Рішення № 32168346, 03.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/20222/12 Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д.Провадження № 22-ц/780/2577/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 44 03.07.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Волохова Л.А.., Березовенко Р.В.

при секретарі- Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 06 березня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Кабінету Міністрів України, Національної Академії аграрних наук України, Державного підприємства «Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії аграрних наук України» до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області, Маловільшанської сільської ради про скасування розпоряджень районної державної адміністрації та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Встановила :

У грудні 2012 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Кабінету Міністрів України, Національної Академії аграрних наук України, Державного підприємства «Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії аграрних наук України» звернувся до суду з названим позовом.

Посилався на те, що у ході проведеної перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земель, закріплених за державними та комунальними підприємствами на території області встановлено, що згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001210, який 16.05.04 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 502, на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 48 від 13.02.04 року в постійному користуванні Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України перебуває земельна ділянка площею З322 га для здійснення сільськогосподарської науково-дослідної діяльності та ведення селекції сільськогосподарських культур на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Відповідно до вимог п.п. 1.3; 2.2; 3.1 Статуту ДП «Білоцерківська дослідно-селекційна станція І ЦБ УААН», затвердженого 14.02.2007 року Президією Української академії аграрних наук та зареєстрованого 12.03.2007 року державним реєстратором, Станція є державним суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює науково-дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку, безпосередньо підпорядкована Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, органом управління майном якої є Українська академія аграрних наук України.

У п. 4.5. Статуту зазначено, що земельні ділянки, які надані в постійне користування Станції для розміщення його об'єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин та громадського тваринництва, визначених статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю.

Згідно п. 4.7. Статуту землі дослідних полів Станції та ділянки з цінними ґрунтами відносяться до особливо цінних земель і їх вилучення для суспільних потреб не допускається, крім випадків, визначених Земельним кодексом України.

Пунктом 4.4. Статуту передбачено, що використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безоплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України, Статутів Академії та Інституту, а також цього Статуту. Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджуються виключно з Президією Академії. Відповідно до п. 4.6. Статуту, вилучення земельних ділянок Станції може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.

24.09.2010 року Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, керуючись ст.ст. 117, 120 та розділом X «Перехідних положень» Земельного кодексу України видала розпорядження № 773 «Про вилучення земельної ділянки із землекористування Державного підприємства «Білоцерківської дослідно-селекційної станції ЩБ УААН» в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області», яким вилучила із землекористування Білоцерківської дослідно-селекційної станції земельну ділянку площею 6,0 га ( в т.ч. 2,1 га ріллі та 3,9 га під господарськими дворами і дворами) в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області і передала цю земельну ділянку до земель запасу Маловільшанської сільської ради.

Вказане розпорядження видано Білоцерківською районною держадміністрацією у відповідності до постанови Президії Української Академії аграрних наук № 10 від 02.06.2010 року, якою задоволено клопотання Маловільшанської сільської ради (лист від 31.05.2010 року ) та надано дозвіл на вилучення із землекористування Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків земельної ділянки для вирішення соціальних проблем - прокладання газопроводу середнього тиску.

В подальшому, 24.11.10 року Білоцерківською районною державною адміністрацією видано розпорядження № 909 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення (безоплатної приватизації) земельних ділянок для ведення фермерського господарства 3-ом громадянам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) загальною площею 6,0 га (по 2,0 га на кожну особу) за рахунок земель запасу Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району. Розпорядженнями Білоцерківської районної державної адміністрації №№ 277-279 від 26.04.11 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району та передано у власність вказаних громадян земельні ділянки для вказаних цілей загальною площею 6,0 га. На підставі розпоряджень №№ 277-279 від 26.04.11 року були виготовлені державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно інформації управління Держкомзему у Білоцерківському районі № 06-7/920 від 25.10.12 року земельна ділянка площею 6,0 га що вилучена із користування ДП «Білоцерківська дослідна станція ЩБ УААН» в межах Маловільшанської сільської ради станом на 23.10.12 року згідно форми 6-зем рахується за ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_4

Зазначав, що перевіркою встановлено, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 773 від 24.09.10 року «Про вилучення земельної ділянки із землекористування Державного підприємства «Білоцерківської дослідно-селекційної станції ЩБ УААН» в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області» видано з порушенням вимог ст.ст. 19, 113, 116, 117 Конституції України, ст.ст. 13, 17, 149, 150 Земельного кодексу України, ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.04 року та п. 4 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання збереження об'єктів державної власності» №318-р від 11.02.10 року, з перевищенням районною державною адміністрацією повноважень щодо вилучення земельної ділянки особливо цінних земель за відсутності розробленого проекту землеустрою.

Крім того, відповідно до вимог п. 6 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» із змінами внесеними Законом України № 509-VI від 16.09.2008 року, обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Враховуючи, що земельна ділянка площею 6,0 га, яка вилучена із користування Білоцерківської дослідно-селекційної станції відноситься до особливо цінних земель, на підставі п. 6 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проект землеустрою по відведення земельних ділянок у власність відповідачів потребував проходження державної експертизи землевпорядної документації. Із проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_4 вбачається, що вказані проекти не проходили державної експертизи землевпорядної документації. Згідно інформації Головного управління Держкомзему у Київській області № 07-02-3/26433 від 12.11.12 року проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області в Головне управління Держкомзему у Київській області на проходження державної експертизи землевпорядної документації не надходили.

Оскільки оскаржувані розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації видані з порушенням вимог земельного законодавства України, а зареєстровані на їх підставі державні акти на право власності на землю повинні бути визнані недійсними з моменту державної реєстрації, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 06.03. 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі прокуратури Київської області ставиться питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності його дійсним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

По справі встановлено, що згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001210, який 16.05.2004 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 502, на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 48 від 13.02.2004року в постійному користуванні Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (Далі - Станція) перебуває земельна ділянка площею 3 322 га для здійснення сільськогосподарської науково-дослідної діяльності та ведення селекції сільськогосподарських культур на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до вимог п.п. 1.3; 2.2; 3.1 Статуту ДП «Білоцерківська дослідно-селекційна станція ІЦБ УААН», затвердженого 14.02.2007 року Президією Української академії аграрних наук та зареєстрованого 12.03.2007 року державним реєстратором, Станція є державним суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює науково-дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку, безпосередньо підпорядкована Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, органом управління майном якої є Українська академія аграрних наук України.

У п. 4.5. Статуту зазначено, що земельні ділянки, які надані в постійне користування Станції для розміщення його об'єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин та громадського тваринництва, визначених статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю.

Згідно п. 4.7. Статуту землі дослідних полів Станції та ділянки з цінними грунтами відносяться до особливо цінних земель і їх вилучення для суспільних потреб не допускається, крім випадків, визначених Земельним кодексом України.

Пунктом 4.4. Статуту передбачено, що використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безоплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України, Статутів Академії та Інституту, а також цього Статуту.

Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджуються виключно з Президією Академії.

Відповідно до п. 4.6. Статуту, вилучення земельних ділянок Станції може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.

З матеріалів справи видно, що 24.09.2010 року Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, керуючись ст.ст. 117, 120 та розділом X «Перехідні положення» Земельного кодексу України видала розпорядження № 773 «Про вилучення земельної ділянки із землекористування Державного підприємства «Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН» в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області», яким вилучила із землекористування Білоцерківської дослідно-селекційної станції земельну ділянку площею 6,0 га ( в т.ч. 2,1 га ріллі та 3,9 га під господарськими дворами і дворами) в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області і передала цю земельну ділянку до земель запасу Маловільшанської сільської ради.

Вказане розпорядження видано Білоцерківською райдержадміністрацією у відповідності з постановою Президії Української Академії аграрних наук № 10 від 02.06.2010 року, якою задоволено клопотання Маловільшанської сільської ради (лист від 31.05.2010 року ) та надано дозвіл на вилучення із землекористування Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків земельної ділянки для вирішення соціальних проблем - прокладання газопроводу середнього тиску, враховуючи згоду землекористувача (а.с.47).

На думку колегії, зазначене розпорядження видано в межах повноважень державної адміністрації, відповідно до вимог чинного законодавства, за погодженням землекористувача, згідно з постановою Президії Української Академії аграрних наук № 10 від 02.06.2010 року. Земельну ділянку передано до земель запасу Маловільшанської сільської ради. Доводи апелянта щодо незаконності даного розпорядження вимогам чинного законодавств не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи також встановлено, що 24.11.2010 року Білоцерківською районною державною адміністрацією видано розпорядження № 909 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення (безоплатної приватизації) земельних ділянок для ведення фермерського господарства 3-ом громадянам (ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6) загальною площею 6 га (по 2 га на кожну особу) за рахунок земель запасу Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району. В подальшому, розпорядженнями Білоцерківської районної державної адміністрації № № 277-279 від 26.04.11 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району та передано у власність зазначених громадян земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства кожному по 2 га.

На підставі розпоряджень №№ 277-279 від 26.04.11 виготовлено державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які 05.08.11 зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі.

Ухвалюючи рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, суд вважав їх не доведеними та дійшов висновку, що Білоцерківською районною державною адміністрацією спірну земельну ділянку, яку було вилучено у Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради правомірно було передано у власність громадянам, що користувач земельної ділянки добровільно відмовився від неї, а також, що у даному випадку, вилучення земельної ділянки із землекористування ДП Білоцерківської дослідно-селекційної станції не передбачало розроблення проекту землеустрою оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель, межі земельних ділянок визначалися, цільове їх призначення не змінювалося.

З даними висновками суду колегія погодитися не може, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. З Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельне законодавство, згідно п.п. а), г) ст. 5 Земельного кодексу України, базується на принципах, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державних адміністрацій визначаються Законом України «Про місцеві державні адміністрації», нормами Земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено, в тому числі, розпорядження землями державної власності, в межах, визначених земельним кодексом України.

Порядок вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності, та повноваження органів влади і місцевого самоврядування встановлені ст.ст. 149, 150 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання

б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною

дев'ятою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів

територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі,

інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо), крім

випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Стаття 150 Земельного кодексу України визначає особливо цінні землі та порядок їх вилучення.

Згідно ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться: чорноземи не еродовані не солонцюваті на лесових породах; лучно-черноземні незасолені не солонцюваті суглинкові грунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньо глибокі; дерново-підзолисті суглинкові грунти; тофовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі грунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО «Масандра» та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі грунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 150 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Також, відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про землеустрій» у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою.

Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року (в редакції, що діяла на момент видачі спірного розпорядження), проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:

- земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

- земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;

- земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Крім цього, статтею 13 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом; координація проведення земельної реформи; розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою; встановлення порядку проведення моніторингу земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з приписами ст.ст. 113, 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує здійснення внутрішньої політики держави, здійснює управління об'єктами державної власності, забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (стаття 117 Конституції України).

Згідно ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.10 № 318-р «Про деякі питання збереження об'єктів державної власності» пунктом четвертим передбачено, що Державному комітету із земельних ресурсів разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими суб'єктами управління об'єктами державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, та земельних ділянок, відчуження яких здійснюється для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності ) , до законодавчого врегулювання питання щодо порядку їх відчуження.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» із змінами внесеними Законом України № 509-VI від 16.09.2008, обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Враховуючи те, що земельна ділянка площею 6,0 га, яка вилучена із користування Білоцерківської дослідно-селекційної станції була вилучена та передана у комунальну власність для вирішення соціальних проблем - прокладання газопроводу середнього тиску, а також, що дана земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель, подальші дії Білоцерківської райдержадміністрації, а саме, передача у власність зазначеної землі приватним особам для ведення фермерського господарства без відповідного погодження з КМ України та без проходження землевпорядної документації державної експертизи, не відповідають вимогам закону.

На думку колегії, доводи апеляційної скарги, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 773 від 24.09.10 «Про вилучення земельної ділянки із землекористування Державного підприємства «Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН» в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області» видано з порушенням вимог ст.ст. 19, 113, 116, 117 Конституції України, ст.ст. 13, 17, 149, 150 Земельного кодексу України, ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року та п.4 розпорядження Кабінету Міністрів України про деякі питання збереження об'єктів державної власності» №318-р від 1.02.2010 року, з перевищенням районною державною адміністрацією повноважень щодо вилучення земельної ділянки особливо цінних земель за відсутності розробленого проекту землеустрою, заслуговують на увагу та ґрунтуються на матеріалах справи.

Оскільки оскаржувані розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації видані з порушенням вимог чинного законодавства України, зареєстровані на їх підставі державні акти відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на право власності на землю повинні бути визнані недійсними з моменту державної реєстрації.

За таких обставин, колегія вважає, що висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи.

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги в частині скасування розпоряджень Булоцеорківської районної держадміністрації щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення (безоплатної приватизації) земельних ділянок для ведення фермерського господарства 3-ом громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про затверджено проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Щодо позовних вимог в частині скасування розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №773 від 24.09.2010 року про вилучення земельної ділянки із землекористування ДП «Білоцерківської дослідно-селекційної станції» в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради, то вони, з урахуванням викладеного, не підлягають до задоволення.. У зв»язку з цим, відсутні також підстави для задоволення позову в частині вимог про зобов»язання відповідачів повернути земельні ділянки ДП «Білоцерківської дослідно-селекційної станції».

Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія

Вирішила :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 06 березня 2013 року скасувати ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №773 від 24 вересня 2010 року «Про вилучення земельної ділянки із землекористування ДП «Білоцерківська дослідно-селекційна станція ІЦБ УААН» в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №909 від 24 листопада 2010 року «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення (безоплатної приватизації ) земельних ділянок для ведення фермерського господарства 3-ом громадянам за рахунок земель запасу Маловільшанської сільської ради Білоцерківсьбького району Київської області.

Скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №277 від 26 квітня 2011 року «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківсьбького району Київської області.

Скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №278 від 26 квітня 2011 року «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківсьбького району Київської області.

Скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №279 від 26 квітня 2011 року «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківсьбького району Київської області.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №250883 на право власності

ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 3220483300060140001 для ведення фермерського господарства на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, виданий на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №277 від 26 квітня 2011 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі 05 серпня 2011 року.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №603964 на право власності

ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 3220483300060140003 для ведення фермерського господарства на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, виданий на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №278 від 26 квітня 2011 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі 05 серпня 2011 року.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №250885 на право власності

ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 3220483300060140002 для ведення фермерського господарства на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, виданий на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №279 від 26 квітня 2011 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі 05 серпня 2011 року.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: