Рішення № 32173956, 18.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2013 р. Справа № 906/784/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Музика О.В. - довіреність від 12.12.12р.;

від відповідача прийняли участь:

Назарчук С.М. - начальник відділу зв'язку В/ч А-1564 (посвідчення офіцера

УК №176913);

Качинська А.Г. - помічник командира - начальник ФЕС В/ч А-1564

(посвідчення прапорщика ПР №071002).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ)

до Військової Частини А-1564 (смт. Озерне Житомирський район)

про стягнення 3387,47 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3387,47 грн. заборгованості, з яких: 3308,92 грн. - основний борг, 64,92 грн. - пеня, 0,65 грн. - інфляційні, 12,98 грн. - 3% річних.

17.06.13р. на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3308,92 грн. - основного боргу, 99,58 грн. - пені, 3,31 грн. - інфляційні, 19,91грн. - 3% річних.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку, що остання за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог. Оскільки вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що заборгованість з орендних платежів дійсно існує, але оскільки фінансування надходить з Державного бюджету планово і відповідач не має змоги до надходження коштів з бюджету погасити заборгованість.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.12р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Військовою Частиною А-1564 (орендар/відповідач) було укладено договір (а.с. 12-15) оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - майно), що розташоване в м. Вінниця, на 2 поверсі (частина приміщення №23) десятиповерхового будинку №10 по вул. Соборній, загальною площею 1,0 м2 технологічних приміщень для розміщення обладнання (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору.

Орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати за перший місяць оренди за 1,0 м2 всієї орендованої площі становить 621,43 грн. крім того ПДВ відповідно до чинного законодавства та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренд (п.п. 3.1. договору).

Також пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надання послуги та податковою накладною.

Згідно п.п. 8.2. договору у разі наявності заборгованості по орендній платі, платі за комунальні послуги та іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число місяця, наступного за розрахунковим, орендарю нараховується пеня від сум простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим до дат погашення заборгованості.

Даний договір укладено на період з 01.12.12р. до 31.10.15р. (п.п. 12.1. договору).

01.12.12р. між сторонами договору було підписано акт приймання-передачі майна, а саме частини нежилого приміщення в м. Вінниця, на 2 поверсі (частина приміщення №23) десятиповерхового будинку №10 по вул. Соборній, загальною площею 1,0 м2 технологічних приміщень (а.с. 15 зворот).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних, яка станом на день розгляду справи відповідно до розрахунків позивача становить 3308,92 грн.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань та не провів розрахунки з позивачем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3308,92 грн. заборгованості по сплаті орендної плати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 99,58 грн.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 31) суд приходить до висновку, що останній є обґрунтованим, сума пені складає 99,58 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 3,31 грн. та 3% річних в сумі 19,91грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних (а.с. 32-33), вважає данні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних за несвоєчасну оплату орендних платежів підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової Частини А-1564 (12443, Житомирська область, Житомирський район, ід. код 08486433)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601,м. Київ, вул. Шевченка,18, ід. код 21560766) 3431,72 грн. заборгованості, з яких: 3308,92 грн. - основний борг, 99,58 грн. - пеня, 3,31 грн. - інфляційні, 19,91 грн. - 3% річних, а також 1720,50 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.06.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек.)