КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-606/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
26 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ганечко О.М., Собківа Я.М., Гусак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 002581501 від 02.11.2011, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002581501 від 02.11.2011, яким застосовані до філії позивача - Біляївського відділення № 5422 ПАТ «Державний ощадний банк України» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. за порушення строків подання податкової звітності щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС № 0002581501 від 02.11.2011.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зареєстровано в якості юридичної особи Печерською районною у місті Києві державної адміністрацією 31.12.1991 (код ЄДРПОУ 00032129), місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г. Згідно з п. 37 статуту товариства структура Банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з: центрального апарату, філій Банку, що виділені на окремий баланс: обласних управлінь, Головного управління по м. Києву та Київській області, Кримського республіканського управління; відділень; територіально відокремлених безбалансових відділень; представництв.
Відповідно зі змінами до статуту ВАТ «Державний ощадний банк України», які зареєстровані державним реєстратором 07.06.2011, змінено найменування позивача на Приватне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
ДПІ у Біляївському районі Одеської області з однієї сторони та ВАТ «Державний ощадний банк України» з іншої сторони, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку було укладено договір № 1940/40 від 08.04.2011, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності) поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
04.08.2011 позивачем відносно філії Біляївського відділення ПАТ «Державний Ощадний банк України» № 5442 через засоби телекомунікаційного зв'язку подано до ДПІ у Біляївському районі Одеської області розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року. Подання зазначеної податкової звітності здійснювалось у відповідності із п. 152.4., 152.9., 31.2., ст. 34, пп. 49.18.2. ПК України щодо сплати консолідованого податку за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу, на підставі зазначеного вище договору про надання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням того, що податкова звітність у даному випадку подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
ДПІ у Біляївському районі Одеської області проведено камеральну перевірку поданого позивачем розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року, про що складено Акт перевірки № 1928/1501 від 27.10.2011.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення Біляєвським відділенням ПАТ «Державний ощадний банк України» пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме викладені в Акті перевірки висновки ґрунтуються на тому, що відділенням несвоєчасно подано розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року терміном подання до 09.08.2011, який було подано лише 11.08.2011.
На підставі зазначеного Акту перевірки та викладених у ньому висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002581501 від 02.11.2011, яким застосовані до філії позивача, а саме Біляєвського відділення № 5422 ПАТ «Державний ощадний банк України» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн., яке в адміністративному порядку позивачем не оскаржувалось.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно пп. 16.1.3. ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ПК України).
При цьому, відповідно п. 49.3. ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 49.18 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
При цьому, пунктом 152.4. («Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи») ПК України встановлено наступне.
Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.
При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього пункту.
Виходячи з вищевикладених положень податкового законодавства, останній день базового (податкового) періоду, який дорівнював календарному півріччю 2011 року, припадав на 30 червня 2011 року, а відтак в силу п. 49.18 ПК України останній день строку подання податкової звітності закінчувався 09.08.2011 включно.
Дослідженням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у Біляївському районі Одеської області 04.08.2011 подано спірний розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2.
Тобто, даний розрахунок було подано за п'ять днів до закінчення строку подання податкової звітності за II квартал 2011 року.
Таким чином, твердження податкового органу щодо подання розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року лише 11.08.2011 є необґрунтованим, а відтак, застосування відповідачем спірних штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків подання податкової звітності є безпідставним.
Крім цього, відповідно до п. 47.1. статті 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України).
Отже, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання відокремленим підрозділом юридичної особи податкових декларацій (розрахунків) несе юридична особа, до складу якої входить такий відокремлений підрозділ.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, Податковий кодекс не містить винятків покладення та застосування відповідальності за порушення податкового законодавства на відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи, а відтак, доводи відповідача про правомірне застосування саме до філії Банку штрафних санкцій у зв'язку з її перебування на податковому обліку в ДПІ є безпідставними та суперечать вимогам пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002581501 від 02.11.2011, зокрема, не надано доказів на підтвердження своїх доводів щодо подання спірної звітності лише 11.08.2011, а також доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини та обґрунтування.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк О.М. Ганечко Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 27.06.2013
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Ганечко О.М.
Собків Я.М.
Судове рішення № 32175729, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-606/12/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: