Рішення № 32174174, 27.06.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/3960/13-ц

Провадження №2/263/1886/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 22.02.2003 року по 10.05.2012 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.05.2012 року, яке набрало законної сили 22.05.2012 року, шлюб між ними розірваний. За час шлюбу ними набуте майно у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Квартира придбана на спільні кошти та зареєстрована на відповідача. У вказаній квартирі зареєстрована вона та відповідач. Просить поділити між ними вказане майно, що є спільною сумісною власністю, визнавши за кожним право власності на 1/2 частину вищезазначеної квартири.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, наполягала на задоволенні позову, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі ст.224 ЦПК України, заочно.

Суд, дослідивши надані у справі докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 22.02.2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.05.2012 року, яке набрало законної сили 22.05.2012 року, шлюб між ними розірваний.

Згідно до договору купівлі-продажу від 31.05.2006 року, завіреного приватним нотаріусом ОСОБА_3, за час шлюбу ними набуте майно у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Квартира придбана на спільні кошти та зареєстрована на відповідача, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Маріупольського БТІ №10814809 від 01.06.2006 року. У вказаній квартирі зареєстровані сторони.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, оскільки спірну квартиру АДРЕСА_1 було придбано сторонами по справі в період шлюбу, вказана квартира є спільною сумісною власністю сторін по справі.

Статтею 68 СК України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому статтею 71 СК України визначено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив у п.22, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, законодавець визначився, що поділ спільної сумісної власності подружжя здійснюється в натурі. При цьому у п.25 вищезазначеної Постанови зазначено, в разі якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За таких обставин, враховуючи заявлені позовні вимоги щодо поділу спільного майна подружжя, виходячи з принципу рівності часток у спільному майні подружжя, суд вважає можливим поділити квартиру, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, визнавши за кожним право власності на ? частину квартири.

Разом з тим суд не стягує з на користь ОСОБА_1 вартість правової допомоги, оскільки не вказані види такої правової допомоги, передбачені ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" та п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", окрім того позивачкою суду не надано суду жодних доказів на підтвердження її оплати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за кожним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Турченко