Рішення № 32177221, 03.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4353/13-ц

пр. № 2/759/3046/13

03 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,

ВСТАНОВИВ :

Позивач 21.03.2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення боргу за розпискою обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач надав відповідачу у борг грошові кошти у сумі 39850 грн., що було оформлено 01.11.2010 року письмовою розпискою та договором позики на умовах строковості та зворотності, проте після настання строку повернення грошових коштів, відповідач останні добровільно не повернув, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом в якому просив стягнути з відповідача суму боргу та відсотки за користування коштами, а також судові витрати.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 15, 18), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-228 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 01.11.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав від позивача гроші в борг в сумі 39 850 грн. (а.с.4).

На підтвердження отримання зазначених коштів відповідач написав розписку, згідно якої повинен був повернути позивачу вказану суму до 01.12.2010 року. У встановлений термін відповідач кошти не повернув та в добровільному порядку відмовляється виконати своє зобов'язання.

Умовами п.4 договору позики від 01.11.2010 року встановлено, що в разі неповернення вчасно коштів ОСОБА_1 вправі вимагати суму коштів у подвійному розмірі від суми позики (а.с.4).

Судом встановлено, що позивач повністю виконав умови договору позики та надав відповідачу кошти на умовах визначених договором позики від 01.11.2010 року, а відповідачем порушено умови договору позики та не повернуто кошти позивачу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те що вимоги позивача є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача подвійної суми боргу передбаченої ч.4 договору позики, оскільки відповідач не виконав грошові зобов'язання передбачені договором позики у встановлені договором строки, тому остання має бути стягнута у примусовому порядку у розмірі 79700,00 грн.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків від суми боргу в розмірі облікової ставки НБУ та відповідно до ст. 1048 ЦК України, такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки п.4 договору позики від 01.11.2010 року визначено інший порядок стягнення боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем перед судом вимоги про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення суми боргу, а також три проценти річних від простроченої суми боргу в порядку ст. 625 ЦК України у позовній заяві не порушувалось.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 797 грн. 00 коп. - судового збору.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) борг за борговою розпискою в сумі 79700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь держави судові витрати по справі в сумі 797 грн. 00 коп. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник