Рішення № 32170230, 13.06.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4218/13-ц

2/296/2033/13

Рішення

Іменем України

"13" червня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

при секретарі Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Торгівельної компанії «А.Т. Трейдінг» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути 150000,00 грн. боргу з ОСОБА_2 і ТК «А. Т. Трейдінг» по договору позики від 11.01.2011 року забезпеченого договором поруки від 11.01.2011 року, шляхом звернення стягнення на майно співвідповідачів, а саме на приміщення гаражу № 13 в гаражному кооперативі «Смолянка», за адресою перший провулок Льва Толстого, 42 в м. Житомирі, площею 25 м.кв. та приміщення їдальні, літ. «Б», двоповерхове приміщення з підвалом, площа корисна - 696,9 м.кв., площа забудови - 338,8 м.кв., розташованої за адресою: смт. Кам'яний Брід, вул. Кірова, 5, Баранівський район, Житомирської області відповідно.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11.01.2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно із яким ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у власність кошти в сумі 150000,00 грн., а останній зобов'язувався повернути їй суму коштів готівкою в строк до 01.06.2011 року.

11.01.2011 року між позивачкою та ТК «А. Т. Трейдінг» було укладено договір поруки, згідно умов якого товариство поручається перед ОСОБА_1 за виконання ОСОБА_2, своїх зобов'язань, які виникли за договором позики від 11.01.2011 року.

Сторони в договорі позики та договорі поруки погодили, що боржник та поручитель за відповідними зобов'язаннями відповідають майном, а саме приміщенням гаражу № 13 та приміщенням їдальні літ. «Б».

Оскільки останні в добровільному порядку відмовляються повернути позику, а звернення стягнення на майно передбачене умовами договорів позики і поруки, позивач змушена була звернутись із вказаними вимогами до суду.

В судове засідання позивач не з'явилася, до суду надійшла заява її представника про розгляд справи без його участі, де зазначено про повне підтримання позовних вимог з підстав викладених в позовній заяві.

Співідповідачі в судове засідання не з'явились, від їх представників надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 січня 2011 року між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено договір позики.

Відповідно до даного договору, ОСОБА_1 (позикодавець) передала ОСОБА_2 (позичальник) у власність кошти в сумі 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч) на умовах, викладених в договорі, а позичальник прийняв ці кошти.

Пунктом 3 договору визначено, що зазначену суму грошей позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві готівкою в строк до 01.06.2011 року, а позикодавець прийняти гроші.

Факт передачі зазначеної суми коштів підтверджується розпискою ОСОБА_2, відповідно до умов встановлених пунктом 2 договору.

Відповідно до пункту 4 договору, позичальник гарантує позикодавцю повернення отриманої позики майном, що належить йому на праві власності, на яке може бути звернено стягнення у разі невиконання своїх зобов'язань, щодо повернення отриманої позики, а саме: приміщення гаражу № 13 в гаражному кооперативі «Смолянка», за адресою перший провулок Льва Толстого, 42 в м. Житомирі, площею 25 м.кв..

В подальшому з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 11 січня 2011 року між позивачкою (позикодавцем) та ТК «А. Т. Трейдінг» було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель (ТК «А. Т. Трейдінг» у формі ТОВ) поручається перед кредитором (ОСОБА_1В.) за виконання ОСОБА_2, своїх зобов'язань, які виникли за договором позики від 11.01.2011 року, укладеним між кредитором та боржником.

Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку в повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зазначеного зобов'язання боржником.

Згідно розділу 3 договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в пункту 4 цього договору.

Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4.1 договору поруки, сторони домовились, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч) майном, а саме: приміщення їдальні, літ. «Б», двоповерхове приміщення з підвалом, площа корисна - 696,9 м.кв., площа забудови - 338,8 м.кв., розташованої за адресою: смт. Кам'яний Брід, вул. Кірова, 5, Баранівський район, Житомирської області.

Приписами пункту 4.2 наведеного договору встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за основним договором, кредитор має право безпосередньо звернути стягнення на все майно поручителя.

Однак, незважаючи на досягнуті та зафіксовані у договорах домовленості, позичальник та поручитель свої зобов'язання по поверненню позики перед позивачкою, станом на день звернення до суду, не виконали.

Зобов'язанням, за ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, зокрема, виникають з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачив законодавець, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Кодексу, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тобто, основним юридичним фактом, на підставі якого виникають зобов'язальні правовідносини, є цивільно-правовий договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Тобто договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу.

Стаття ж 3 ЦК України визначає загальні засади цивільного законодавства, тобто загальні принципи цивільного права. Принципами права визнаються такі відправні /основні/ положення, які виражають найважливіші закономірності розвитку права, визначають його головні риси, характеризуються найвищим рівнем імперативності та загальною значимістю, відбивають об'єктивну необхідність побудови і зміцнення певного суспільного ладу.

Серед основних загальних засад цивільного законодавства також названий принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору та застосуванні до контрагентів заходів цивільно-правової відповідальності. Цей принцип закріплений також в статті 627 ЦК України та повною мірою кореспондується із засадами диспозитивності, що є стрижневим для регулювання цивільно-правових відносин.

Оскільки суб'єкти цивільних правовідносин є автономними, тобто незалежними в майновому, організаційному та адміністративному відношеннях, вони здійснюють належні їм права на власний розсуд, у тому числі при укладенні договору.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В даній нормі ЦК України сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору, тобто сторони у договорі мають право відступати від положень, що визначенні цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень.

Свобода договору, зокрема, також включає право сторони укладати як договори, передбаченні законом /поіменовані договори/, так і договори, які законом не передбаченні, але йому не суперечать /не поіменовані/; визначати способи забезпечення договірних зобов'язань; можливість установлювати форми відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

Свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погодженні, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові в силу чинного законодавства.

Відтак, наведенні вище положення договорів позики та поруки не суперечать чинному законодавству, а також відповідають волі, інтересам та намірам позивачки та співвідповідачів, оскільки були погодженні ними під час підписання відповідних правочинів.

На час звернення до суду вказані договори ніким не оспорені та не визнанні недійсними.

Приписами частини 1 статті 554 встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так, відповідно до наведеної норми у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до пункту 3.1 вищевказаного договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно до положень статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників, відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

У свою чергу, згідно частини 1 статті 346 ЦК України право власності, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 346, 392, 626-629 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Торгівельної компанії «А.Т. Трейдінг» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на майно - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та Торгівельної компанії «А. Т. Трейдінг» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22058566, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 21) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 10014, АДРЕСА_2) 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, шляхом звернення стягнення на майно ОСОБА_2 та Торгівельної компанії «А. Т. Трейдінг» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: приміщення гаражу № 13 в гаражному кооперативі «Смолянка», за адресою перший провулок Льва Толстого, 42 в м. Житомирі, площею 25 м.кв. та приміщення їдальні, літ. «Б», двоповерхове приміщення з підвалом, площа корисна - 696,9 м.кв., площа забудови - 338,8 м.кв., розташованої за адресою: смт. Кам'яний Брід, вул. Кірова, 5, Баранівський район, Житомирської області відповідно.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 10014, АДРЕСА_2) 750,00 (сімсот п"ятдесят) грн. понесених судових витрат.

Стягнути з Торгівельної компанії «А. Т. Трейдінг» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22058566, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 21) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 10014, АДРЕСА_2) 750,00 (сімсот п"ятдесят) грн. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Р. А. Галасюк