Рішення № 32171728, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7821/13 18.06.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного машинобудування»До Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»Простягнення 5 357 754,65 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ущапівський А.В. - за дов.

від відповідача Дороніна О.М., Шикеринець Р.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» 4 867 880,60 грн. основного боргу, 395564,74 грн. пені, 79329,70 грн. 3% річних, 14979,61 грн. інфляційних витрат, а всього 5 357 754,65 грн. заборгованості за договором № 110701957 від 28.07.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 3 867 880,60 грн., 395564,74 грн. пені, 79329,70 грн. 3% річних, 14979,61 грн. інфляційних витрат, а всього 4 357 754,65 грн. заборгованості за договором № 110701957 від 28.07.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 4 357 754,65 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 27.05.2013 № 4638/6.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2011р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством «Коростенський завод хімічного машинобудування» було укладено договір № 110701957 про закупівлю за державні кошти.

За результатами проведених 30 березня 2012р. чергових Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного машинобудування» були прийняті наступні рішення щодо:

- зміни типу та найменування відкритого акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного машинобудування» на публічне акціонерне товариство «Коростенський завод хімічного машинобудування», скорочене найменування - ПАТ «Хіммаш»;

- внесення змін до Статуту товариства та затвердження його в новій редакції, (копія з Протоколу № 17 від 30.03.2012 року чергових Загальних зборів акціонерів ВАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» знаходиться в матеріалах справи).

На виконання програми дії для приєднання України до Європейської енергетичної хартії, що передбачала в тому числі реформування НАК «Нафторгазу України», Дочірню компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафторгаз України» було реорганізовано шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.12 N360-p «Про реорганізацію дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України», наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 18.07.12 №530 «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». У відповідності до вищевказаного наказу було припинено діяльність Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом її реорганізації - перетворення у Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"). Згідно п.7 цього наказу було визначено, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є правонаступником Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Згідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язався поставити товар на протязі 2011-2012 роках згідно Специфікації на товари, яка наведена в Додатку 1 до цього Договору, що є в свою чергу невід'ємною частиною вищевказаного Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити такі товари.

Разом з Договором Сторони погодили та підписали Специфікацію на товари (Додаток № 1 до Договору) на поставку товару на загальну суму 15 480 000,60 грн. з ПДВ.

Згідно п.5.1. Договору Позивач здійснює поставку товару Відповідачу в термін: на протязі року з дати укладення Договору, але не пізніше 30-ти календарних днів після надання Відповідачем рознарядки.

Згідно п.5.2. Договору Позивач здійснює поставку товару зазначеного в Специфікації на товари в місця призначення по території України відокремленим підрозділам Відповідача, згідно рознарядки, в якій вказується поштова адреса місця поставки та кількість товару.

У відповідності до п.5.3. Договору умови поставки товарів зазначені в додатку №2 до цього Договору, що є в свою чергу невід'ємною частиною вищевказаного Договору.

Згідно п.1. додатку №2 Позивач здійснює поставку товару, зазначеного в специфікації, відокремленим підрозділам Відповідача, на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» ІНКОТЕРМС 2000 року, згідно рознарядки.

Відвантаження Позивачем товарів не вказаних в рознарядках Відповідача не допускаються (п.2 додатку №2).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору та додатків до нього, Позивач виготовив та на протязі 2011-2012 років поставив згідно отриманих рознарядок товар у повному обсязі на загальну - 15 480 000,60 грн. з ПДВ, а відокремлені підрозділи Відповідача отримали даний товар у повному обсязі.

Позивач на виконання умов Договору виготовив та поставив товар у повному обсязі та в строк, що підтверджується рознарядками від 04.08.2011 за № 8249/13-008, від 08.09.2011 № 9480/13-008, від 27.10.2011 № 11618/13-008, від 14.11.2011 № 12262/13-008, від 26.12.2011 № 14012/13-008, від 04.04.2012 № 3336/13-008, від 06.07.2012 № 6590/13-008 та товарно-транспортними накладними до них, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суду доведено, що позивач виконав у повному обсязі свої зобов'язання належним чином згідно умов договору № 110701957 про закупівлю товарів за державні кошти від 28.07.2011, та додатків до нього.

Відповідно до п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати товару відповідачем по фату поставки товару на протязі 45-ти календарних днів.

На час звернення Позивача до суду, за поставлений товар згідно вказаних рознарядок та накладних, відповідачем було здійснено часткове погашення виниклої заборгованості в сумі 10 612 120,00 грн. з ПДВ.

В процесі розгляду справи суду надані докази частково погашення відповідачем заборгованості, а саме основної суми у розмірі 1 000 000 грн., тому за розрахунком Позивача сума основного боргу відповідача складає 3 867 880,60 грн.

Згідно п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

28.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Коростенський завод хімічного машинобудування» та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» було укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №1110701957.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори № 110701957 є договорами поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно умов договору, постачальник зобов'язувався у 2011-2012 роках поставити покупцеві товари: вентилі, крани, клапани та подібні вироби (крани кульові), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п.10.1. договору строк дії договору встановлений протягом одного року з моменту підписання, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Матеріали справи свідчать, що Позивач, свої обов'язати щодо поставки товару виконав належним чином та у повному обсязі.

Проте відповідач розрахунки за поставлений товар відповідно до умов договору не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суду доведено та підтверджено документально, що на момент розгляду справи Відповідачем не сплачена сума боргу в розмірі 3 867 880,60 грн.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором від 28.07.2011р. № 110701957 про закупівлю за державні кошти у сумі 3 867 880,60 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідачів підлягає стягненню 79329,70 грн. 3% річних 14979,61 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 395564,74 грн. не задовольняється судом з наступних підстав.

Відповідно до ч.І ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. В ч.4 вказаної статті ГК України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Отже, вказана норма ГК України передбачає лише, що встановлення розміру санкції (пені) Залежить від облікової ставки НБУ і розмір пені має та повинен встановлюватись за погодженням сторін згідно умов укладеного між ними договору.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня сплачується на користь одержувача коштів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону). Суб'єктами, на яких розповсюджуються положення цього Закону є підприємства, установи та організації незалежно від їх форм власності та господарювання, що є свідченням того, що положення вказаного Закону розповсюджуються, в тому числі, на взаємовідносини Позивача та Відповідача за Договором № 110701957 від 28.07.2011р.

Відповідно до п.2.1 чинного Роз'яснення ВАСУ від 29.04.1994 №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягненню не підлягає.

Таким чином, зміст положень законодавства України дає підстави стверджувати про те, що суб'єкти господарювання можуть застосувати санкцію у вигляді стягнення пені за невиконання чи несвоєчасне виконання грошового зобов'язання лише за умови, що стягнення такої пені та її розмір визначений та встановлений умовами договору між цими суб'єктами.

Умовами Договору № 110701957 від 28.07.2011р. не передбачено застосування Позивачем по відношенню до Відповідача санкції у вигляді стягнення пені за невиконання чи несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за цим договором, що є свідченням того, що у Позивача відсутні жодні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені за цим договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог в частині стягнення основного боргу, індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 867 880,60 грн. основного боргу, 79329,70 грн. 3% річних та 14979,61 грн. індексу інфляції. В частині стягнення пені суд відмовляє з підстав викладених вище.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного машинобудування» (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б.Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 00217679) 3 867 880 (три мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 60 коп. основного боргу, 79329 (сімдесят дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 70 коп. 3% річних, 14 979 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 61 коп. інфляційних витрат, 63 781(шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн.27коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03.07.2013р.