Постанова № 32176895, 03.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.07.2013 р. справа №908/556/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Марченко О.А., Принцевська Н.М.,

за участю представників сторін: від позивача:Гавеля Д.В. довіреність, Левченко І.А. довіреність від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовти Води Дніпропетровської області на рішення господарського судуЗапорізької області від01.04.2013р.по справі№ 908/556/13-г (суддя: Давиденко І.В.)за позовомДержавного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовти Води Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супер Темп», м. Запоріжжя простягнення 26' 752,25 грн. податку на додану вартість.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовти Води Дніпропетровської області (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супер Темп», м. Запоріжжя (далі - «Відповідач») зайво сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 26' 752,25 грн..

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2013року у справі № 908/556/13-г у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що умови зазначені у договорі № 145/13 від 10.02.2012р. після його укладання та виконання сторонами не змінювалися, зокрема, в частині, яка стосується позовних вимог, а з доданих до матеріалів справи видаткових накладних взагалі не вбачається про включення до спірних сум ПДВ.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи, а наслідком є невірно зроблені висновки.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав лист з проханням відкласти розгляд справи.

Клопотання судом відхилено, як необґрунтоване, з урахуванням необов'язковості явки у судове засідання.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального права та процесуального права; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами 10.02.12. між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Супер Темп", як Постачальником, було укладено Договір № 145/13 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір).

Предмет договору передбачає, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товари, а позивач прийняти і оплатити такі Товари - вироби керамічні вогнетривкі, за найменування, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору та Специфікації № 1, ціна Договору становить 675' 857,17 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 112' 642,86 грн.

Пункт 5.2 договору зазначає, що постачальник зобов'язався поставити партію Товару протягом 5-ти робочих днів після отримання заявки від Покупця.

Відповідно до п. 4.2 Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки з від термінуванням платежу не менше 20-ти банківських днів.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного виконання (п.9.1 договору).

Згідно п.11.2, 11.3 договору, Постачальник і Покупець є платниками податку на прибуток та платниками податку на додану вартість на загальних підставах у відповідності з Податковим кодексом України.

З пункту 11.4 договору передбачається, що всі зміни та доповнення до даного Договору відбуваються на підставі підписаних сторонами додаткових угод.

Як зазначає позивач, 18.06.12. позивачем здійснено оплату вартості товару за рахунком-фактурою № 9 від 23.05.12. в сумі 20' 680,00 грн., у т.ч. ПДВ (20 %) - 3' 446,67 грн., та за рахунком-фактурою № 10 від 31.05.12. у сумі 142' 262,11 грн., у т.ч. ПДВ (20 %) - 23' 710, 35 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7889 від 18.06.212. та № 7892 від 18.06.12.

10.09.2012р. сторони уклали угоду про розірвання Договору № 145/13 від 10.02.12., у зв'язку з невиконанням відповідачем п. 5.2. п.п. 6.3.1 п. 6.3. умов Договору від 10.02.12.

Листом-претензією № 18/10906 від 06.12.12., позивач просив відповідача перерахувати зайво сплачені суми ПДВ у розмірі 26' 752,25 грн. 16.01.2013р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні його вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне включення відповідачем сум ПДВ до поставленого товару і всупереч рішенню Державної податкової інспекції Жовтневого району м. Запоріжжя № 1187 від 29.02.12. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За принципом диспозитивності, закладеним у приписах ст. 22 ГПК України, позивач у судовому процесі має на власний розсуд розпоряджатися наданими йому процесуальними правами, зокрема - наділений правом до прийняття рішення по справі змінити предмет позовних вимог. За тим-самим принципом, суд не вправі власноруч змінювати визначений позивачем предмет позовних вимог або - тлумачити його зміст. Передбачений ст. 83 ГПК України вихід судом за межі позовних вимог можливий виключно при наявності клопотання зацікавленої сторони (у даному випадку - позивача).

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи позивач предметом його позовних вимог визначив стягнення саме податку на додану вартість («ПДВ») у сумі 26' 752,25 грн. під час розгляду справи позивач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом на зміну предмету позову.

Відповідно приписів п. 1.1 ст. 1 «Податковим кодексом України» («ПКУ») відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються саме ПКУ.

За тим-самим пунктом ст. 1 ПКУ останній визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 6.1 ст. 6 ПКУ 6.1. податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податок на додану вартість, відповідно до п. 9.1.3 ст. 9 ПКУ, є загальнодержавним податком. За приписами п. 14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Згідно п. 14.1.39 ст. 14 ПКУ грошовим зобов'язанням платника податків - є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання. За п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ надмірно сплаченим грошовим зобов'язанням - є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

Пунктом 41.1 ст. 41 ПКУ визначений вичерпний перелік контролюючих органів щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Такими є органи держаної податкової служби та митні органи.

Виходячи з приписів п. 41.5 ст. 41 ПКУ 41.5. органами стягнення, зокрема, податків є виключно органи державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума сплаченого ПДВ вважається бюджетним фондом, що належить державі і сплачується до бюджету в порядку передбаченому ПКУ; фактично сплачений податок на додану вартість у складі ціни за отриманий позивачем товар та, відповідно ПКУ - повертається за рахунок коштів Державного бюджету за процедурою встановленою центральним податковим органом позивач неправомірно намагається стягнути суму податку на додану вартість саме з відповідача. Адже позивач органом стягнення не є.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовти Води Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2013року у справі № 908/556/13-г - залишити без змін з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: О.А. Марченко Н.М. Принцевська Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - прокурору; 1 - у справу; 1 - ГСЗО; 1 - ДАГС