Постанова № 32174673, 26.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/3425/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0003241720, №0003231720 від 12.04.2013 року, винесені Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ. За результатами перевірки було складено акт №1012/17.2-07/НОМЕР_1 від 25.03.2013 року, в якому зазначено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012 року та заниження суми ПДВ. На цій підставі були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0003241720, №0003231720 від 12.04.2013 року. Зазначає, що свідоцтво платника ПДВ, контрагента ФО-П ОСОБА_4 на момент складання податкових накладних за грудень 2011 року було чинним відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року по справі № 2а-9626/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 року. Даною постановою від 05.01.2011 року скасовано акт Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФО-П ОСОБА_4 (код НОМЕР_2).

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування наданих до суду заперечень вказав, що позивачем в порушення положень ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI (далі за текстом - Податковий кодекс України) включено до складу податкового кредиту суми за податковими накладними, складеними ФО-П ОСОБА_4, який не є платником ПДВ, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість якого №100030387 від 23.03.2007 року анульовано 25.05.2010 року. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку ФО-П ОСОБА_3 з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість від ФО-П ОСОБА_4 за листопад 2012 року.

Результати перевірки оформлено актом №1012/17.2-07/НОМЕР_1 від 25.03.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, в якому зафіксовані порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 187 501,00 грн. за листопад 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 2 473,00 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 185 028,00 грн. (а.с. 5 - 10).

В акті перевірки зазначено, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року №9080703022 та в додатку №5 до неї, неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 187 501,01 грн. за податковими накладними, складеними у грудні 2011 року не платником ПДВ ФО-П ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) свідоцтво платника ПДВ якого анульоване 25.05.2010 року.

На підставі акту №1012/17.2-07/НОМЕР_1 від 25.03.2013 року про результати позапланової невиїзної перевірки, Західною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення - рішення №0003231720 від 12.04.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 473,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0003241720 від 12.04.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 277 542,00 коп., з яких: за основним платежем - 185 028,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 92 514,00 грн. (а.с. 13 - 14).

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації і підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів з оплату вартості таких робіт (послуг).

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону.

Відповідно до п.201.1 статі 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначається в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно - правового договору.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року по справі №2а-9626/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 року, скасовано акт Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФО-П ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) з дати складання та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі м. Харкова поновити реєстрацію ФО-П ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) як платника податку на додану вартість з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Слід зазначити, що у разі набрання законної сили рішенням про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків, а тому, протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, слід зазначити, на момент складання податкових накладних у грудні 2011 року, свідоцтво платника ПДВ, ФО-П ОСОБА_4 було чинним, а отже, позивач правомірно відносив суми за вказаними в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №1012/17.2-07/НОМЕР_1 від 25.03.2013 року податковими накладними до податкового кредиту листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 9, ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правих актів індивідуальної дії, прийнятих Західною ДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0003241720, №0003231720 від 12.04.2013 року, винесені Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2013 року.

Суддя Шевченко О.В.