Рішення № 32168692, 02.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 925/906/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41

до відповідача: Смілянського комунального підприємства «Наш дім», м. Сміла, вул. Краснопресненська, 7

про стягнення 38751,18 грн. заборгованості та санкцій за поставку тепла,

за участю представників сторін:

від позивача: Старченко Л.Р. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до комунального підприємства «Наш дім» про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору про надання послуг з централізованого опалення від 10.10.2012р. №10 в розмірі 38751,18 грн., в тому числі 36560,65 грн. основного боргу, 358,89 грн. - 3 % річних, 32,85 грн. інфляційних, 1798,79 грн. пені, та відшкодування судових витрат. Представник позивача вимоги підтримала.

Відповідач вимоги не заперечив. Повноважного представника в засідання суду не направлено. Суд вважає, що відповідач належним чином і своєчасно був повідомлений про час і місце розгляду спору - ухвала суду від 12.06.2013р. про порушення провадження у справі вручена уповноваженому відповідача 15.06.2013р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні. Відповідач мав достатньо часу для підготовки та надання суду мотивованих заперечень проти позову чи надання доказів сплати боргу. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10 жовтня 2012р. між ТОВ «Смілаенергопромтранс» в особі директора Куценка М.В., та СКП «Наш Дім» було укладено договір про постачання тепла №10 (а.с. 10-13) з додатками.

За період опалювального сезону з 15.10.2012р. по квітень включно 2013р. позивачем поставлено відповідачу на опалення його приміщень 4,964 Гкал тепла на суму 51560,65 грн.

Борг сплачено частково - на суму 15000 грн., що враховано позивачем при зверненні з позовом.

Строк сплати визначений п. 6.4 договору - не пізніше 20 числа наступного за споживанням місяця. Саме відсутність оплати за спожите тепло стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони спірного договору є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання в частині отримання та оплати послуг.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини теплопостачання через приєднану мережу на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. За правовою природою договір від 10.10.2012р. №10 є змішаним договором теплопостачання та послуг і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 10.10.2012р. №10 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний надати послугу та передати теплоносій за адресою - вул. Краснопресненська, 7 - додаток 1 до договору. Позивач за період жовтня 2012р. - квітня 2013р. передав Відповідачу 180,46 Гкал тепла, що підтверджується актами надання послуг та рахунками на оплату за спірний період, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого тепла (продукції) не заявлено. Сума боргу складає 36560,59 грн. з урахуванням проведеної часткової оплати.

Відповідач не спростував належними доказами отримання та споживання тепла за період жовтня 2012р. - квітня 2013р.

Зустрічні вимоги до позивача відповідачем не заявлялись.

Суд враховує застосування позивачем тарифу 798,19 грн./Гкал (з ПДВ) для комерційних розрахунків. Суд враховує обов'язковість застосування позивачем тарифу на опалення, що затверджений Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України для позивача.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору, копіями рахунків на оплату з актами надання послуг, та відсутністю оплати, що підтвердив представник позивача. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отримане тепло за період жовтня 2012р. - квітня 2013р., в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідач визнав основний борг у акті звірки заборгованості станом на 27.05.2013р.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 6.4 договору - оплата не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки до 20.05.2012р. включно.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки тепла, недопоставки тепла чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлене тепло за період жовтня 2012р. - квітня 2013р. у розмірі 36560,65 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 358,89 грн. грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.11.2012р. по 06.06.2013р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 358,89 грн. - 3% річних з простроченої суми (а.с. 28 зворот).

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 32,85 грн. грн. інфляційних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.11.2012р. по 31.05.2013р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 32,85 грн. - інфляційних з простроченої суми (а.с. 28).

У відповідності до п. 7.2.3 договору №10 від 10.10.2012р. та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 1798,79 грн. пені від суми боргу - з мотивів прострочення оплати з урахуванням обмеження пені подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 16.11.2012р. по 06.06.2013р. Представник позивача вимоги підтримує.

Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги обґрунтовані. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Суд враховує обґрунтування позивача та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1798,79 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Смілянського комунального підприємства «Наш Дім», м. Сміла, вул. Краснопресненська, 7, код ЄДРПОУ 37977850, рахунок 260046816401 в Полтавському РУ АТ «Банки та кредит» МФО 331832

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла енергопромтранс», Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257, рахунок 26007064548002 в ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702

36560,65 грн. основного боргу, 358,89 грн. - 3 % річних, 32,85 грн. інфляційних, 1798,79 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 02.07.2013р.

Суддя Г.М. Скиба