Постанова № 32176236, 21.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2013 р. (12:26) Справа №801/3568/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В., суддів - Яковлєва С.В., Ольшанської Т.С.

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Обставини справи: У квітня 2013 року заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 грн., стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 грн..

Позов мотивовано тим, що в порушення вимог ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII відповідачами було допущено бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та враховуючи, що ОСОБА_1 спочатку було звільнено з військової служби за станом здоров'я Міністерством оборони України, а вже потім з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, до якого ОСОБА_1 був відряджений, та на момент звільнення з якого не залишався на військовій службі, то вищевказану грошову допомогу при звільненні повинно сплатити саме Міністерство оборони України.

У судовому засіданні прокурор Реднікін М.В. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позові.

У судове засідання представник відповідача Міністерства оборони України не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням наданих письмових заперечень.

У судове засідання представник відповідача Міністерства інфраструктури України не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надіслав до суду заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення прокурора та позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи законність дій відповідачів щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні судом встановлено наступне.

Наказом Міністра оборони України №447 від 27.04.2007 року майора ОСОБА_1, старшого офіцера (з аеронавігаційного забезпечення) 25 гвардійської авіаційної бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України було звільнено від займаної посади та за його згодою відряджено із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху Українри (а.с.9).

Наказом Міністра оборони України №202 від 13.03.2012 року майора ОСОБА_1, інженера з управління використання повітряного простору, відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" було звільнено у запас за п. "б" (за станом здоров'я) (а.с.11).

Наказом т.в.о. генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 142/о від 27.03.2012 року ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з управління використання повітряного простору регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» 30.03.2012 року (а.с.12).

Після свого звільнення ОСОБА_1 звертався до Міністерства оборони України стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, на що Міністерство оборони України у листі від 19.04.2012 року відмовило йому у виплаті одноразової грошової допомоги, вважаючи, що це повинно здійснювати підприємство, до якого військовослужбовця було відряджено (а.с.16).

З таким висновком Міністерства оборони України суд не може погодитися з огляду на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється, зокрема Міністерством оборони України, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на його утримання.

Частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що особам звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлені аналогічні права військовослужбовців на одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби та органи, що її виплачують в залежності від обставин звільнення.

З наведених норм права вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється у разі звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, але із залишенням на військовій службі.

У даному випадку позивача ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров'я, а вже потім з Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України.

З огляду на наведені вимоги закону та обставини справи у підприємства, до якого було відряджено ОСОБА_1, були відсутні зобов'язання щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я.

Зазначені обставини були встановлені також постановою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року по справі №К/9991/69001/12 за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України, регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні, якою у задоволені позову було відмовлено, а тому відповідно до ст. 72 КАС України вказані обставини додаткового доказування не потребують.

Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеному 17 жовтня 2011 року між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 строком до 20 лютого 2014 року, Міністерство оборони України зобов'язувалося відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянину України ОСОБА_1, зокрема виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби (а.с.14-15).

Вислуга років позивача ОСОБА_1 становить 30 років 07 місяців, що зазначено у вищенаведених наказах про його звільнення.

Згідно довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29.03.2012 року №10.1-337 на момент звільнення загальна сума грошового забезпечення ОСОБА_1 складала 7245 грн. 00 коп. (а.с.17).

Таким чином, сума одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 становить 108675 грн. (30 років *7245/2).

Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за станом здоров'я відповідно до наказу Міністра оборони України №202 від 13.03.2012 року та умови вищенаведеного контракту проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, суд дійшов висновку про те, що обов'язок щодо виплати вищевказаної одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було покладено саме на Міністерство оборони України.

Як зазначалося судом вище, ОСОБА_1 звертався до Міністерства оборони України з заявою стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, на що Міністерство оборони України у листі від 19.04.2012 року відмовило йому у виплаті одноразової грошової допомоги та запропонувало з цього питання звернутися до ДП «Украерорух».

Таким чином, відмовляючи ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні Міністерство оборони діяло необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для вирішення даного питання.

Отже, позов в частині визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 грн. та стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 грн., то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки, як встановлено судом, у Міністерства інфраструктури України відсутні зобов'язання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Прокурор у своєму позові також просить поновити строк звернення до суду з даним позовом та при цьому зазначає, що про порушення прав позивача з боку Міністерства оборони України стало відомо з постанови Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року по справі №К/9991/69001/12, яку отримано позивачем 11 березня 2013 року.

Вказані обставини не спростовані належними доказами представниками відповідачів, а тому суд вважає, що прокурором та позивачем не пропущено, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Під час судового засідання, яке відбулось 21 червня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України повний текст постанови складено 26 червня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 108675 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Т.В.Пакет

Судді С.В.Яковлєв

Т.С.Ольшанська