Постанова № 32173163, 02.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2013 року № 826/6242/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РС-Буд»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РС-Буд» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6242/13-а та призначено справу до судового розгляду на 23.05.2013 р.

В судовому засіданні 23.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220;

- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РС-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р., відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 201.6, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість всього в сумі 41 371 грн., в т.ч. за вересень 2011 р. в сумі 9 018 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 2 512 грн., за листопад 2011 р. в сумі 453 грн., за грудень 2011 р. в сумі 29 388 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього в сумі 231 грн., в т.ч. за вересень 2011 р. в сумі 231 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, оскільки позивачем, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, було сформовано податковий кредит у вересні-грудні 2011 р. в загальному розмірі ПДВ 41 371 грн., за рахунок сум сплачених коштів з ПДВ по правовідносинах із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011), що підтверджується відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи, а також податковими накладними, виписаними належним чином, оскільки на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента, правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними видатковими накладними, рахунками фактури, податковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, виписками по банківському рахунку, а також відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо невизначення контрагентом позивача сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно не було доведено завдання жодної шкоди Державному бюджету за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Ліга-Груп», та крім того, як зазначив представник позивача, відповідачем жодними доказами у справі не доведено неможливість виконання таким контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» взятих на себе договірних зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «РС-Буд», як то відсутність матеріально-технічних та кадрових можливостей для здійснення задекларованого виду діяльності.

Позивач також зазначив, що відповідачем не було надано суду жодних доказів того, що факти порушення норм законодавства суб'єктом господарювання відносно недодержання вимог статей Цивільного кодексу України щодо чинності правочинів, які встановлені в Акті перевірки, були б визнані в судовому порядку, а тому такі висновки відповідача не можуть слугувати підставою для визнання правочинів між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» з ознаками нікчемності.

Відповідач в судове засідання 23.05.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи. Також відповідачем не було зазначено причин неявки в судове засідання та не було надано доказів на підтвердження поважності причин такої неявки в судове засідання.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 23.05.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/6242/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, відповідача було належним чином повідомлено листом від 23.05.2013 р., що був отриманий відповідачем 27.05.2013 р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Проте, жодних заперечень на позовну заяву, чи будь яких документів на підтвердження правової позиції, а також заяв чи клопотань - відповідачем до канцелярії суду саном на 02.07.2013 р. подано не було.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, не було надано до матеріалів справи документальних підтверджень викладеної в Акті перевірки позиції щодо фіктивної діяльності контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп», та завдання шкоди Державному бюджету внаслідок таких взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп».

Так зокрема ухвалою суду від 30.04.2013 р. про відкриття провадження у справі № 2а-6242/13/2670 було зобов'язано відповідача надати до матеріалів справи на підтвердження його правової позиції:

- копії декларацій з податку на прибуток, та податку на додану вартість із додатком № 5 за оспорюваний період та інші відомості по платнику податків - контрагенту позивача ТОВ «Ліга-Груп»;

- відомості з бази ДПА України щодо визначення контрагентом позивача ТОВ «Ліга-Груп» податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем;

- відомості щодо наявності заборгованості в контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп» по сплаті податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із позивачем;

- відомості щодо наявних основних фондів (складських приміщень, устаткування), транспортних засобів, трудових ресурсів по контрагенту позивача ТОВ «Ліга-Груп»;

- копії постанови чи обвинувального вироку суду відносно посадових осіб контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп».

Однак, з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі - 13.05.2013 р. та до моменту розгляду судом зазначеної справи в порядку письмового провадження - 02.07.2013 р., Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС не було виконано вимог ухвали суду від 30.04.2013 р. про відкриття провадження у справі № 826/6242/13-а, та не було надано до матеріалів справи документальних підтверджень викладеної в Акті перевірки позиції щодо фіктивної діяльності контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп», та завдання шкоди Державному бюджету внаслідок таких взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп», а саме не було надано:

- заперечення на позовну заяву;

- копій декларацій з податку на прибуток, та податку на додану вартість із додатком № 5 за оспорюваний період по платнику податків - контрагенту позивача ТОВ «Ліга-Груп»;

- відомостей з бази ДПА України щодо визначення контрагентом позивача ТОВ «Ліга-Груп» податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем;

- відомостей щодо наявності заборгованості в контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп» по сплаті податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із позивачем;

- відомостей щодо наявних основних фондів (складських приміщень, устаткування), транспортних засобів, трудових ресурсів по контрагенту ТОВ «Ліга-Груп»;

- копій постанови чи обвинувального вироку суду відносно посадових осіб контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп».

Таким чином, станом на 02.07.2013 р. жодних документів по справі № 826/6242/13-а відповідачем до суду не подавалося, вимог ухвали суду про відкриття провадження у с праві № 826/6242/13-а відповідачем не виконано.

Отже, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки позивача контролюючим органом (відповідачем) було складено Акт перевірки № 378/22-20/33943435 від 30.11.2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 201.6, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість всього в сумі 41 371 грн., в т.ч. за вересень 2011 р. в сумі 9 018 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 2 512 грн., за листопад 2011 р. в сумі 453 грн., за грудень 2011 р. в сумі 29 388 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього в сумі 231 грн., в т.ч. за вересень 2011 р. в сумі 231 грн.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Ліга-Груп», щодо постачання останнім на користь позивача товару: будівельних матеріалів.

ТОВ «РС-Буд» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС були подані заперечення на Акт перевірки від 05.12.2012 року, за результатами розгляду яких, висновки Акта перевірки були залишені без змін, що зафіксовано у відповіді № 14108/10/22-20 від 11.12.2012 року.

14 грудня 2012 року ТОВ «РС-Буд» було отримано податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 р. за № 0004592220 та № 0004602220, виписані на підставі Акта перевірки, згідно яких позивачу донараховано податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, у розмірі 51 713,75 грн., з яких: 41 371,00 грн. - основний платіж, 10 342,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 231,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із первинною скаргою вих. № 21 від 21 грудня 2012 року до ДПС у м. Києві (вх. № 6918/10 від 24.12.2012 року).

За результатами розгляду вищевказаної скарги, ДПС у м. Києві було винесено Рішення про результати розгляду первинної скарги вих. № 1704/10/12-3-03 від 20 лютого 2013 року, що отримане позивачем 26 лютого 2013 року, яким:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 11 грудня 2012 р. за № 0004592220;

- збільшено суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 11 грудня 2012 р. за № 0004592220 в частині донарахування ПДВ у розмірі 231 грн. та штрафної санкції у розмірі 58 грн.;

- скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 11 грудня 2012 р. за № 0004602220;

- скарга директора ТОВ «РС-Буд» Стеценка Р.М. вих. № 21 від 21 грудня 2012 року до ДПС у м. Києві (вх. № 6918/10 від 24.12.2012 року) залишена без задоволення.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної скарги, позивач звернувся до ДПС України із вторинною скаргою вих. № 04/03-1 від 04 березня 2013 р. про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року за № 0004592220 в повному обсязі.

28 березня 2013 року позивачем було також отримано податкове повідомлення-рішення № 0001092220 від 01 березня 2013 року, яким позивачу донараховано ПДВ у розмірі 231 грн. та штрафні санкції у розмірі 58 грн. за наслідками розгляду ДПС у м. Києві первинної скарги.

За наслідками розгляду вторинної скарги ДПС України було винесено Рішення про результати розгляду скарги вих. № 4557/6/10-2118 від 22.03.2013 року, яким скаргу позивача було залишено без задоволення.

Однак, не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши надані позивачем докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в якості єдиного обґрунтування висновків про порушення позивачем зазначених вимог податкового та цивільного законодавства щодо дійсності (чинності) правочинів, укладених із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп», відповідачем в Акті перевірки зазначено про наявність кримінальної справи, порушеної за ознаками створення фіктивних підприємств, зокрема ТОВ «Ліга-Груп», вирок суду по якій відсутній, а також наявність Акта про неможливість проведення виїзної перевірки ТОВ «Ліга-Груп», зважаючи на відсутність останнього за місцезнаходженням.

На думку податкового органу, наявність в матеріалах справи зазначених відомостей, а саме: наявності інформації про порушену кримінальну справу (без вироку суду) та наявність Акта про неможливість проведення виїзної перевірки контрагента позивача - є достатнім для висновку про фіктивну діяльність контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп», а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Ліга-Груп» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

Однак, перевіривши наявні матеріали справи (а саме докази, надані позивачем, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в обґрунтування його позиції та висновків Акта перевірки щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп», а також щодо завдання шкоди Державному бюджету внаслідок таких правовідносин позивача із ТОВ «Ліга-Груп» - жодних документів суду не надав), та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку, що:

- відповідачем не було жодними допустимими доказами по справі доведено завдання будь-якої шкоди Державному бюджету внаслідок здійснення правовідносин між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» (а саме, на вимогу ухвали суду від 30.04.2013 р. про відкриття провадження у справі № 826/6242/13-а, відповідачем не було надано копії декларацій з податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп» за перевіряємий період з додатком № 5 щодо визначення податкових зобов'язань в розрізі позивача, та копії декларацій по податку на прибуток за перевіряємий період по ТОВ «Ліга-Груп», а також відомостей з бази ДПА України щодо визначення (або не визначення) контрагентом позивача ТОВ «Ліга-Груп» податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем);

- відповідачем не було роз'яснено та доведено суду, яким саме чином та на підставі яких нормативних актів позивач має нести відповідальність за порушення, встановлені самим же податковим органом в Акті перевірки контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп», судові рішення по якому відсутні;

- відповідачем не надано доказів, що факти порушення норм законодавства суб'єктом господарювання ТОВ «Ліга-Груп», які викладені в Акті перевірки, визнані в судовому порядку. А відтак, оскільки Акт перевірки це документ який висвітлює позицію контролюючого органу, але не має юридичних наслідків, тому тільки податкові повідомлення-рішення, правомірність прийняття яких встановлюється судом, мають юридичні наслідки і є обов'язковими для виконання судами в своїх рішеннях.

Таким чином, висновки відповідача в Акті перевірки не можуть слугувати підставою для визнання правочинів між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» з ознаками нікчемності.

По суті здійснених позивачем правовідносин із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» з матеріалів справи вбачається наступне.

Позивачем ТОВ «РС-Буд» (Покупцем) був укладений Договір поставки № 01/091 від 01.09.2011 року із ТОВ «Ліга-Груп» (Продавцем), згідно умов якого Продавець мав продати, а Покупець купити (оплатити) товар: будівельні матеріали згідно рахунків-фактури.

На виконання зазначеного договору контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» були виписані на адресу позивача податкові накладні: № 51 від 02.09.2011 року, № 52 від 12.09.2011 року, № 53 від 27.09.2011 року, № 54 від 30.09.2011 року, № 4 від 06.10.2011 року, № 6 від 20.10.2011 року, № 53 від 24.10.2011 року, № 91 від 31.10.2011 року, № 92 від 31.10.2011 року, № 87 від 18.11.2011 року, № 88 від 22.11.2011 року, № 14 від 06.12.2011 року, № 58 від 15.12.2011 року, № 56 від 21.12.2011 року, № 59 від 22.12.2011 року, № 108 від 28.12.2011 року - на загальну суму ПДВ 41 371 грн., що була включена позивачем до складу податкового кредиту: у вересні 2011 р. в сумі 9 018 грн., у жовтні 2011 р. в сумі 2 512 грн., у листопаді 2011 р. в сумі 453 грн., у грудні 2011 р. в сумі 29 388 грн.

Розрахунки із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» було здійснено позивачем у повному обсязі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок контрагента, що не заперечувалося відповідачем в Акті перевірки.

Вказані операції були відображені в деклараціях, згідно яких позивач сплатив всі належні податки.

Згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть апріорі бути доказовою базою при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили), якого відповідачем в даному випадку надано не було. А отже, висновки, викладені в Акті перевірки, повинні підтверджуватися контролюючим органом в судовому засіданні допустимими доказами.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби в Україні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади з питань оподаткування, виданими в межах їх повноважень.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, під час здійснення правовідносин позивача із ТОВ «Ліга-Груп», зазначений контрагент був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента.

Крім того, як зазначалося вище, відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо невизначення контрагентом позивача ТОВ «Ліга-Груп» сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно жодними допустимими доказами не було доведено суду, що за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Ліга-Груп» було завдано шкоди Державному бюджету.

Натомість позивачем на підтвердження товарності таких операцій з контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» щодо поставки товару: будівельних матеріалів, було надано до матеріалів справи належним чином оформлені первинні та інші документи, а саме: договір, рахунки фактури, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, податкові накладні, виписки по банківському рахунку.

Щодо висновку відповідача про недійсність укладених позивачем із ТОВ «Ліга-Груп» правочинів, податковий орган посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття «недійсного» та «нікчемного» правочинів.

Відповідно до частини першої ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

З приводу наведеного суд вважає, що оскільки відповідачем не надано допустимих доказів визнання укладених позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» правочинів недійсними, посилання на їх фіктивність є безпідставним та до уваги братися не може.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважаться таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Крім того, суд зазначає, що при здійсненні висновків в Акті перевірки відповідачем не було враховано, що із прийняттям Закону України 2 грудня 2010 року № 2756-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», ст. 228 Цивільного кодексу України була доповнена частиною третьою наступного змісту:

«У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Тобто, зазначені правочини після 01.01.2011 року мають визнаватися не нікчемними, а оспорюваними.

Проте, як видно з наявних матеріалів справи, відповідного рішення суду щодо визнання спірного правочину недійсним ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надано не було, що відповідно виключає право контролюючого органу посилатися на частину другу ст. 215 Цивільного кодексу України у висновках Акта перевірки.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частіші.

Також, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного га всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, укладені між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» правочини не віднесені законом до нікчемних, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, неправомірно виходив з фіктивності (нікчемності) спірних правочинів, а висновок про те, що зазначені угоди очевидно суперечать інтересам держави та суспільства не підтверджений відповідачем допустимими доказами та рішеннями суду про визнання їх такими.

В силу положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також, відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: «…при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі».

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем не було надано суду доказів наявності вироку суду відносно посадових осіб ТОВ «Ліга-Груп».

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, такий зв'язок між витратами на придбання товару в ТОВ «Ліга-Груп» (будівельних матеріалів), що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг (товару), був відповідними доказами доведений позивачем суду, а саме при використанні такого придбаного товару в господарській діяльності, оскільки основним видом господарської діяльності позивача є саме будівництво.

Враховуючи викладене, та зважаючи на наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп», що в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, та рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідно зазначені суми ПДВ, сплачені по правовідносинах із ТОВ «Ліга-Груп», були правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у перевіряємому періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, станом на 02.07.2013 р. відповідачем ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС не було виконано вимог ухвали суду від 30.04.2013 р. про відкриття провадження у справі № 826/6242/13-а та не було надано суду документальних підтверджень викладеної в Акті перевірки позиції щодо фіктивної діяльності контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп», та завдання шкоди Державному бюджету внаслідок таких взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп».

Суд також не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що позивач зобов'язаний нести відповідальність за порушення, встановлені податковим органом по його контрагенту, які не підтверджуються будь-яким іншим чином, крім висновків самого ж податкового органу в Акті про неможливість проведення перевірки такого контрагента.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, мають право:

- давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

- висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Проте, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС не було використано його права щодо документального підтвердження нормативно-правової позиції, викладеної в Акті перевірки (заперечення на позовну заяву не подавалося), а також не виконано обов'язку щодо надання на вимогу ухвали суду витребовуваних документів, а тому суд розглянув дану адміністративну справу за наявними у ній доказами.

Крім того, суд наголошує на тому, що всіма податковими органами ДПС України при їх роботі застосовується Автоматизована інформаційна система (АІС) «Податки», яка створена для зручнішого, оперативного та всебічного обліку нарахування, надходження податкових платежів та контролю за виконанням податкового законодавства в Україні.

АІС «Податки» включає в себе функціональні підсистеми, комплекси задач, задачі та функції, які використовуються у структурних підрозділах ДПС районного рівня у вигляді системи взаємопов'язаних АРМ спеціалістів-податківців відповідних управлінь:

- АРМ інспектора по обліку (реєстрація платників);

- АРМ обліку надходжень до бюджету («Держдоходи»);

- АРМ реєстрації бухгалтерської звітності;

- АРМ складання звітності;

- АРМ контроль та аудит;

- АРМ «Податки в Україні» (чинні закони України);

- АРМ «Валютна інспекція».

Основними функціями АІС «Податки» є такі:

- облік платників на підставі статутних документів (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і т.ін.);

- збір інформації про відкриття рахунків у банках платниками. Ця функція виконується на підставі письмових повідомлень про відкриття та закриття рахунків, які надходять з банківських установ у триденний термін (згідно з Інструкцією № 3 Національного банку України «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»);

- отримання інформації про внесення та виключення платників з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України. Ця інформація надходить з органів статистики, районної адміністрації та Арбітражного суду;

- збір інформації про економічну діяльність підприємств. Ці повідомлення формуються на підставі бухгалтерської звітності, яка регулярно надається підприємствами до податкової адміністрації;

- оперативне отримання даних про надходження грошових коштів про сплату податків. Ця інформація подається у формі платіжних повідомлень та реєстру надходжень з банківських установ;

- проведення перевірок правильності сплати податків згідно з планами перевірок та за замовленням;

- формування звітності до Головної, міської та обласної податкової служби;

- економічний аналіз діяльності податкової служби та стану обслуговуваного району.

Інформація, яка була введена і проконтрольована, зберігається в БД, яка далі використовується для отримання всіх видів вихідних документів.

Завдяки автоматизації наведених функцій, створенню на їх базі АІС «Податки» у ДПС районного рівня, працівникам ДПС можливо своєчасно отримувати достовірну та повну інформацію для виконання своїх функціональних обов'язків, що відповідно забезпечує:

- вдосконалення оперативності роботи та продуктивності праці податкових інспекторів;

- підвищення достовірності даних щодо обліку платників податків і ефективності контролю за додержанням податкового законодавства;

- оперативне отримання даних про надходження податків (за кожним платником податків або їх групою, за кожним видом податку або групою податків) за запитом на будь-яку дату обліку на будь-яких вертикальних рівнях системи управління оподаткуванням;

- поліпшення якості та підвищення оперативності бухгалтерського обліку;

- поглиблений аналіз динаміки надходження сум податків і можливість прогнозування цієї динаміки;

- забезпечення повного й своєчасного інформування податкових адміністрацій усіх рівнів про податкове законодавство на будь-яку дату обліку, починаючи з поточної і раніш;

- своєчасне інформування адміністрації території, яка обслуговується ДПС, про надходження податків і додержання податкового законодавства;

- скорочення обсягу паперового документообігу;

- підвищення оперативності та якості рішень, які приймаються щодо керування оподаткуванням з метою підвищення ефективності його функціонування.

Таким чином, завдяки функціонуванню зазначеної інформаційної системи АІС «Податки», в податкових органів всіх рівнів ДПС України є можливість вільно отримувати та відповідно надавати на вимогу суду необхідну інформацію щодо стану визначення та сплати суб'єктами господарювання податкових зобов'язань до Державного бюджету, та звітування суб'єктами господарювання до податкових органів щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів для здійснення задекларованих видів діяльності.

Проте, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС, в порушення вимог ч. 1, ч. 4 ст. 71 КАС України, що зобов'язують суб'єкта владних повноважень надавати до матеріалів справи всі документи та докази на підтвердження правової позиції, які можуть бути використані судом при розгляді справи, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, не було надано до матеріалів справи документальних підтверджень викладеної в Акті перевірки позиції щодо фіктивної діяльності контрагента позивача ТОВ «Ліга-Груп» (яка б підтверджувалась відповідним рішенням (вироком) суду), та завдання шкоди Державному бюджету внаслідок таких взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» (яка б підтверджувалась даними (податковими деклараціями) щодо не визначення та не сплати до бюджету податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із позивачем).

Також, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 112 11 13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», вбачається тенденція до індивідуалізації кваліфікації дій платників податків з формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на добросовісність такого платника. У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника ПДВ його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента. При цьому обізнаність платника податку щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів, необхідно з'ясувати з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2013 р., контрагент позивача ТОВ «Ліга-Груп» не є ліквідованим та не перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, а відповідно продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в порушення вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 71 КАС України, не виконав вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі щодо надання відповідних документів на підтвердження його правової позиції (жодних заперечень надано не було), та не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220.

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 6 ст. 71 КАС України, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 11.12.2012 р. № 0004592220 та від 01.03.2012 р. № 0001092220.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Буд» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 520,03 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 02.07.2013 р.