Постанова № 32173061, 25.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа №805/8223/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Медведєв В.Ю.

представника відповідача: Сєрякова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення №4777/32270533 від 30 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля» (надалі - позивач, ДП «Артемвугілля») звернулось до суду з позовом (вх.№5556/13 від 18.04.2013р.) до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (надалі - відповідач) про визнання дій неправомірними та скасування рішень (з урахуванням змін та уточнень).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. провадження у справі №805/5374/13-а було відкрито.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. позовні вимоги були роз'єднані у самостійні провадження.

За наслідками автоматичного розподілу справ між суддями, справа №805/8223/13-а за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення №4777/32270533 від 30.11.2012р. - передана на розгляд судді Куденкову К.О.

Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням пені та застосуванням штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення порядку нарахування штрафних санкцій і пені при прийнятті спірного рішення, відсутність погодження відповідачем з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, порушення строків прийняття спірного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.06.2013р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також представник позивача зазначив, що відповідач міг направити сплачені позивачем на погашення поточної заборгованості грошові кошти в рахунок погашення недоїмки всупереч призначення платежу.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірне рішення правомірними. Відповідач зазначає, що спірне рішення прийнято відповідно до вимог «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №994/18289, та яка погоджена Головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Директором Державного центру зайнятості - керівником виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Міністром праці та соціальної політики України, Головою Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, В. о. Директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, заступником Голови Федерації профспілок України, Директором Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Віце-Президентом Спілки орендарів і підприємців України.

Відповідач зазначає, що частиною 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Представник відповідача у судовому засіданні від 25.06.2013р. адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДП «Артемвугілля» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32270533, місцезнаходження 84601, Донецька область, м. Горлівка, просп. Леніна, 13, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія А00 №298084 та довідкою АБ №566267 з ЄДРПОУ від 29.11.2012р.

Позивачем подана до відповідача звітність з єдиного внеску за березень 2012р., якою визначена загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті всього у розмірі 14 576 629,90 грн., у тому числі 36,76-49,7% - 12 772 149,41 грн.

З картки особового рахунку платника єдиного внеску вбачається, що, на момент настання кінцевого строку сплати єдиного внеску за березень 2012 року, у позивача була переплата з єдиного внеску. З урахуванням вказаної переплати, у зв'язку із несвоєчасною сплатою єдиного внеску за березень 2012р., у позивача виникла недоїмка з єдиного внеску у розмірі 5 281 983,81 грн., яка була погашена 11.05.2012р.

30 листопада 2012 року відповідачем прийнято спірне рішення №4777/32270533, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф у розмірі 528 198,38 грн. та нарахована пеня у розмірі 110 557,70 грн. за період з 20.04.2012р. по 11.05.2012р.

До матеріалів справи надано розрахунок фінансових санкцій та пені до вказаного рішення, із якого вбачається, що штраф застосовано після погашення у повному обсязі зазначеної недоїмки з єдиного внеску у розмірі 5 281 983,81 грн. за березень 2012р., а пеня нарахована з урахуванням фактичної кількості днів затримки сплати єдиного внеску за вказаний період.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, у тому числі рішенням Пенсійного фонду України від 28.03.2013р. №7956/09-10 про результати розгляду скарги, яке отримане позивачем 03.04.2013р., про що мається відповідна відмітка на копії цього рішення.

Статтею другою Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються у тому числі за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, про що зазначено у ст.3 зазначеного Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 5 ст.9 зазначеного Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду.

За приписами ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою ст.12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 6 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ч.10 ст.25 зазначеного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Частиною 16 зазначеної статті передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, посилання позивача на порушення строків прийняття спірного рішення є безпідставним.

Відповідно до пп.7.2.2 п.7.2 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №994/18289, в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення, встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Спірне прийнято після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки за базовий звітний період березень 2012р.

Суд зазначає, що при прийнятті спірного рішення відповідач дотримався вказаних приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» або «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачають погодження органами Пенсійного фонду України з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики або його територіальними органами рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Також, суд зазначає, що за приписами ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Направлення платником грошових коштів на погашення поточних зобов'язань шляхом визначення відповідного призначення платежу - за приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не може змінювати направлення цих коштів на сплату недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, відповідач правомірно застосував спірним рішенням штраф на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нарахував пеню згідно ч.10 ст.25 вказаного Закону.

З урахуванням викладеного, перевіривши спірне рішення згідно частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення №4777/32270533 від 30 листопада 2012 року - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 25 червня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 27 червня 2013 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.