Рішення № 32173980, 02.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10013/13 02.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 771,20 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г.- довіреність № 3 від 02.01.2013 року;

від відповідача: не з'явилися ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 771,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Медяник Т.М., яка є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 2 771,20 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 31.05.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.06.2013 року.

11.06.2013 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.06.2013 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено рзгляд справи на 25.06.2013 року.

17.06.2013 року через канцелярію суду надійшли документи від Моторного (транспортного) страхового бюро.

25.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 02.07.2013 року.

В судове засідання 02.07.2013 року представники відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.07.2013 року представник відповідача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 02.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2008 року між Медяник Т.М. (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту - страховик, позивач) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001088/620082/08 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «ДЕУ», державний номер ВН 8524 СА.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 02.10.2012 року в м. Одесі по вул. Дніпропетровська дорога, 76, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «Мітсубісі», державний номер ВН 4647 СА, яким керував Атанасов В.В., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Довідка про ДТП від 03.10.2012 року, Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу № 219-10-12 від 10.10.2012 року, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № 00101001 від 07.11.2012 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 2 771,20 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 2 771,20 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Терзі І.Г.) від 02.11.2012 року № 1522/24311/12 3/1522/8277/12, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Мітсубісі», державний номер ВН 4647 СА, Внтанасова В.В., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Антанасова В.В. на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» відповідно до Полісу серія АВ № 9746337, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Листом № 1420 від 18.02.2013 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про сплату 2 771,20 грн. грошового відшкодування в порядку регресу, однак ні відповіді ні сплати заборгованості позивач не отримав.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 08.11.2012 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 039010 від 08.11.2012 року на суму 2 771,20 грн.(копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Полісу № АВ № 9746337 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 1 000,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 771,20 грн. з врахуванням 1 000,00 грн. франшизи (2 771,20 грн. страхового відшкодування - 1 000,00 грн. франшизи = 1 771,20 грн.)

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) 1 771 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн. 20 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 03.07.2013 року.