Рішення № 32168120, 23.04.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

№ 2/269/202/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 квітня 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючої судді Слабкіної О.А.

при секретарі Савоськіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє за договором ОСОБА_2 до ДП «Шахта № 13-БІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, одноразової допомоги при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду 13.11.2012 року із позовом до відповідача про стягнення суми компенсації за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10762.36 грн., стягнення суми одноразової допомоги при звільненні у розмірі 9472.20 грн., стягнення індексації несвоєчасно отриманого заробітку у розмірі 1976.78 грн.

12.12.2012 року позивачем були надані доповнення до позовних вимог в яких позивач зазначив, що просить стягнути суму несплаченої заборгованості у розмірі 6303.92 грн.

24.01.2013 року, в порядку ст. 31 ЦПК України, позивачем було надана позовна заява про уточнення позовних вимог в порядку ст. 31 ЦПК України, в якій позивач зазначив,що просить стягнути на його користь суму компенсації за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10762.36 грн., суму одноразової допомоги при звільненні у розмірі 9742.20 грн., суму індексації несвоєчасно отриманого заробітку у розмірі 1976.78 грн. та несплачену суму заборгованості заробітної плати у розмірі 6303.92 грн.

11.04.2013 року позивачем знову в порядку ст. 31 ЦПК України була надана заява щодо уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що просить стягнути з відповідача на його користь суму несплаченої заборгованості по заробітній платі у розмірі 6303.92 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34978.85 грн., суму одноразової допомоги при звільненні у розмірі 14163.06 грн. Щодо позовних вимог в частині застосування індексації заробітної плати, просить зазначені вимоги залишити без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 11.11.1964 року по 06.09.2012 року працював на ДП « Шахта 13 БІС» та наказом від 06.09.2012 року № 208к він був звільнений за станом здоровя, але відповідач не виплатив йому належну суму заробітної плати у розмірі 6303.92 грн. при звільненні, при цьому 05.10.2012 року він отримав 5647.92 грн. Крім того, йому відповідно до вимог ст. 116, 117 КЗпП України повинен відповідач виплати суму середнього заробітку за період що 06.09.2012 року по 15.04.2013 року у розмірі 34978.85 грн., виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 225.67 грн., тому що він працював по графіку піти денного робочого тижня і він мав би 155 робочих днів. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні та суму одноразової допомоги при звільненні.

Позивач у судове засідання не зявився, проте надав заяву від 23.11.2012 року, в якій просить розглядати справу без його участі, за участю його представника ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги позивача підтримала на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві та крім того зазначила, що вимоги щодо застосування індексації заробітної плати просять залишити без розгляду.

Представник відповідача, в особі ОСОБА_3 у судове засідання з'явилась та суду пояснила, що дійсно позивач ОСОБА_1 працював на їх підприємстві та 06.09.2012 року був звільнений за ст. 40 п. 2 КЗпП України. Дійсно, при звільненні позивача розрахунок з останнім не був проведений, тому суму у розмірі 6303.92 грн. визнає. Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 34978.85 грн. та суму одноразової допомоги не визнають, оскільки на всі розрахункову рахунки ДП «Шахта № 13-БІС» накладений арешт та відповідно до Колективного договору одноразова допомога при звільненні дійсно передбачена, але бюджетного фінансування для сплати зазначеної допомоги ДП «Шахта № 13-БІС» не має, підприємство є неприбутковим. Крім того, 05.102012 року позивачу була виплачена заробітна плата за вересень 2012 року і одноразова допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку, тобто підприємство частково виконала свої зобовязання.

Повно та всебічно зясувавши всі обставини справи, на які представник позивача та представник відповідача посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: вислухавши пояснення представника позивача й представника відповідача, дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, на які сторони посилались як на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Згідно копії трудової книжки позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи гірничим майстром з повним робочим днем, звільнившись 06.09.2012 року за станом здоровя за ч. 2 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу № 208-к від 06.09.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як розяснює ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

При цьому на підставі приписів ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З довідки від 05.11.2012 року вбачається що заробітна плата ОСОБА_1 (таб. № 83) за серпень 2012 року нарахована у розмірі 5370.64 грн., виплачено - 534.73 грн., не виплачено 3863.70 грн.; за вересень 2012 року нарахована у розмірі 9790.00 грн., виплачено 5647.92 грн., не виплачено 2440.22 грн., а всього 6303.92 грн. 05.10.2012 року ОСОБА_1 виплачена сума компенсації за невикористану відпустку і вихідна допомоги за станом здоровя у сумі 5647.92 грн., при цьому у довідці зазначено, що повний розрахунок при звільненні не проведений по причині арешту банківських рахунків, відкритих для соціальних виплат.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що на час звільнення позивача 06.09.2012 року відповідач мав перед ним заборгованість із заробітної плати, що складалась безпосередньо із заборгованості по нарахованій, але не виплаченій зарплатні у розмірі 6303.92 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до роз'яснень абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли ж він у цей день не був на роботі, - на наступний день після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КзпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Одночасно п. 21 цієї ж Постанови Пленуму ВСУ розяснює, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що у всіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року (зі змінами та доповненнями).

Так, у відповідності до абз. 3 п. 2 р. 2 зазначеної Постанови у випадках збереження середньої заробітної плати вона обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата (у цьому випадку день звільнення). При цьому згідно п. 5. р. 4 цього ж нормативно-правового акту нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При цьому, абз. 1 п 8. р. 4 Постанови КМУ № 100 передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. При цьому середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Одночасно абз. 3 п. 8 р. 4 Постанови КМУ № 100 визначає, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки ДП «Шахта № 13-БІС» від 10.04.2013 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 4721.02 грн., з наступного розрахунку: липень 2012 року зарплата 3385.09 за 15 відпрацьованих днів, серпень 2012 року 00.00 грн., ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, таким чином: 3385.09 поділено на 15 відпрацьованих днів, що дорівнює 225.67 грн. та помножено на 20,92 грн.

Згідно наданих Виписок з табелів обліку використання робочого часу ІТР участку ВТБ ДП «Шахта № 13 БІС» в серпні і вересні 2012 року позивач ОСОБА_1 мав пятиденний робочий тиждень, тобто з дня звільнення позивача, а саме з 06.09.2012 року по день постановлення рішення по справі, тобто до 15.04.2013 року позивач мав би 155 робочих днів. Які необхідно помножити на середньоденну заробітну плату, яка відповідно до довідки позивача складає 225.67 грн., що дорівнює 34978.85 грн. - середній заробіток за весь період затримки розрахунку, який і підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача.

Відповідно до п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001 року, з доповненнями і змінами працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності (незалежно від віку), при першому звільненні з Підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др..) незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі ( у тому числі на Підприємствах колишнього СРСР) і середнього заробітку, але не менше: при стажі роботи в галузі понад (років) для чоловіків: 10 одного середньомісячного заробітку, 15 - двох середньомісячних заробітків, 20 трьох середньомісячних заробітків.

Зазначені положення також містяться у приписах Колективного Договору між адміністрацією і профспілковим комітетом ПРУПУ «ДП «Шахта № 13 БІС» в Совєтському районі м. Макіївки (зі змінами та доповненнями в колективному договорі 2004-2005 рр., прийняті на сумісному засіданні адміністрації і профспілки шахти 14.12.2010 року, реєстраційний номер 645 від 01.03.2011 року, а саме пунктом 9 Соціальні гарантії «власник» зобовязується: 9.1. робітник, який має право на пенсію за віком чи за інвалідністю, при першому звільнені з підприємства (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі ( у тому числі на Підприємствах колишнього СРСР) і середнього заробітку, але не менше: при стажі роботи в галузі понад (років) для чоловіків: 10 одного середньомісячного заробітку, 15 - двох середньомісячних заробітків, 20 трьох середньомісячних заробітків, при наявності бюджетного фінансування.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що підприємство на даний час працює у режимі водовідливу та відповідно до Наказу від 09.08.2012 року № 599 про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП «Шахта № 13 БІС» розпочата припинення діяльності підприємства, проте на даний час підприємство ще працює, при цьому представник позивача пояснила, що хоча і передбачено КЗпП України виплата середнього заробітку за затримку розрахунку, але для цього кошти не виділяються, шахта є не прибутковою. Крім того, підприємство все ж таки намагалась виконати зобовязання перед робітником, тобто позивачем, який звільнився, і у розмірі одного середньомісячного заробітку позивачу була виплачена допомога, відповідно до Колективного договору, що не заперечувалось і представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно із приписами ч. 1 та 4 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а тому суд враховує, що відповідач частково сплатив належну позивачу суму одноразової допомоги при звільнені у сумі 4721.02 грн., а решта сума одноразової допомоги у розмірі 9442.04 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

З наданих представником відповідача копії Плану використання бюджетних коштів на на 2013 рік вбачається, що у розділі «Показники» у п. 1.1 Поточні видатки 1.1.1. оплата праці і нарахування на заробітну плату складає: заробітна плата 8785500.00 грн. та нарахування на оплату праці 3384030.00 грн.

Таким чином, доводи представника відповідача щодо неможливості виконати зобовязання перед робітником, який звільнився через відсутність фінансування суд не може прияти до уваги при постановлені рішення, оскільки це спростовується встановленими фактами в судовому засіданні і не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при припиненні трудового договору вихідна допомога виплачується у випадках і у розмірі, передбачених як ст. 44 КЗпП України, так і іншими нормами закону. Працівникові, який звільняється за станом здоровя, вихідна допомога на підставі ст. 44 КЗпП України виплачується в тому разі , коли трудовий договір із ним розривається з ініціативи роботодавця за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Приписами ст. 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Отже, з огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ДП «Шахта № 13 БІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, одноразової допомоги при звільненні підлягає частковому задоволенню, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 6303.92 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34978.85 грн. та суму одноразової допомоги при звільненні у розмірі 9442.04 грн.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Шахта № 13-БІС» щодо стягнення суми одноразової допомоги при звільненні у розмірі 4721.02 грн. суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні за безпідставністю.

Крім того, відповідно до вимог ст. 207 ч 1 п. 5 ЦПК України частину позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Шахта № 13-БІС» щодо стягнення суми індексації несвоєчасно отриманого заробітку у розмірі 1976.78 грн. суд вважає необхідним залишити без розгляду, оскільки представником позивача надана заява позивача про залишення без розгляду зазначених вимог.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 507.25 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, п. 12.15 Галузевої Угоди від 03.07.2001 року (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001 року) та розділом 9 .1 Колективного договору від 14.12.2010 року (реєстраційний номер 645 від 01.03.2011 року), на підставі ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 207 ч 1 п. 5, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, в інтересах якого діє за договором ОСОБА_2 до ДП «Шахта № 13-БІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, одноразової допомоги при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Шахта № 13-БІС» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі у розмірі - 6303.92 грн. (шість тисяч триста три грн. 92 коп.), суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі - 34978.85 грн. (тридцять чотири тисячі девятсот сімдесят вісім грн. 85 коп.), суму одноразової допомоги при звільненні у розмірі - 9442.04 грн. ( девять тисяч чотириста сорок дві грн. 04 грн.).

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Шахта № 13-БІС» щодо стягнення суми одноразової допомоги при звільненні у розмірі 4721.02 грн. відмовити за безпідставністю.

Частину позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Шахта № 13-БІС» щодо стягнення суми індексації несвоєчасно отриманого заробітку у розмірі 1976.78 грн. - залишити без розгляду.

Розяснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов що були підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

Стягнути з ДП «Шахта-13 БІС» судовий збір на користь держави у сумі 507.25 грн. на р/р 31414537700067 Совєтського району м. Макіївки 22090100 ВДК м. Макіївка, ОКПО 34686736, МФО.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення проголошене і може бути оскаржене в апеляційний суд Донецької області, через даний суд протягом десяти днів із дня оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право оскаржити дане рішення протягом десяти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Суддя О. А. Слабкіна