Ухвала суду № 32171877, 02.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

02.07.2013Справа №5002-19/ 6016.3-2010

За заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим, АР Крим, м.Сімферополь

до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Кримспецсільгоспмонтаж», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 00911186)

про банкрутство

Суддя Мокрушин В.І.

Представники сторін:

Ліквідатор - Заєвський В.Г. - арбітражний керуючий

від ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" - Поляков Д.О. - представник, дов. б/н від 08.11.2012

від ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - представник, дов. № 2888 від 06.04.2010

від ВВД ФСС З ТВП - Слуцька Ю.В. - гол. спец. юр. відділу, дов. № 3 від 15.01.2013

від ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" - Шемет З.В. - представник, дов. № 02-08/11 від 08.11.2012

від в/ч А3674 - Васік О.В. - пом. командира, дов. № 22 від 04.01.2013

від ФСС від НВВ та ПЗУ - Лемтюжнікова Н.В. - гол. спец. ю/к, дов. № 01-15 від 04.01.2013

від ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - представник, дов. б/н від 15.12.2010

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Кримспецсільгоспмонтаж» у зв'язку з наявністю заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У судовому засіданні було розглянуто скаргу Роздольненського районного центру зайнятості на дії ліквідатора.

Ліквідатор у судовому засіданні щодо задоволення вказаної скарги кредитора усно заперечував.

Скаржник явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про причини неприбуття суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.

З матеріалів справи судом вбачається наступне.

Скарга Роздольненського районного центру зайнятості вмотивована порушенням ліквідатором визначення черговості погашення вимог даного кредитора.

Так, грошові вимоги даного кредитора у сумі 4490,38 грн. визнані ліквідатором у повному обсязі та включені до четвертої черги погашення.

Проте, на думку кредитора, вказані грошові вимоги, як вимоги, які виникли із зобов'язань зі сплати страхових внесків, мають відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» бути включені до другої черги погашення вимог кредиторів.

Розглянувши вказану скаргу на дії ліквідатора, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами, далі Закон) визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Згідно ч.1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

За результатами розгляду таких вимог у попередньому засіданні господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (ст.15 Закону).

Грошові вимоги, які виникають після порушення справи про банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства, відповідно до ст. 1 Закону є поточними вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону, встановлено, зокрема, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

Згідно позиції Севастопольського апеляційного господарського суду, викладеної у постанові від 25.04.2013 у даній справі, закон не наділяє ліквідатора правом самостійно включати до реєстру вимог поточних кредиторів, якщо вони не були встановлені (визнані) судом. Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.07.2011 у справі №24/269б.

Так, дотримуючись даної правової позиції суду вищої інстанції, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення вказаного кредитора-скаржника до господарського суду із відповідною заявою щодо включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів, як і доказів розгляду раніше судом першої інстанції його заяви про визнання кредиторських вимог.

Крім того, згідно доводів суду апеляційної інстанції, викладених у відповідній постанові, визнання судом першої інстанції вимог визначеного кредитора без розгляду інших кредиторських вимог порушує права інших кредиторів.

З урахуванням викладеного, суд у задоволенні скарги Роздольненського районного центру зайнятості на дії ліквідатора відмовляє.

Керуючись ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

· У задоволенні скарги Роздольненського районного центру зайнятості на дії ліквідатора банкрута Відкритого акціонерного товариства «Кримспецсільгоспмонтаж» - арбітражного керуючого Заєвського В.Г. відмовити.

Суддя В.І. Мокрушин