Постанова № 32169052, 14.05.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/983/13-a

"14" травня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н. І.,

представника позивача - Катюк У.Т.,

представника відповідача - Целенка Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до Збаразької виправної колонії № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до Збаразької виправної колонії № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області про стягнення податкового боргу в сумі 66741,81 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 29.03.2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 66741,81 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем у визначеному законом порядку узгоджених сум податкових зобов'язань.

01.05.2013 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог до 56741,81 грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу в розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги, з урахуванням зменшення, з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні суму заборгованості визнав, проте, подав заяву про розстрочення суми податкового боргу рівними частинами до кінця року, у зв'язку з неспроможністю сплатити всієї суми одноразово в повному обсязі.

Вказана вище заява про розстрочення суми податкового боргу була залишена судом без розгляду, у зв'язку тим, суд, у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, - уповноважений розглядати питання про відстрочення і розстрочення суми податкового боргу лише після прийняття судового рішення та набрання ним законної сили, а не під час розгляду справи по суті. При цьому, судом роз'яснено право на звернення відповідача з аналогічною заявою, з урахуванням вищезазначених положень чинного процесуального законодавства.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач - Збаразька виправна колонія № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (ідентифікаційний код - 08564469), включене як юридична особа до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з 07.02.2007 року.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Збаразькій міжрайонній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби як платник податків.

Як вбачається із матеріалів справи, працівниками Збаразької МДПІ 21.11.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Збаразької виправної колонії № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.11.2009 року по 31.10.2012 року, результати якої оформлено актом №987/1702/08564469.

За результатами вказаної перевірки податковим органом у відповідності до вимог ст.129 Податкового Кодексу України нараховано відповідачу пеню в сумі 14980,74 грн.

Крім того, за розглядом акта перевірки від 21.11.2012 року № 987/1702/08564469 Збаразькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №000242170 від 27.11.2012 року про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 56761,07 грн., яке отримане керівником відповідача 27.11.2012 року.

Таким чином, сума заборгованості, нарахованої відповідачу податковим органом за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, склала 71741,81 грн. (14980,74грн.+56761,07 грн.).

У зв'язку із несплатою відповідачем суми грошового зобов'язання у встановлені законом строки, податковим органом виставлена, а відповідачем - нарочно отримана податкова вимога форми «Ю» від 10.12.2012 року №53.

Судом також встановлено, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення №000242170 від 27.11.2012 року та податкова вимога форми «Ю» від 10.12.2012 року №53 - були предметом судового оскарження Збаразькою виправною колонією № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області. Однак, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 року у справі №2-а/819/31/13 позовну заяву Збаразької виправної колонії № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, списання заборгованості, скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - було залишено без розгляду, після відкликання її позивачем у вказаній справі, на підставі пункту 5 частини1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 року у справі №2-а/819/31/13 - набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Таким чином, сума грошових зобов'язань, нарахованих відповідачу податковим органом за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, - є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України, та, відповідно, підлягають обов'язковій сплаті.

Станом на дату розгляду сума податкової заборгованості зменшилась, у зв'язку зі сплатою відповідачем відповідних коштів у сумі 15000,00 грн., згідно платіжних доручень № U211759 від 04.03.2013 року (сплачено - 5000,00 грн.) та №U443332 від 29.04.2013 року (сплачено 10000,00грн.).

Таким чином, на час розгляду справи судом за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 56741,81 грн. (71741,81 грн. -15000,00 грн.), що підтверджується матеріалами справи та визнається, безпосередньо, і самим відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - визнається податковим боргом.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 41.5 ст.41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 1 ст.і 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 ст. 69 та частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з положеннями частини 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Тобто, у разі визнання відповідачем адміністративного позову - приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Як вже було зазначено вище, у ході розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження позивача про наявність у відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості, і заявлені до нього вимоги - визнані самим відповідачем.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача як платника податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу в сумі 56741,81 грн. - відсутні, наявність заявленої до стягнення суми заборгованості - визнана відповідачем, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за доцільне ще раз звернути увагу відповідача на положення статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року №2453-VI), якою врегульоване питання щодо можливості відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, частиною 1 вказаної статті визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне повторно роз'яснити відповідачу, що, у разі необхідності, він має можливість реалізувати надане йому законом право, після набрання рішенням у даній справі законної сили, - звернутись до суду із новою заявою, аналогічною тій, яка була подана у ході розгляду даної справи, та яку суд не мав можливості розглянути на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення самого позову.

При цьому, у разі подання такої заяви, - питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, - може бути розглянуте судом у відповідності до вимог частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з постановленням за наслідками розгляду порушеного питання окремого, визначеного чинним процесуальним законодавством, рішення, а саме - ухвали суду, яка, в свою чергу, також може бути також оскаржена, згідно з положеннями частини 3 вказаної вище статті.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Стягнути зі Збаразької виправної колонії № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- 08564469, с.Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область) у рахунок погашення податкового боргу за платежем: податок на доходи фізичних осіб 56741,81 грн. (п'ятдесят шість тисяч сімсот сорок одна гривня 81 копійка), шляхом стягнення вказаних коштів за рахунок готівки платника податків та з рахунків у банках, обслуговуючих Збаразьку виправну колонію № 63 Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 20 травня 2013 року/.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.