Ухвала суду № 32175498, 25.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"25" червня 2013 р. Справа № 809/1947/13-a

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду М.І.Кишинський розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 03 червня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 03 червня 2013 року.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції Здерко Марини Мирославівни про відкриття виконавчого провадження ВП №38262004 від 03 березня 2013 року, а також оскаржує неправомірність дій щодо винесення даної постанови.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, дане виконавче провадження №38262004, в якому позивач є боржником, відкрито головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції Здерко Мариною Мирославівною на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області №13611 від 24 грудня 2007 року.

Змістом пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Змістом частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною 1 статті 121- 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Крім того, змістом частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

З наведених норм процесуального та матеріального права випливає, що скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судових рішень, ухвалених господарським судом відповідно до норм ГПК України , підлягають розгляду господарськими судами

Також, в Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» чітко роз'яснено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо), і оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів (пункт 9.1 даної Постанови).

Отже, враховуючи те, що наказ №13611 від 24 грудня 2007 року виданий на підставі судового рішення Господарського суду Івано-Франківської області, а позивач по справі перебуває стороною (боржником) при виконавчому провадженні, тому такі позовні вимоги про визнання неправомірними дій та скасування постанови, дії по якій здійснюються державною виконавчою службою (державним виконавцем) по виконанню вказаного наказу відповідно до статті 121- 2 Господарського процесуального кодексу України та змісту статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають до розгляду Господарським судом Івано-Франківської області в порядку Господарського процесуального кодексу України, а не в порядку адміністративного судочинства України регламентованого КАС України.

Таким чином, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень Господарських судів, на підставі яких видаються судові накази, що є виконавчими документами, розглядаються Господарськими судами, що є не підсуднім Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадженні ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 03 червня 2013 року - відмовити.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити ОСОБА_1, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.І.Кишинський