Ухвала суду № 32174848, 26.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3623/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Ганечко О.М., Собківа Я.М., Скирді Б.К. Сівкова П.О., Коновал Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Схід» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012 року ТОВ «Інвестиційна група «Схід» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011 № 0158691501 та податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011 № 15870/1501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 23.11.2011 № 0158691501 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 23.11.2011 № 15870/1501.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Інвестиційна група «Схід» за звітний період ІІ квартал 2011 р.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем порушено п. 150.1 ст. 150 розділ ІІІ, п. 3 розділу 4 XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на прибуток в розмірі 5 435 858 грн. та заниження позитивного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 270 503 грн. і заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 62 216 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.11.2011 № 25/15-01/34192138 на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0158691501 від 23.11.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 62 216,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми № 15870/1501 від 23.11.2012, яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5 706 361,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України, за результатом розгляду скарги Державною податковою адміністрацією у м. Києві було прийнято рішення від 27.01.2012 № 813/10/25-114 та Державною податковою службою України було прийнято рішення від 29.02.2012 № 3585/6/10-2415, якими податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 року норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 Закону № 334/94, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011 набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 року, у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 року. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011 року (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Матеріали справи містять податкові декларації (уточнюючі декларації), з яких вбачається, що у позивача у 2008 р. виникло від'ємне значення у сумі - 2 032 929 грн. (рядок 4 декларації); у 2009 р. виникло від'ємне значення у сумі - 2 032 929 грн. (рядок 4 декларації); у 2010 р. виникло від'ємне значення у сумі -2 302 524 грн. (рядок 4 декларації).

Відповідачем прийнято декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 06 якої «скориговані валові витрати» сума у розмірі 698 159,00 грн., яка складається з відомостей за рядками: 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» та 04.1. «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.4» - 308 884 грн., 04.6. «сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім зазначених у 04.4»- 16 498 грн. та уточнююча декларація в якій зазначено в рядку 4 «Сума заниженого (+) або завищеного (-) об'єкта оподаткування р.1 - р.2-р.3» - 5 706 361 грн.

Наведені відомості відповідачем не спростовуються та правомірність формування зазначених відомостей підтверджуються матеріалами попередніх податкових перевірок, акти про проведення яких залучено до матеріалів справи.

Також, відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

У рядку 06.6. цієї декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період 4 або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено від'ємне значення у розмірі - 5 706 361 грн., в рядку 7 Податкової декларації «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (01-рядок 04) (+.-)» зазначена сума - 5 435 858 грн.

Таким чином, перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток.

За даними уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року в рядку 07 позивачем зазначено від'ємний об'єкт оподаткування на рівні - 5 706 361,00 грн. Таке від'ємне значення сформувалось у зв'язку із наявністю від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі - 5 706 361,00 грн. перенесено до рядка 06.6 уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Враховуючи викладене та з огляду на висновки Акта перевірки вбачається, що відповідачем при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року не враховано розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Разом з тим, порушень при формуванні позивачем валових витрат за І квартал 2011 року відповідачем не встановлено.

На підтвердження правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік позивач надав суду докази про виникнення такого від'ємного значення внаслідок збитків на підставі яких виникла заборгованості за договором та копії відповідних документів: договори, рішення Господарського суду м. Києва, податкові декларації, платіжні доручення та інші документи, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, включаючи до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року, діяло у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України правомірно врахував суму від'ємного значення, яке утворилось в І кварталі 2011 року, при заповненні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.11.2011 № 0158691501 та від 23.11.2011 № 15870/1501.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк О.М. Ганечко Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 27.06.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ганечко О.М.

Собків Я.М.