Ухвала суду № 32167947, 19.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11557/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Собківа Я.М., Файдюка В.В. Скирді Б.К. Баранця О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сігма-Інвест» та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сігма-Інвест» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2011 № 0000052200/0, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року ТОВ «Компанія з управління активами «Сігма-Інвест» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Деснянському районі м. Києва в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2011 № 0000052200/0, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 250 376 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 01.02.2011 № 0000052200/0 в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 33 688,75 грн., з яких: 26 951,00 грн. - основний платіж, 6 737,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.02.2011 відповідачем згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052200/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ у сумі 25 0376 грн. (у т.ч.: 200 301,00 грн. основний платіж, 50 075,00 грн. штраф) (а.с.79).

Зазначене повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта перевірки від 17.01.2011 № 217/22/32798825, згідно з яким встановлено наступні порушення:

- п. 4.1 ст. 4, пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 (далі - Закон № 334/94), зміст якого полягає у тому, що позивачем не віднесено до валового доходу суми страхового відшкодування, які були виплачені згідно договорів страхування т/з «Land Rover Defender» на підставі страхових актів від 02.03.2008 № 32/09/01/1172 у сумі 25 500,00 грн. та від 30.04.2008 № 1011/39/1895 у сумі 82 302,68 грн., а помилково зменшено балансову вартість 2 групи основних засобів, до якої віднесено даний т/з. При цьому, відповідач зазначає, що згідно договору від 31.07.2008 б/н вказаний автомобіль у подальшому продано фізичній особі.

Згідно з актом дане порушення призвело до заниження у 2008 р. податку на прибуток в сумі 26 951,00 грн., в т.ч.: за І квартал 6 375,00 грн., за ІІ квартал 20 576,00 грн.

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 8.1.2 п. 8.1 та пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94, зміст якого полягає у наступному: а) позивачем не включено до валового доходу доходи з інших джерел у сумі 562 223,00 грн., а саме: доход у IV кварталі 2008 р. від реалізації вантажного сідельного тягача «MAN TGA 33.530» у сумі 341 620,00 грн. та дохід у ІІ кварталі 2009 р. від реалізації автогрейдера ГС-14.02 у сумі 220 603,00 грн.; б) позивачем помилково віднесено балансову вартість даних т/з до 2 та 3 груп основних засобів, оскільки внаслідок чого на протязі І квартал 2008 р. ІІ квартал 2009 р. позивачем завищено суми амортизаційних відрахувань на 131 179,00 грн.

Згідно з актом дані порушення призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 173 350,00 грн., у т.ч.:

за І квартал 2008 р. у сумі 4 508,00 грн.,

за II квартал 2008 р. у сумі 4 238,00 грн.,

за III квартал 2008 р. у сумі 3 885,00 грн.,

за IV квартал 2008 р. у сумі 98 639,00 грн.,

за І квартал 2009 р. у сумі 3 520,00 грн.,

за II квартал 2009 р. у сумі 58 460,00 грн.

ТОВ «КУА «Сігма-Інвест» не погодилося з висновками в акті перевірки, про що в.о. Директора Бадулін О.Д. вчинив відповідний письмовий запис в акті (а.с.54), а 21.01.2011 за № 21-01-01 позивачем подані начальнику ДПІ письмові заперечення (а.с.70-78), доводи в яких аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

За результатами розгляду заперечень, ДПІ листом від 28.01.2011 № 411/10/22-034 надав позивачу відповідь і повідомив про правильність висновків акта перевірки (а.с.80-86).

Одержане позивачем повідомлення-рішення було ним оскаржено в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві, яка своїм рішенням від 14.04.2011 № 4016/10/25-114 залишила повідомлення-рішення без змін, а скаргу від 10.02.2011 № 10-02-01 (вх. № 1209/10 від 14.02.2011) без задоволення (а.с.87-100).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94 визначено особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку. Зокрема, до валових витрат платника податків відносяться будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.

Враховуючи природу страхових відшкодувань (автотранспорт відноситься до 2 групи основних фондів), вартісні показники таких сум страхових виплат підлягають відображенню у податковому обліку платника податку за правилами, встановленими вимогами п.п. 8.4.8., 8.4.9. п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94, у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Згідно із п.п. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94, у разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);

б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2008 році на підставі п.п. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94 зменшив балансову вартість 2 групи основних засобів на загальну суму 107 803,00 грн., у зв'язку із одержанням від страхових організацій страхового відшкодування за завдані їх страхувальниками пошкодження легковому автомобілю «Land Rover Defender» (НОМЕР_3), що знаходився на балансі позивача, в результаті дорожньо-транспортних пригод (далі ДТП), а саме:

- у І кварталі 2008 р. Київською філією ВАТ «СК «Універсальна» здійснено на користь позивача, який згідно із страховим актом від 02.03.2008 № 32/09/01/1172 являвся потерпілим, страхове відшкодування у сумі 25 500,00 грн.;

- у ІІ кварталі 2008 р. ЗАТ «СК «Провідна» здійснено на користь позивача, який згідно із страховим актом від 30.04.2008 № 1011/39/1895 являвся потерпілим, страхове відшкодування у сумі 82 302,68 грн.

Таким чином, якщо т/з, що використовувався у власній господарській діяльності платника податку, було частково пошкоджено (зруйновано), зокрема в результаті ДТП, то з метою оподаткування застосовуються норми пп. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94, тобто платник податку зменшує балансову вартість групи 2 на суму компенсації витрат, пов'язаних з виникненням обставин ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, у звітному періоді, в якому належний позивачу т/з «Land Rover Defender» (НОМЕР_3) одержав часткові пошкодження, позивач відповідно до пп. «б» пп. 8.4.8 п.8.4 ст. 8 Закону № 334/94 не змінював балансову вартість 2 групи основних фондів, до якої відносився вказаний т/з, на суму його пошкоджень (руйнувань).

Зважаючи на викладене, подальше зменшення балансової вартості 2 групи основних засобів, на загальну суму 107 803,00 грн., здійснено позивачем правомірно й відповідно до приписів п.п. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94.

Обговорюючи питання щодо операцій з придбання та надання в оренду вантажного сідельного тягача «MAN TGA 33.530» та автогрейдера ГС-14.02, колегія суддів виходить з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на початок періоду, за який проведена перевірка - 01.01.2008 у позивача обліковувалися:

автогрейдер обладнаний кірковщиком-розрихлювачем ГС 14.02, реєстраційний номер НОМЕР_1, балансовою вартістю 300 588,35 грн. віднесеною до 3 групи основних фондів;

вантажний автомобіль сідельний тягач «MAN TGA 33.530», реєстраційний номер НОМЕР_2 балансовою вартістю 379 579,00 грн. віднесеною до 2 групи основних фондів.

У період з січня 2008 року по 10.11.2008 вказані т/з надавалися позивачем (Орендодавцем) в оренду ВАТ «Будівельне управління № 813» (Орендар) згідно з договорами від 01.02.2007 № 01/02-07 і від 20.03.2007 № 20/03-07, відповідно.

На підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2008 № 12/12-08, укладеного між ТОВ «КУА «Сігма-Інвест» (Продавець) і ВАТ «Будівельне управління № 813» (Покупець), та біржового договору від 12.12.2008 № 98/837, позивачем продано вказаний сідельний тягач «MAN TGA33.530», шасі № НОМЕР_4, за ціною 413 396,27 грн. (у т.ч. ПДВ 68 899,38 грн.), про що складно акт прийому-передачі т/з від 12.12.2008. Позивачем виписано податкову накладну від 12.12.2008 № 23 на загальну суму 413 396,27 грн. (у т.ч. ПДВ 68 899,38 грн.).

На підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2009 № 201, укладеного між ТОВ «КУА «Сігма-Інвест» (Продавець) і ВАТ «Будівельне управління № 813» (Покупець), позивачем продано вказаний автогрейдер за ціною 277 634,40 грн. (у т.ч. ПДВ 46 272,00 грн.), про що складно акт прийому-передачі т/з від 01.04.2009. Позивачем виписано податкову накладну від 01.04.2009 № 1 на загальну суму 277 634,40 грн. (у т.ч. ПДВ 46 272,00 грн.).

За реалізовані т/з на загальну суму 691 030,67 грн. (у т.ч. ПДВ 115 171,38 грн.) позивачем одержано в якості оплати грошові кошти у сумі 243 339,63 грн. та облігації на загальну суму 447 690,64 грн.

У складі валових доходів IV кварталу 2008 року позивачем відображено дохід у сумі 2 875,63 грн., у складі валових доходів ІІ кварталу 2009 року позивачем відображено дохід у сумі 10 758,99 грн., розрахунок якого до перевірки не надано, про що вказано в акті перевірки.

У період знаходження вказаних т/з на балансі ТОВ «КУА «Сігма-Інвест», останнім здійснено амортизацію їх вартості на загальну суму: 131 179,00 грн.

Статтею 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)» від 15.03.2001 № 2299-Ш (далі Закон № 2299) передбачено, що компанія з управління активами господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-ІV, діяльність з управління активами професійна діяльність учасника фондового ринку компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі договору про управління активами інституційних інвесторів.

Згідно ст. 16 цього Закону, професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 29 Закону № 2299 передбачено, що управління активами інститутів спільного інвестування (далі ІСІ) здійснює компанія з управління активами. Компанія з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 30 Закону № 2299, діяльність компанії з управління активами може бути обмежена у випадках передбачених законом.

Тобто, законодавством встановлено, що компанія з управління активами - це господарське товариство, що створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів, діяльність якої є обмеженою.

Статтею 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ визначено: фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (п. 1); фінансова послуга операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5).

З 08.09.2004 позивач включений до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, згідно із свідоцтвом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку йому видано ліцензію серія АВ № 318267 від 11.05.2007 на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) (а.с.159, 160).

Отже, ТОВ «КУА «Сігма-Інвест» є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, а тому операції, щодо придбання та надання в оренду зазначених вище автогрейдера обладнаного кірковщиком-розрихлювачем ГС 14.02, призначенням якого є використовування для послойної розробки ґрунтів не мерзлого стану на горизонтах вище рівня ґрунтових вод, та сідельного тягача «МАN TGA 33.530», який призначений для перевезення вантажів і автогрейдера ГС-14.02, не відносяться до виду професійної діяльності позивача на фондовому ринку та не є виключним видом діяльності з надання фінансових послуг.

Крім цього, посилання позивача в запереченнях на ч. 2 ст. 30 Закону № 2299 є безпідставним, так як дані обмеження компанії з управління активами визначають обмеження під час провадження нею діяльності з управління активами ІСІ.

Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94, валовий дохід включає доходи з інших джерел.

Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94 встановлено, що витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання підлягають амортизації.

Положеннями п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94 визначено, що під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що придбані позивачем т/з не підпадають під визначення «основні фонди», оскільки не призначені для використання і не використовувалися позивачем у професійній діяльності з управління активами інституційних інвесторів, тому підстав для амортизації витрат на їх придбання у 2008 та першому півріччі 2009 року у сумі 131 179,00 грн. не було, а одержаний дохід від наступного продажу цих т/з позивачу у сумі 562 223,00 грн. (без ПДВ) слід було включати до валового доходу на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону № 334/94.

Таким чином, відповідач дійшов вірного висновку про порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94, внаслідок чого позивачем у період І квартал 2008 р. ІІ квартал 2009 р. занижено податок на прибуток на загальну суму 173 350,00 грн., у зв'язку з чим відповідачем правомірно донараховано йому вказану суму податку і застосовано штраф у сумі 43 337,25 грн. на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сігма-Інвест» та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк Я.М. Собків В.В. Файдюк

Повний текст ухвали складено та підписано - 25.06.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Собків Я.М.

Файдюк В.В.