Рішення № 32169376, 26.06.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/1068/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.06.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Ульяніч І.В.

при секретарі Михайловській Р.О.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" "про визнання правочину недійсним та повернення коштів", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Авто Просто" про визнання правочину недійсним та повернення коштів, в обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 26.02.2013 року між позивачем та відповідачем ТОВ "Авто Просто", було укладено договір № 700541 з додатками на придбання автомобіля "ZAZ Lanos" вартістю 80960,00 грн. Перед укладенням договору позивач ознайомилась із його змістом, проте мало що зрозуміла з нього, тому не усвідомила істотні умови договору. На її питання консультант ТОВ "Авто Так", переконав її, що найближчим часом вона отримає автомобіль. Згідно умов договору вона сплатила загальною сумою 22731,98 грн., проте автомобіля вона так не отримала, так як сплатила кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. Звернувшись до відповідача з метою з'ясування причин не надання автомобіля, отримала пояснення про відсутність у відповідача грошей. Крім того, позивачу було запропоновано сплачувати щомісячні платежі для того, що б гарантовано отримати автомобіль, але і ці умови не змінили ситуацію. Тому позивач вважає що вказаний договір, був укладений під впливом обману, вона отримала не четку, неправдиву інформацію, просила суд визнати укладений договір недійсним та стягнути сплачені внески на загальну суму в розмірі 22731,98 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ "Авто Просто" в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу у відповідності зі ст. 224 ЦПК України з проведенням заочного розгляду справи .

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, між сторонами склалися правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України.

В судовому засіданні було встановлено, що 26.02.2013 року року між позивачем та відповідачем ТОВ "Авто Просто" був укладений договір № 700541 з додатками. Відповідно до ст. 1 вказаного Договору, предметом цієї угоди є надання Учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак. Договір укладається шляхом його підписання сторонами договору та підписання додатку № 1, який є невідємною частиною договору. Авто Просто є товариством, що надає фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах АвтоТак. Авто Просто забезпечує придбання автомобіля за рахунок об'єднання грошових коштів учасників на умовах договору та у відповідності до Внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених договором № 700541 ОСОБА_1 мала придбати автомобіль марки "ZAZ Lanos" вартістю 80960,00 грн. (а.с. 9-13, 14,15).

На виконання умов договору № 700541 позивач ОСОБА_1 сплатила відповідачу винагороду за послуги пов'язані з включенням договору до системи у розмірі 1 365,99 грн.; винагороду пов'язану з включенням договору до системи АвтоТак у розмірі 5 000,00 грн.; винагороду пов'язану з включенням договору до системи АвтоТак у розмірі 15 000,00 грн.; щомісячний платіж у розмірі 1 365,99 грн., отже, загальна сума сплачених позивачем коштів становить 22 731,98 грн., що підтверджується квитанціями (а.с. 17,18,19,20).

Згідно ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 ЦК україни - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 1 вказаного договору, предметом цієї угоди є надання Учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання Автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак. Договір укладається шляхом його підписання сторонами договору та підписання додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

З наведеного слід зробити висновок, що між сторонами укладено правочин, предметом якого є надання послуг.

Статтею ст. 4 Договору № 700541 ОСОБА_1 (Учасник) зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені договором про адміністрування, в порядку та строки, визначені договором, зокрема:

- сплатити винагороду за послуги, пов'язані з включенням договору до системи АвтоТак та формуванням групи протягом 10 (десяти) днів після повідомлення товариством Учаснику номера групи, до якої він належить, та дати створення групи (З % + ПДВ, що в даному випадку становить 2 914,56 грн.);

- сплатити винагороду адміністратора за послуги, пов'язані з передачею автомобіля учаснику, після надання Права на отримання автомобіля (З % + ПДВ); щомісячно не пізніше 15-го числа кожного місяця сплачувати періодичні платежі (1,1905 %) разом із щомісячною винагородою (0,415 + ПДВ); виконувати інші зобов'язання, передбачені договором.

Фінансова послуга, що надається Товариством, передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу Автомобілів між учасниками групи.При цьому Договір про адміністрування або правочин або договір як термін в договорі має таке значення - це укладений в письмовій формі договір про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (Автомобілів) у групах, згідно з яким Товариство за винагороду зобов'язується забезпечити придбання Автомобіля Учаснику за рахунок об'єднаннях періодичних платежів учасників групи, а Учасник зобов'язується сплатити загальну кількість періодичних платежів, необхідних для повної оплати поточної ціни Автомобіля та вартість послуги (Винагороду Товариства).

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що діяльність ТОВ "Авто Просто" вводить споживача в оману, оскільки формується виключно на коштах учасників програми, без залучення коштів ТОВ "Авто Просто". Оплата послуги здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник, який отримав послугу, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує послуги іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання послуги, яка надавалась не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати послуги позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Разом з цим не можна погодитись з позовними вимогами в частині про визнання договору недійсним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Під час розгляду спору було встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, тому суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Таким чином, оспорюваний договір є нікчемним внаслідок того, що його недійсність передбачена законом, тому він не підлягає визнанню недійсним.

Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, то з відповідача на користь позивачки слід стягнути 22731,98 грн., сплачених за спірним договором відповідає вимогам закону.

Тому позовні вимоги в частині зобов"язання повернення на користь позивача сплаченого нею внеску в розмірі 22731,98 грн. підлягають задоволеню.

Так як суд розглядає справу у межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, згідно ст. 11 ЦПК України, то суд проаналізовавши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволеню, із зазначених вище підстав.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір 229,40 грн., так як позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" "про визнання правочину недійсним та повернення коштів" - задовольнити частково.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", яке розташоване за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, буд.24, корпус 1, 3-й поверх, ЄДРПОУ 35509011 на користь ОСОБА_1 22731,98 грн., сплачені згідно договору № 700541 від 26.02.2013 року. .

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", яке розташоване за адресою: 01601, м.Київ, вул. Воровського, 24, корпус 1, 3-й поверх, ЄДРПОУ 35509011 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Пролетарським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ульяніч І.В.