагався здійснити захват приміщення «Універсального магазину». Оскільки він поспішав на судове засідання, нікому нічого не говорячи, направився до свого автомобіля і поїхав на заправку. По дорозі зателефонував своєму заступнику, ОСОБА_4, і попрохав розібратися у виниклій ситуації. Після цього заїхав до Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області, де написав заяву про протиправні дії ОСОБА_7 та його команди. Весь конфлікт на східцях, коло дверей в приміщення «Універсального магазину», відбувався не більше 2 хв. При цьому, він погроз в нічию адресу не виказував. У подальшому всі його заяви про протиправне захоплення «Універсального магазину», навмисного пошкодження майна та крадіжки особистих речей, працівниками Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області розглядались однобічно, виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, незважаючи навіть на постанови місцевого суду.

Стверджує, що довідка №272 від 02.09.2005 р. про те, що ОСОБА_3 провів повний розрахунок із Споживчим товариством Тетіївського району, є належним документом і своїм змістом засвідчує виконання зобов'язання ОСОБА_3 перед Споживчим товариством по розрахунку в сумі 20250 грн. за приміщення магазину «Господарчий». Даний правочин було здійснено відповідно до вимог ст. 601 ЦК України, яка регулює припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки борг Споживчого товариства Тетіївського району перед ОСОБА_3 на час купівлі-продажу магазину становив 43500 грн., тому розрахунок за магазин пройшов, як часткове погашення боргу по оренді легкового автомобіля між ОСОБА_3 і Споживчим товариством, що не забороняється законом і не може переслідуватись у кримінальному порядку. Твердження органів досудового слідства про те, що в нього, як у голови правління Споживчого товариства не було повноважень на укладання договору оренди, спростовується статутом Споживчого товариства Тетіївського району, протоколом загальних зборів. Також, є необґрунтованим посилання органів досудового слідства на те, що оренда автомобілів Споживчому товариству була непотрібна є надуманими, оскільки для здійснення господарської діяльності, товариству були потрібні автомобілі. Договір оренди автомобіля з сином було укладено тому, що на території м. Тетієва та Тетіївського району відсутні організації будь-якої форми власності, які б надавали в оренду легкові автомобілі. Крім того, сума оренди з ОСОБА_3 була визначена мінімальна в розмірі 1500 грн. у місяць, включаючи капітальний та поточний ремонт автомобіля за рахунок орендодавця. Відповідно до статуту Споживчого товариства він мав право одноосібно розпоряджатись майном товариства, заключати договори оренди (також з правом викупу), продажу, застави, обміну, позики придбання, надання в безкоштовне користування і безоплатну передачу рухомого і нерухомого майна споживчого товариства юридичним та фізичним особам.

Приступивши до виконання своїх службових обов'язків, побачив, що фактично у використанні товариства залишились нежитлові приміщення, які потребували капітального ремонту. Для того, щоб споживче товариство вивести із занепаду, на загальних зборах уповноважених, було прийнято рішення про продаж частини нежитлових приміщень, а кошти виручені від продажу об'єктів нерухомості направити на ремонт нежитлових приміщень, які належать споживчому товариству. З метою здешевлення будівельних робіт, було вирішено орендувати декілька вантажних автомобілів марки «Газель» для перевезення будівельних матеріалів, доставки товарів у магазини, які належать Споживчому товариству Тетіївського району. Автомобілі було вирішено орендувати, оскільки на базі Споживчого товариства Тетіївського району не можливо заснувати автотранспортне підприємство. Тому на зборах уповноважених було прийнято рішення про оренду автомобілів, які перебували на балансі ТОВ «Топаз».

Розрахунок за орендований автотранспорт здійснювався відповідно до вимог договорів та чинного законодавства.

Вважає, що обвинувачення сфабриковане органами досудового слідства на замовлення, а тому просить його виправдати.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину не визнала і показала, що з 02.04.2003 року по 24.02.2007 року працювала на посаді головного бухгалтера в Споживчому товаристві Тетіївського району, головою правління був ОСОБА_1 Їй відомо, що Споживче товариство Тетіївського району орендувало декілька вантажних автомобілів у ТОВ «Топаз», оскільки власного транспорту не мало. Також товариство орендувало в ОСОБА_3 легковий автомобіль марки «Хонда-Акорд».

На початку вересня 2005 року вона підписала довідку про те, що ОСОБА_3 провів повний розрахунок із Споживчим товариством Тетіївського району за магазин «Господарчій» в сумі 20250 грн., як зарахування зустрічних однорідних вимог за договором оренди автомобіля. Вважає свої дії правомірними, як такі, що не суперечать вимогам ст. 601 ЦК України, а тому просить її виправдати.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину не визнав і показав, що на праві приватної власності має автомобіль марки «Хонда-Акорд», д.н.з. НОМЕР_1. Право на керування даним транспортним засобом має також батько, ОСОБА_1

На початку 2003 року до нього з пропозицією, надати в оренду належний йому автомобіль, звернувся голова правління Споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_1, який пояснив, що для роботи товариства потрібен легковий автомобіль, на що він погодився та в квітні 2003 року уклав зі Споживчим товариством Тетіївського району договір оренди належного йому автомобіля. З моменту укладення йому нараховувалась, але не виплачувалась орендна плата за автомобіль, у зв'язку з відсутністю коштів в Споживчому товаристві Тетіївського району.

У вересні 2005 року від знайомих довідався, що Споживче товариство Тетіївського району, здійснює продаж об'єктів нерухомості по м. Тетієві та Тетіївському районі, Київської області. Після цього з письмовою заявою звернувся до голови правління Споживчого товариства Тетіївського району про виплату грошових коштів, заборгованих за оренду автомобіля. Голова правління Споживчого товариства ОСОБА_1, пояснив, що вільних обігових коштів на рахунку товариства не має, але в рахунок заборгованості, як взаємозалік, товариство може продати магазин, розташований по вул. Леніна, 38-Б в м. Тетієві, Київської області і вартість даного магазину згідно експертного висновку становить 20250 грн. На дану пропозицію він погодився. В подальшому Споживче товариство Тетіївського району, надало йому довідку, в якій зазначалось, що він провів розрахунок з товариством у сумі 20250 грн. за вказаний магазин. Відповідно до даної довідки, у нотаріуса оформив договір купівлі-продажу зазначеного магазину.

Вважає пред'явлене йому обвинувачення безпідставним, не доведеним будь-якими доказами, а тому просить його виправдати.

Вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у службовому підробленні, а ОСОБА_3 у використанні завідомо підробленого документа підтверджується наступними доказами.

Даними, що містяться у договорі купівлі-продажу нежилого приміщення магазину «Господарчий» від 03.09.2005 року, витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно, за якими ОСОБА_3 купив вказане приміщення магазину, належне Споживчому товариству Тетіївського району, за 20250 грн., які вніс на рахунок продавця повністю до підписання договору (т. 2-а, а.с. 1-5).

Даними, що містяться у витязі з протоколу №1 зборів уповноважених СТ Тетіївського району від 18.08.2005 року (т.2-а, а.с.6).

Даними, що містяться у довідці № 272 від 02.09.2005 року, яка підписана головою правління споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_1 і головним бухгалтером ОСОБА_2, виданій ОСОБА_3, в тому, що ним проведено повний розрахунок з споживчим товариством Тетіївського району в сумі 20250 гривень за нежиле приміщення магазину «Господарчій» загальною площею 189,5 кв.м., який знаходиться по вул. Леніна в м. Тетієві, Київської області ( т.7, а. с. 237).

Даними, що містяться у висновку експерта №441 від 20.08.2009 року, що підпис у графі «Голова правління споживчого товариства Тетіївського району» навпроти надрукованого прізвища «ОСОБА_1» в довідці № 272 від 2 вересня 2005 року, виданої ОСОБА_3, виконаний ОСОБА_1.

Підпис у графі «Головний бухгалтер» навпроти надрукованого прізвища «ОСОБА_2» в довідці № 272 від 2 вересня 2005 року, виданої ОСОБА_3 вірогідно виконаний ОСОБА_2 (т.7, а.с. 240-247).

До показань підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що довідка №272 від 02.09.2005 року є належним документом і своїм змістом засвідчує часткове погашення боргу по оренді легкового автомобіля між ОСОБА_3 і Споживчим товариством, суд відноситься критично і розцінює їх як спосіб захисту. Вони спростовані дослідженими і оціненими під час судового слідства доказами.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення за ч.2 ст. 172, ч.1 ст. 172 КК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, працюючи директором госпрозрахункової філії «Топаз» Тетіївського споживчого товариства в період з 06.04.2001 року по 13.06.2008 року, будучи службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, який відповідно до п 4.2 Положення про госпрозрахункову філію «Топаз» Тетіївського споживчого товариства, затвердженого постановою правління СТ № 1 від 06.04.2001 року, здійснює керівництво та контроль за поточною діяльності філії, визначає структуру філії, проводить роботу по добору, розстановці і вихованню кадрів у встановленому порядку, умисно з метою ухилення від сплати, передбачених Законом України «Про податок з доходів громадян», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» обов'язкових податків, зборів, страхових внесків та платежів до управління ПФУ у Тетіївському районі, Тетіївського районного центру зайнятості та Ставищенського відділення виконавчої дирекції Київського обласного фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань умисно, грубо порушив законодавство України про працю.

Із зазначеного часу ГРФ «Топаз» Тетіївського СТ здійснює господарську діяльність у вигляді першочергового і пільгового обслуговування членів-пайовиків споживчої кооперації та постійних покупців, торгівля товарами народного споживання, що передбачено п.п.2.1, 2.2. Положення про госпрозрахункову філію «Топаз» Тетіївського СТ.

Так, в 2005 році директор ГРФ «Топаз» ОСОБА_1 за усною домовленістю із жителькою АДРЕСА_5 ОСОБА_10, 1969 року народження, яка має дитину віком до чотирнадцяти років - дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителькою АДРЕСА_6, ОСОБА_12, 1965 року народження та жителькою АДРЕСА_7, ОСОБА_13, 1974 року народження, прийняв останніх продавцями у магазин, що належить філії та розміщений в м. Тетієві по вул. Комсомольська, 5, у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування.

ОСОБА_1 визначив ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 щоденний графік роботи з 08.00 до 20.00год., з перервою на обід з 13.00 до 14.00 год., без вихідного дня, кожен працівник відпрацьовував у середньому в місяць по 170-175 годин, що є порушенням ст. 50 КЗпП України.

Відповідно укладених з грубим порушеннями трудового законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування, належних госпрозрахунковій філії «Топаз» Тетіївського СТ, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 виконували роботу продавців у магазині та кіоску філії в період 2005 року і причому будь-які документи директор філії ОСОБА_1 щодо об'єму та розрахунку за виконані роботи умисно не складав, обов'язкові податки, збори, страхові внески та платежі не сплачував.

Таким чином, в порушення ст. 24 Кодексу Законів про працю України, якою передбачено укладення трудового договору в письмовій формі з найманим працівником, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено, що власник зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку та ст. 94 Кодексу Законів про працю України, згідно якої передбачена виплата та розмір заробітної плати - директором ГРФ «Топаз» Тетіївського СТ ОСОБА_1 з найнятими працівниками в письмовій формі трудовий договір не укладався, табель робочого часу не вівся, не складалися відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам, не здійснювались відповідні відрахування до фондів обов'язкового державного соціального страхування.

Вказаними діями ОСОБА_1 істотним чином порушив передбачені Конституцією України гарантії і права громадянина на працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим позбавив ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 наданого їм законодавством України права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність директор ГРФ «Топаз» ОСОБА_1 01.10.2007 року звільнив з роботи ОСОБА_12, 1965 року народження, жительку м. Тетіїв, але за усною домовленістю з нею, прийняв останню продавцем у кіоск, у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування за адресою: м. Тетіїв, вул. Леніна та який належить філії.

Також, 07.06.2008 року директор філії «Топаз» ОСОБА_1 за усною домовленістю із жителькою АДРЕСА_8, ОСОБА_14, 1962 р.н. прийняв її продавцем у кіоск, у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування за адресою: м. Тетіїв, вул. Леніна, який належить філії.

ОСОБА_1 визначив ОСОБА_12 та ОСОБА_14 щоденний графік роботи з 9.00 до 23.00 год., перерва з 18.00 до 20.00 год., тобто по 12 годин щоденно, без вихідного дня, по два дні кожна.

Відповідно укладених з грубим порушеннями трудового законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування належних госпрозрахунковій філії «Топаз» Тетіївського СТ, ОСОБА_12 виконувала роботу продавця в кіоску філії в період з жовтня 2007 року до 07.06.2008 року, і за місяць в якості оплати за найману працю отримувала від службових осіб філії 450 грн., ОСОБА_14 виконувала роботу продавця в кіоску госпрозрахункової філії «Топаз» Тетіївського СТ в період з 07.06.2008 року до 17.06.2008 року і заробітної плати ще не отримувала. Причому будь-які документи службові особи госпрозрахункової філії «Топаз» Тетіївського СТ щодо об'єму та розрахунку за виконані роботи умисно не складали, обов'язкові податки, збори, страхові внески та платежі не сплачували.

Таким чином, в порушення ст. 24 Кодексу Законів про працю України, якою передбачено укладення трудового договору в письмовій формі з найманим працівником, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено, що власник зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку та ст. 94 Кодексу Законів про працю України, згідно якої передбачена виплата та розмір заробітної плати - директором ГРФ «Топаз» Тетіївського СТ ОСОБА_1 з найнятими працівниками в письмовій формі трудовий договір не укладався, табель робочого часу не вівся, не складалися відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам, не здійснювались відповідні відрахування до фондів обов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, у філії на протязі всього періоду діяльності не укладено трудовий договір, що є порушенням вимог ст. 11 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди».

ОСОБА_1 не ведеться табель обліку робочого часу, заробітна плата працівникам нараховується безпідставно.

Також, ОСОБА_1 продавцям ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17 заробітна плата нараховується щомісячно від 30 до 45 грн. при цьому при прийнятті на роботу в наказах працівників не було обумовлено розмір оплати праці, не зазначено системи нарахування зарплати (погодинна, відрядна), відсутня розцінка за реалізацію товару, що є порушенням ст.ст. 96, 97 КЗпП України та ст.ст. 6, 21 Закону України «Про оплату праці».

В порушення ст. 83 КЗпП України ОСОБА_12 та ОСОБА_10 при звільненні в жовтні та відповідно в листопаді 2007 року не було нараховано і виплачено грошову компенсацію за не використані щорічні відпустки.

Продавцям кіоску при нарахуванні заробітної плати не проведено оплату за роботу у святкові та неробочі дні, в нічний час, відсутній графік відпусток, працівникам починаючи з 2005 року жодного разу надавались основні щорічні відпустки, що є порушенням ст.ст. 74, 75, ч. 4 ст. 79, ст.ст. 107, 108 КЗпП України.

Вказаними діями ОСОБА_1 істотним чином, порушив передбачені Конституцією України гарантії і права громадянина на працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим позбавив ОСОБА_12 та ОСОБА_14 наданого їм законодавством України права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається , як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_13 суду показали, що влаштовуючись на роботу писали заяви, у трудовій книжці проводився відповідний запис, працювали з розпорядком з 8.00 год. до 20.00 год., перерва на обід з 13.00.год. до 14.00. год., працювали через день. Покази на досудовому слідстві давали під психологічним тиском слідчого.

Суд критично ставиться до оголошених показань потерпілих: ОСОБА_14, яка відповідно до вимог ст. 63 Конституції України відмовилась давати показання, в якості потерпілої, а відповідно до раніше наданих пояснень, які містяться в матеріалах справи звернулась із заявою, адресованої на ім'я прокурора Тетіївського району Київської області, згідно якої від показів, пояснень та свідчень відмовляється, оскільки вони були надані під тиском працівників прокуратури ( т. 2, а.с. 73-75); ОСОБА_10, яка на досудовому слідстві показала, що має дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, з серпня 2008 року тимчасово працювала продавцем у магазині ГРФ «Топаз», де вже працювала ОСОБА_13 Режим роботи був установлений з 08.00 год. до 20.00 год., через день. Заробітну плату отримувала від реалізованого товару, в подальшому офіційно була оформлена на роботу продавцем, пропрацювала до листопада 2007 року.

Однак її твердження спростовуються власноруч написаними заявами про прийняття та звільнення з роботи, а відповідно до раніше наданих пояснень, звернулась із заявами, адресованих суду, згідно яких від показів, пояснень та свідчень відмовляється ( т.2 а.с.94, 199-200, т.10, а.с.4).

Також, пред'явлене обвинувачення за ч.1 ст. 172; ч.2 ст. 172 КК України спростовується ксерокопіями трудових книжок ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, їх заяв про прийняття та звільнення з роботи та книги наказів ГРФ «Топаз» ( т. 2, а.с. 79-88,191-195,216-223,232-235,240-243).

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в порушенні вимог ст. 107,108 КЗпП України.

Однак дане твердження спростовується показаннями потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12, що у нічний час не працювали, а були випадки, коли працювали у святкові дні, понад встановлений графік, за що їм виплачувалась збільшена заробітна плата, проти роботи у святкові дні вони не заперечували.

ОСОБА_1 також, обвинувачують у порушенні вимог ст. 50 КЗпП України, що ОСОБА_1 визначив ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 щоденний графік роботи з 08.00 год. до 20.00 год., з перервою на обід з 13.00 год. до 14.00 год. З показань потерпілих вбачається, що вони працювали через день, менше 40 годин на тиждень.

За ст. 172 КК України під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого ставлення до них.

Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватись виходячи з кількості порушень, тяжкості можливих наслідків, тривалості тощо.

Таким грубим порушенням буде вважатись систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом тривалого часу відпустки на яку має працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладання матеріальної відповідальності.

Під час досудового та судового слідства не встановлено «грубого порушення законодавства про працю» ОСОБА_1

Згідно довідки з УПФУ в Тетіївському районі № 1480/05 від 20.06.2008 р. госпрозрахунковою філією «Топаз» подані дані за 2007 рік на ОСОБА_12. Індивідуальних відомостей на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за 2007 р. підприємство не надавало (т.2, а.с.27).

Згідно довідки з Тетіївського РЦЗ № 492 від 23.06.2008 р. в період з 2007 року по червень 2008 року ГРФ «Топаз» перераховувались страхові внески в сумі 194,58 грн. 15.11.2007 року (т.2, а.с.29).

Згідно довідки Тетіївської МДПІ № 835/9/170 від 15.08.2008 р. госпрозрахункова філія «Топаз» перебуває на обліку з 07.04.2001 р. за № 376. За 2006 рік перерахування податку із фізичних осіб не проводились. В 2005 році сплачено 495 грн., в 2007 році - 16 грн., в 2008 році - 80 грн. (т.2, а.с.128-130).

Згідно довідок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ставищенському районі Київської області № 26/06/282 від 19.06.2008 р., № 26/08/325 від 13.08.2008 р. госпрозрахунковою філією «Топаз» в період 2005 року внески на заробітну плату до Фонду перераховувались, середньооблікова кількість штатних працівників - 2 особи, станом на 01.07.2008 року середньооблікова кількість штатних працівників - 10 осіб, за період з 2007 року по червень 2008 року внески до фонду на заробітну плату нараховувались, але не перераховувались, заборгованість на 01 квітня 2008 року по внесках - 84,54 грн., а по заробітній платі - 11327 грн. (т.2, а.с.25,132).

Обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтувалося на актах перевірки головного державного інспектора праці, за участю помічника прокурора Тетіївського району, від 17.06.2008 року та від 27.08.2005 року, де було запропоновано усунути недоліки викладені в актах та складено протокол за ч.1 ст.41 КУпАП №10-34-017/70 від 27 серпня 2005 р. ( т.2, а.с. 11-12, 104-105),

Аналізуючи і даючи оцінку доказам, що були зібрані на досудовому слідстві та дослідженні під час судового слідства, суд дійшов висновку, що в діяннях підсудного ОСОБА_1, відсутній склад злочину, передбачений ч.1, 2 ст. 172 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення за ч.1 ст. 129 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 24.10.2007 року близько 7 години 10 хвилин в м. Тетіїві, Київської області перебуваючи біля приміщення універсального магазину, що знаходиться по вул. Кірова, 1А, маючи на меті пройти в приміщення на другий поверх, вхід до якого перешкоджали ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, демонстрував останнім зброю, у вигляді пістолета, при цьому словесно стверджував, що буде стріляти.

На запитання депутата міської ради м. Тетієва ОСОБА_8: «Чи буде стріляти», ствердно відповів: «Так, буду стріляти», також, при цьому приставляв дуло пістолета до шиї ОСОБА_18

У ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були реальні підстави побоюватись здійснення погрози ОСОБА_1

Після того, як ОСОБА_7 сказав, що викликає працівників міліції, то ОСОБА_1 припинив свої дії, заховав зброю, залишив місце та поїхав в невідомому напрямку.

Потерпілі ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_18 суду показали, що 24.10.2007 року близько 7 год. здійснювали охорону вхідних дверей у приміщення магазину «Універсальний», який розташований в м. Тетіїв, Київської області і в якому розміщена контора Споживчого товариства Тетіївського району. Двері в магазин були пошкоджені, шляхом вирізання замків. Через деякий час, до магазину під'їхав ОСОБА_1, підійшов до них, привітався та мав намір пройти в середину приміщення, але вони його не пускали, вчотирьох стали плечем один до одного. Через деякий час ОСОБА_1 зрозумів, що в середину приміщення йому не пройти і з під поли куртки витягнув пістолет. Пістолет, по зовнішньому вигляду, був схожий на пістолет марки «Макарова». При цьому, ОСОБА_1, зняв пістолет із запобіжника і дослав патрон в патронник, навів на них пістолет, приставляв до шиї ОСОБА_18, говорячи при цьому, що буде стріляти. У цей час до приміщення магазину «Універсальний» під'їхав ОСОБА_7 та депутат Тетіївської міської ради, ОСОБА_20 Побачивши їх ОСОБА_1, сховав пістолет під курточку, сів в автомобіль і поїхав.

Погрози ОСОБА_1 сприймали, як реальні. Даний конфлікт тривав декілька хвилин.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що в 2007 році була депутатом Тетіївської міської ради Київської області.

24.10.2007 року близько 7 год., до неї зателефонував ОСОБА_21 і попросив бути присутньою при передачі документів від ОСОБА_1 на власність Споживчого товариства Тетіївського району Київської області. Вона погодилась, але сказала, що з дому до контори Споживчого товариства Тетіївського району Київської області, яка розташована в приміщенні магазину «Універсальний» по вул. Кірова, 3, м. Тетіїв, Київської області, дійти саме не зможе.

ОСОБА_21 повідомив, щоб вона виходила до під'їзду будинку, де її чекатиме автомобіль. Коли вона вийшла, побачила ОСОБА_7, який був на власному автомобілі.

ОСОБА_7 знає тривалий час, як колишнього співробітника ОВС. Разом з ОСОБА_7 вони поїхали до приміщення магазину «Універсальний». По приїзду, вийшовши з автомобіля побачила, що вхідні двері в магазин відкриті і вирізані замки. Перед дверима стояли 4 чоловіки, прижавшись плечима один до одного, а перед ними стояв ОСОБА_1, який прохав пропустити його в середину, але дані чоловіки не реагували. Потім ОСОБА_1 розвернувся і пішов до свого автомобіля. У цей момент у руках ОСОБА_1 вона побачила іграшковий пістолет. Проходячи повз неї ОСОБА_1 погроз не висловлював. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_1, що зараз викличе працівників міліції. ОСОБА_1 повідомив, що сам зараз їде до Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Коли ОСОБА_1 йшов до автомобіля то чоловіки, які стояли коло дверей, голосно сміялись і говорили, що найшов чим налякати. Від показів, даних під час досудового слідства, відмовляється.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7, що працює заступником голови правління Тетіївського районного споживчого товариства ОСОБА_22, який 23.10.2007 року ввечері попросив, щоб він організував охорону вхідних дверей по вул. Кірова, 3. Так як, між ним та ОСОБА_1 йде судова тяганина за право власності на будівлі Тетіївського райСТ. З ранку 24.10.2007 року він зателефонував до своїх колишніх співробітників ОСОБА_5, ОСОБА_19, а також до знайомого ОСОБА_6, щоб вони допомогли у вирішенні даного питання. Вони всі приїхали до будівлі універсаму по вул. Кірова близько 7 год., де він залишив коллег, а сам повернувся за депутатом міської ради ОСОБА_8. Коли, він вже з нею під'їхав до даного приміщення то біля вхідних дверей, які охороняли його товариші стояв ОСОБА_1 і тримав у правій руці пістолет схожий на пістолет марки Макарова. При них всих ОСОБА_1 заслав патрон в патронник, попередньо знявши пістолет з запобіжника і спрямував пістолет в сторону його товаришів, при цьому неодноразово словесно заявляв, що він буде стріляти. При цьому ОСОБА_8 запитала ОСОБА_18. Що він справді буде стріляти, і той відповів, що він буде стріляти. ОСОБА_18 заявив, «Що йому нічого губити» та ще сказав, щоб ОСОБА_1 якщо хоче то щоб стріляв. Йому він також сказав, що буде стріляти. Після цього він сказав, що буде викликати працівників міліції, діставши телефон почав набирати номер в міліцію. ОСОБА_1 побачивши це змінився на лиці. Та опустив пістолет. Поставив його на запобіжник та сховав у кобуру. Погрози ОСОБА_1 з пістолетом у руках продовжувались приблизно 3-4 хвилини. Погрози ОСОБА_1 вони сприймали реально і побоювались того, що він може вистрелити та когось з них вбити. Після того як заховав пістолет, пішов до свого автомобіля та поїхав в сторону центра міста (т.1, а.с.123).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_23, що осінню 2007 року близько 7 год. 30 хв. прийшов до приміщення універсаму. Потім коло нього зупинився ОСОБА_24, з яким почали розмовляти та побачив як до приміщення універсаму на стоянку заїхав автомобіль зеленого кольору, з якого вийшов ОСОБА_7 та ОСОБА_20 і пішли до дверей, що ведуть на другий поверх універсаму. Біля даних дверей він побачив, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18 та ще одного невідомого. Згодом побачив, як на своєму автомобілі, на дорозі, зупинився ОСОБА_1, який вийшов з автомобіля і пішов до приміщення універсаму, в нього в руках нічого не бачив і приблизно через хвилину повернувся. Про що вони розмовляли він не чув. Потім, коли ОСОБА_1 пішов від них, дані громадяни почали сміятись (т.1, а.с.124).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_24, що осінню 2007 року близько 8 год. на стоянці біля приміщення універсаму зустрів ОСОБА_23, з яким почали розмовляти та побачив на тротуарі навпроти універсаму автомобіль ОСОБА_1, який стояв передом в сторону Дзержинського, також бачив на стоянці біля універсаму автомобіль марки, якого не запам'ятав. Попереду нього стояла, жінка зі світлим волоссям. Біля входу в універсам бачив 3-4 чоловіків. Потім побачив, як від універсаму до свого автомобіля йшов ОСОБА_1, сів в автомобіль і поїхав в сторону центра міста. Чи було в нього, щось у руках він не пам'ятає, але йому здалося, що в руках була якась папка (т.1 а.с.126).

Аналізуючи показання потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_18, свідків, показання підсудного ОСОБА_1, який на досудовому слідстві та під час судового слідства вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України не визнав, давав чіткі та послідовні покази, суд, вважає, що в діяннях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.

Зважаючи на те, що реальність погрози встановлюється в кожному випадку конкретно з урахуванням конкретних фактичних обставин. При вирішенні цього питання слід враховувати як суб'єктивний критерій (сприйняття погрози потерпілим), так і об'єктивний ( спосіб та інтенсивність її вираження, особу винного, характер стосунків між ним і потерпілим). Для визнання погрози вбивством реальною необхідно встановити, що винний вчинив такі дії , які давали потерпілому підстави побоюватись її здійснення і що поведінка винного, його стосунки з потерпілим об'єктивно свідчили про реальність погрози. Необхідною умовою є те, що вона звернена до конкретної особи.

Судовим слідством установлено, що потерпілі по справі є колишніми працівниками органів внутрішніх справ, пройшли спеціальну підготовку, неприязних відносин між ними та ОСОБА_1 не було, конфліктна ситуація тривала близько 3 хвилин і за обставин, за яких виник конфлікт, не давали підстав для учасників цього конфлікту застосовувати зброю для її вирішення. Крім того, 24.10.2007 року працівники Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області в м. Тетієві по вул. Комсомольська, 22 у ОСОБА_1 вилучили іграшковий пістолет, який не міг нести реальної загрози життю присутніх осіб і яким він виказував погрози ( т.1, а.с. 14).

Обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтувалося на рішенні Володарського районного суду від 12.02.2008 року, яке скасовано ухвалою колегії судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 26.08.2008 р. (т.1, а.с.74-77, 174-175).

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність складу злочину в діяннях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 129 КК України, то у відповідності до вимог ст. 328 КПК України 1960 року суд вважає цивільні позови потерпілих: ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, як голова правління Споживчого Товариства Тетіївського району та відповідно до статуту СТ Тетіївського району наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи службовою особою, в період з 04.07.2003 року по 29.03.2006 року в м. Тетієві, Київської області, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, діючи в інтересах ТОВ «Топаз», одним із засновників якого є ОСОБА_1, а також останній був керівником ТОВ «Топаз», всупереч інтересів СТ Тетіївського району, які визначені статутом товариства, перереєстрованого Тетіївською РДА 18.03.2009 року за № 165, де в п. 7 визначено основні цілі і завдання споживчого товариства, зокрема: а) задоволення потреб своїх членів в товарах та послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня; б) захист прав та інтересів членів споживчого товариства і обслуговуваного населення, як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами; в) збереження власності в споживчій кооперації, захист її соціальних, економічних та майнових інтересів; д) забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, розвиток трудового суперництва, підготовка та перепідготовка кадрів; е) дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії, без укладення будь-яких правових документів, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Топаз» в Тетіївську філію ВАТ «Ощадбанк України» кошти в якості орендної плати за оренду автомобілів у сумі 789952,2 грн., що підтверджується банківськими виписками по СТ Тетіївського району та ТОВ «Топаз».

Тобто ОСОБА_1 за період з 04.07.2003 року по 29.03.2006 року допустив неефективне та недоцільне використання коштів СТ Тетіївського району в сумі 789952,2 грн., не забезпечив ефективної господарсько-фінансової діяльності, не створив нові робочі місця, порушив економічні та майнові інтереси споживчої кооперації.

Таким чином голова правління Споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно діючи в інтересах ТОВ «Топаз», використав своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши інтересам СТ Тетіївського району тяжких наслідків.

Дане обвинувачення недоведене органами досудового слідства, не знайшло свого підтвердження також і під час судового слідства, виходячи з наступного.

Свідки ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 суду показали, що працювали в СТ Тетіївського району, головою правління був ОСОБА_1 Власних транспортних засобів у споживчого товариства не було і для забезпечення потреб товариства орендували транспортні засоби в ТОВ «Топаз». Рішення СТ Тетіївського району приймалися та затверджувалися колегіально.

Відповідно до Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз» від 02.06.1993 року, засновниками товариства виступали: ОСОБА_29 та ОСОБА_1 ( т.9 а.с. 144-146).

28.05.1993 року Установчими зборами засновників, протокол №1, затверджено Статут ТОВ «Топаз», який 30.07.1993 р. зареєстрований Тетіївською РДА, реєстраційний №246-234-ТОВ (т.9 а.с.147-158).

Згідно протоколу №1 зборів учасників ТОВ «Топаз» від 28.05.1993р., директором товариства було обрано ОСОБА_29. 23.07.2001р. загальними зборами засновників товариства директором ТОВ «Топаз» було обрано ОСОБА_1 (т.9 а.с.159, 162).

За п. 4.10 Статуту ТОВ «Топаз» товариству можуть належати будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше майно та права на майно, у тому числі права на інтелектуальну власність.

У п. 4.11 Статуту ТОВ «Топаз» зазначено, товариство має право продавати і передавати іншим підприємствам, установам, організаціям обмінювати здавати в оренду та надавати безкоштовно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу (т.9, а.с. 152).

Проте, що ТОВ «Топаз» має транспортні засоби підтверджено актом комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Топаз» за період з 01.04.2002р. по 31.03.2005р. за №224/23-1/20600452 від 13.07.2005р. (т.9, а.с.4-20).

13.03.2003р. уповноваженими споживчого товариства Тетіївського району головою правління обрано ОСОБА_1 (т.1-а, а.с.86-92).

Відповідно до п. «з, п.35» Статуту споживчого товариства Тетіївського району, затвердженого загальними зборами членів споживчого товариства Тетіївського району голова правління, як перша посадова особа споживчого товариства має право розпоряджатись майном товариства, заключати договори оренди ( також з правом викупу), продажу, застави, обміну, позики, придбання, надання в безкоштовне користування і безоплатну передачу рухомого та нерухомого майна споживчого товариства юридичним та фізичним особам (т.1-а, а.с.23).

В обвинувальному висновку, органи досудового слідства вказали, що ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах ТОВ «Топаз», використав своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши інтересам СТ Тетіївського району тяжких наслідків.

Таке звинувачення безпідставне, оскільки ОСОБА_1, згідно п.35 Статуту СТ Тетіївського району мав право укладати договір оренди.

За ст.364 КК України об'єктивна сторона зловживання службовим становищем виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків; 3) суперечить інтересам служби; 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.

Аналізуючи і даючи оцінку доказам, що були зібрані на досудовому слідстві та дослідженні під час судового слідства, суд дійшов висновку, що в діяннях підсудного ОСОБА_1, відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

У відповідності до положень ст. 275 КПК України 1960 року судом забезпечено розгляд справи в межах пред'явленого обвинувачення.

Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає неправильною кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 366 КК України, як службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, з наступних підстав. Згідно з приміткою до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, виходячи із розміру соціальної пільги, яка станом на 2005 рік становила -131 грн., то для тяжких наслідків потрібно, щоб вона перевищувала 32750 грн.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 366 КК України в редакції 2001 року, як внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, а також видача завідомо неправдивого документа.

Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.366 КК України в редакції 2001 року, як внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України в редакції 2001 року, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних.

Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, судом для підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_1, який характеризується за місцем проживання позитивно, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що є особою, яка досягла пенсійного віку, суд дійшов до висновку про доцільність призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на один рік.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної ОСОБА_2, яка характеризується за місцем проживання позитивно, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, що має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, суд дійшов до висновку про доцільність призначення їй покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на один рік.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_3, який характеризується за місцем проживання позитивно, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що має на утриманні неповнолітню дитину, суд дійшов до висновку про доцільність призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинили злочини, які за ступенем тяжкості, є злочинами невеликої тяжкості, з дня їх вчинення минуло три роки, не ухилялися від слідства або суду, не вчинили нових злочинів, своєї згоди на закриття справи з нереабілітуючих підстав не надали.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Згідно ст. 49 КК України суд вважає звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності.

Судові витрати, згідно ст. 93 КПК України 1960 року, за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 1095,25 грн., стягнути з підсудного ОСОБА_1 в розмірі 365,09 грн., з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 365,08 грн., з кожного.

Речові докази: іграшковий пістолет - знищити, спеціальний засіб пістолета ПМРМ к/р 9 мм. НОМЕР_2 - залишити ОСОБА_1

Керуючись ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати невинним та по суду виправдати за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч.2 ст. 172, ч.1 ст. 129, ч. 2 ст. 364 КК України.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України України в редакції 2001 року.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 року штраф у розмірі 850 грн. на користь держави з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на один рік.

Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 року.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 року штраф у розмірі 510 грн. на користь держави з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на один рік.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції 2001 року.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції 2001 року штраф у розмірі 850 грн. на користь держави.

Згідно ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільні позови ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 365 грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 365 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 365 грн. 08 коп.

Речові докази: іграшковий пістолет - знищити, спеціальний засіб пістолета ПМРМ к/р 9 мм. НОМЕР_2 - залишити ОСОБА_1

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Сквирський районний суд.

Суддя Ярошенко С. М.