Рішення № 32175312, 27.06.2013, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 2/356/9/2013 Справа № 1002/1127/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н

27.06.2013 року Березанський міський суд

Київської області в складі:

головуючого судді Голік Г.К.

при секретарі Бейгул.Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини за законом та визнання права власності на 1/6 частину спадкового будинку.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись при цьому на те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ,ОСОБА_4,яка на день смерті мешкала у житловому будинку,розташованому в АДРЕСА_1. Даний будинок належить на праві спільної сумісної власності подружжя її батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Фактично з дня свого народження вона проживала у будинку своїх батьків. Після смерті матері вона залишилася проживати у цьому будинку разом з неповнолітньою дочкою та користуватися ним,підтримувала його у належному стані,обробляла присадибну ділянку,користувалася іншими належними їй на праві власності речами та майном. Крім того,вона постійно оплачувала надані комунальні послуги ,оскільки батько близько десяти років у цьому будинку не проживав. Після смерті матері відкрилася спадщина і до спадкоємців першої черги за законом належать її діти - вона ,син та чоловік померлої. Спадкове майно померлої матері складається із ? частини житлового будинку з погосподарькими будівлями та спорудами,розташованими в АДРЕСА_1. Кожен спадкоємець має право на 1/6 частину спадкового майна. Коли вона звернулася до Березанської державної нотаріальної контори по питанню оформлення 1/6 частини спадкового майна їй було відмовлено з мотивів пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач,представник позивача позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду ,що будинок був побудований під час шлюбу з померлою для проживання сім»ї. Він завжди проживав в будинку з ОСОБА_4 до її смерті,після смерті він переїхав на інше місце проживання, а будинок залишив дітям позивачці та відповідачу. Позивачка за його проханням переїхала до будинку і проживала в ньому. Він не заперечує проти її проживання , але він не погоджується на проживання її чоловіка. Він має намір поділити будинок між дітьми склавши заповіт.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду,що у позивачки є кредит і 1/6 частини будинку піде на його погашення. В грудні 2001 року померла їхня мати і він просив позивачку приблизно в березні місяці 2002 року переїхати жити в будинок батьків, оскільки проживав сам. ОСОБА_1 ніхто не виганяв з будинку .Він не проти її проживання в будинку , але він проти проживання в будинку її чоловіка, який постійно створює конфліктні ситуації між ними.

Представник відповідача ОСОБА_3 суду пояснив що в доданих до позовної заяви документах немає підтвердження ,що позивачка проживала на протязі 6 місяців після смерті матері в будинку,що сплачувала за комунальні послуги.

Заслухавши пояснення сторін ,дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов не обґрунтованим і таким що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено.

Свідок ОСОБА_5 суду показав,що коли померла мати в грудні 2001 року позивачка з того часу переїхала проживати до батьківського будинку і проживала там , поки її не почали ображати в минулому році, поміняли замки , в будинок не пускають. Вона провела газ,купила кухню, пральну машину,компютер,обробляла земельну ділянку,посадила сад. Батько проживає в іншому місті.

Свідок ОСОБА_6 суду показала ,що позивачка ,після смерті матері переїхала жити в батьківський будинок. Батько сказав,щоб продавала недобудований будинок і переходила жити в батьківську хату. До шести місяців після смерті матері вона провела в батьківській хаті газ ,робила ремонт. Коли одружився брат ,почалися конфлікти,з її чоловіком,після розлучення вона продовжувала проживати в будинку. Коли поміняли двері,замки їй немає де жити.

Свідок ОСОБА_7 суду показав,що суперечок в сім»ї не було. Відповідач ОСОБА_3 жив весь час в будинку. Коли померла мати він ще один рік проживав сам. Потім приїхала сестра з чоловіком. Батько проживав з іншою жінкою.

Свідок ОСОБА_8 суду показала,що 13 грудня 2001 року ОСОБА_2 став говорити ,щоб позивачка з чоловіком продали недобудований будинок, провели газ в будинку по АДРЕСА_1 і жили там .В грудні 2001 року діти перейшли жити в будинок,з собою не брали нічого бо після смерті в будинку залишилося все необхідне. В 2003 році продали недобудовану хату,за отримані кошти провели газ, купили газову плиту ,меблі в кухню,холодильник,зробили ремонт,сатенгіпсом перетягнули стіни. До весілля ОСОБА_3 зробили ремонт купили штори ,тюлі. Крім того користувалися майном ,що залишилося після матері меблі посуд. На день смерті матері ОСОБА_2 вже два роки не проживав в будинку.

Свідок ОСОБА_9 суду показав,що ОСОБА_3 більше року жив сам після смерті матері.

Свідок ОСОБА_10 суду показав,що з ОСОБА_3 дружили з 12 років. Мати померла в 2001 році,заповнив тому,що в 2002 році у нього було весілля. Позивачка приїхала жити в будинок через 1,5 року після смерті матері .

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_2 показав,що коли померла дружина ,син ОСОБА_3 жив один,дочка перейшла жити через рік.

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_3 показав,що він через рік після смерті матері запропонував сестрі переїхати до нього жити,коли давав пояснення в судовому засіданні, як відповідач , можливо помилився з визначенням часу, оскільки пройшло дванадцять років після смерті матері , а коли після засідання все проаналізував, то з»ясувалася зовсім інші обставини.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2та ОСОБА_3 давали пояснення суду як відповідачі та за їх згодою були допитані, як свідки згідно із статтями 180-182 ЦПК України, факти , які вони повідомили мають значення для справи ,суд бере до уваги їхні пояснення як свідків, по скільки вони їх давали під присягою і були попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство,зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР у тому числі щодо прийняття спадщини,кола спадкоємців за законом.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року(надалі -ЦК України 1963р.) то до спірних правовідносин слід застосовувати норми вказаного Закону.

Померла ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час перебування у шлюбі ними був збудований житловий будинок ,який знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 30 вересня 1989 року виданого виконкомом Березанської міської Ради народних депутатів будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві особистої власності.

Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС від 20.06.1969 року,положення якого були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, майно,нажите подружжям за час шлюбу,є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,користування і розпорядження цим майном.

Згідно з ч.1 ст.28 КпШС в разі поділу майна,яке є спільною сумісною власністю подружжя,їх частки визнаються рівними.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно,що складається з ? частини спірного будинку з господарськими спорудами, за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України(ред. 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

В матеріалах справи відсутні відомості про те,що за життя складено заповіт.

Згідно з ч.1 ст.529 ЦК України (ред.1963 року),при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є , в рівних частках,діти(у тому числі усиновлені),дружина і батьки(усиновителі) померлого.

До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого,яка народилася після його смерті.

Після смерті право на спадкування за законом перейшло до чоловіка померлої- та її дітей, які є спадкоємцями першої черги.

Відповідно до довідки Березанської міської нотаріальної контори від 22.06.2012 року №366/01-16, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.

Відповідно до ст.548 ЦК України (в ред.1963 року), для прийняття спадщини необхідно,щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року з відповідними змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення»,при вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має виходити з положень статей 526 і 549 ЦК України.

Згідно з ст.549 ЦК України (в ред.1963 року) визнається,що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5 ,що діяла на час виникнення спірних правовідносин, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям,що прийняли спадщину, тобто таким,які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини(ст.549 ЦК). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово- експлуатаційної організації,правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те,що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те,що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов»язковому страхуванню,квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду,що ,набрало законної сили,про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини» запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те,що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку(квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи,що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки,іменних цінних паперів,квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім»я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається ,як на підставу позову ,що при звернені до Березанської міської державної нотаріальної контори,їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв»язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини,дана обставина, не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Окрім показів свідків, позивачка не надала письмових доказів на підтвердження своїх вимог про фактичне прийняття спадщини після смерті матері.

Відповідно до копії паспорта позивачка зареєструвалася по АДРЕСА_1 - з 02 серпня 2008 року.

З 2010 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 виникли суперечки з приводу користування спадковим майном,що підтверджується заявами (а.с. 12-16).

Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов від 12.07.2012 року депутата Березанської міської Ради , ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 в приватному будинку разом зі своїм сином ОСОБА_3 з часу побудови житлового будинку по даний час. На вищевказаній житловій площі зареєстрована дочка ОСОБА_2- ОСОБА_1, яка на протязі останніх років постійно проживає в м. Києві. Після смерті ОСОБА_4 і до цього часу ремонтують та підтримують будівлю в належному стані придатному для повноцінного проживання господар даної садиби ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3 Також ОСОБА_2 на даний час сумісно з сином ОСОБА_3 разом ведуть сумісне домашнє господарство.

Представник позивача надав суду квитанції про сплату за використану електроенергію за період грудня 2001 року по липень 2002 року , на ім»я ОСОБА_2, в підтвердження сплати позивачем рахунків за використану електроенергію,яку суд критично оцінює в частині сплати за електроенергію саме позивачкою, оскільки дані квитанції виписані на ім»я ОСОБА_2,і відповідно до довідки Баришівського районного підрозділу ПАТ «АЕС Київобленерго» від 08.05.2012 року №96 ОСОБА_2,що проживає АДРЕСА_1, дійсно є споживачем Баришівського РП і регулярно оплачує рахунки за електроенергію по особовому рахунку НОМЕР_1 з 01.01.2001 року по 01.01.2012 року.(а.с.72).

В судовому засіданні не здобуто належних доказів ,про вступ в управління або володіння спадковим майном ,а саме що позивачка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, фактично прийняла спадщину.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24.06.1983 року шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

В судовому засіданні встановлено , що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно,що складається з ? частини спірного будинку з господарськими спорудами, за адресою:АДРЕСА_1, зважаючи на те,що позивачка в судовому засідання не довела у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4, правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на 1/6 частину спадкового будинку суд не вбачає.

керуючись ст.ст. 10,60,212,215 ЦПК України,ст.22,28 КпШС ,ст.524,529,548,549 ЦК (ред..1963 року), суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини за законом та визнання права власності на 1/6 частину спадкового будинку , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Київської області через Березанський міський суд.Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошеня судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя Г. К. Голік